Ухвала

від 08.10.2012 по справі к-31466/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 року м. Київ К-31466/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року

по справі № 2а-4421/09/1270

за позовом Малого приватного підприємства виробничої торгівельно-комерційної фірми «Приват-Коммерс»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство виробничої торгівельно-комерційної фірми «Приват-Коммерс» звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України суми податку на додадну вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету по податкових деклараціях за липень 2008 року в сумі 175 312 грн., за серпень 2008 року -91 751 грн., всього на суму 267 063 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року, позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податкових деклараціях за липень 2008 року в сумі 175 312 грн., за серпень 2008 року - 91 751 грн., всього на суму 267 063 грн.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами пропередніх інстанцій, МПП ВТКФ «Приват-коммерс»є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 21799042 та є платником податку на додану вартість з 17.04.2001 року, що підтверджується свідоцтвом № 217990412369.

Як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року якими визначені суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку.

Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у тому числі за заявлені звітні податкові періоди, підтверджена довідкою податкового органу від 21.01.2009 року № 37/23-616/21799042.

Однак, податковий орган обргнутовує ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування позивача тим, що не отримані результати перевірок по всьому ланцюгу до виробника.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується податковим органом, підтверджується дослідженими судами матеріалами справи. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку -покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

З аналізу абз. 1 пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»слідує, що орган державної податкової служби протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

В даному випадку, як вірно зазначено судами, в результаті перевірок позивача, податковий орган не заперечив того, що податковий кредит звітних періодів визначений з дотриманням правил податкового обліку встановленого законом.

Відповідно до абз. 2 пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 даного Закону податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що податковим органом не здійснено.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний