Рішення

від 16.12.2008 по справі 57/242-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/242-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.                                                            Справа № 57/242-08

вх. № 8751/4-57

Суддя господарського суду Аюпова Р.М. 

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Галей О.В., дов. від 01.12.2008 р.

відповідача - не з"явився;   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-люкс", м. Харків  

до  Закритого акціонерного товариства "Кегичівський молочний завод", смт.Кегичівка  

про стягнення 17393,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ „Охорона – Люкс” просить суд стягнути з відповідача –ЗАТ „Кегичівський молочний завод” заборгованість за надані послуги в сумі 17393,92 грн. та просить покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору № 14 від 04.08. 2008 року про фізичну охорону об'єктів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 грудня 2008 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на  16 грудня 2008 р. о 10:50 год.

В призначеному 16 грудня 2008 році судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача, вивчивши подані сторонами докази та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

04 серпня 2008 року між ТОВ „Охорона-люкс” (далі – позивач) та ЗАТ „Кегичівський  молочний завод”(далі – відповідач) укладено договір № 14 про фізичну охорону об'єктів. Відповідно до п. 1, п. 2 вказаного договору виконавець (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання по фізичній охороні об'єкту, зазначеному у „Дислокації та розрахунку вартості послуг на охорону об'єктів” (додаток № 1 до Договору). Відповідач, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання за охорону щомісячно сплачувати позивачу (виконавцю)  на умовах та в порядку передбаченому цим договором та актом виконаних послуг. Вартість охоронних послуг по договору за кожний окремий місяць  визначається  у „Дислокація та розрахунку вартості послуг на охорону об'єктів (додаток № 1 до Договору). У відповідності до п. 2.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунок за охорону шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача до 15 - го числа наступного за місяцем, в якому були надані послуги на підставі рахунку, який позивач надсилає відповідачу до 25 числа поточного місяця.

Як свідчать надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору від 31 серпня 2008 року, від 30 вересня 2008 року,  31 жовтня 2008 року, 13 листопада 2008 року позивач в серпні 2008 року, вересні 2008 року, жовтні 2008 року та за період з 01 листопада 2008 року по 13 листопада 2008 року належним чином надав охоронні послуги відповідачу, зауважень по якості та кількості виконаних послуг відповідач (замовник) до позивача (виконавця) на мав.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати послуг, у відповідача станом на дату подання позову  (27.11.2008 р.) року виникла заборгованість за надані послуги з серпня по 13 листопада 2008 року в сумі 17393,88 грн., що стало підставою для позивача для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України За договором про надання послуг одна сторона (виконавець)зобов'язується за завданням  другої сторони  (замовника)  надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін прийняті послуги за договором № 14 від 04.08.2008 року за період з серпеня 2008 року  по 13 вересня 2008 року не сплатив, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за надані послуги, документів, що спростовували викладене у позові, з огляду на те, що у  судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17393,92 грн. за надані послуги в серпні по 13 листопада 2008 року є обґрунтованою, підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  ст. ст. 509, 512, 513, 514, 516, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Кегичівський молочний завод” (64003, Харківська обл.., смт. Кегичівка, пров. Волошина, 1, р/р 26002000048605 в АБ „Факторіал-Банк” м. Харків, МФО 351715, код ЄДРПОУ 00447304 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Охорона Люкс” (61110, м. Харків, Салтівське шосе, 139, кв. 87; р/р 260033001695 в АКБ „Меркурій м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ) 17393,92 грн. заборгованості, 173,94 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 18 грудня 2008 року.

Суддя                                                                                            Аюпова Р.М.