Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а/0470/6636/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/6636/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ляшко О.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агро-М» про стягнення коштів за податковим боргом , -

ВСТАНОВИВ :

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агро-М» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача в рахунок погашення боргу в сумі 1011,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на прибуток в розмірі 1011,40 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001431510 від 28.10.2011 року.

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Агро-М» знаходиться на податковому обліку в Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідач має заборгованість перед Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби по податку на прибуток у розмірі 1011,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності подання Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Агро-М» податкової звітності з податку на прибуток, з результатами якої складено акт № 883/151.24441269 від 16.09.2011 року. Зазначеною перевіркою встановлено порушення абз. «б» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції яка діяла на момент вчинення порушення), п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції яка діяла на момент вчинення порушення) та пп. 4.1 п. 4 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.2003 року за № 271/7592 (що діяв на момент вчинення порушення) та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України в частині неподання до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби декларацій з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, за І квартал 2011 року та за ІІ квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки № 883/151.24441269 від 16.09.2011 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення № 0001431510 від 28.10.2011 року на суму 1022,00 грн., яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але не повернулося за закінченням терміну зберігання.

Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 569 від 27.12.2011 року, яка також повернулася з відміткою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Податкове повідомлення-рішення № 0001431510 від 28.10.2011 року та податкова вимога № 569 від 27.12.2011 року, в розумінні п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважаються врученими належним чином.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд, керуючись положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом. На підставі п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181- ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (даний Закон діяв на момент виникнення відповідних правовідносин до набрання чинності Податковим кодексом України) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Згідно пп.4.2.1 п. 4.2, пп. 5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.1 п.5.3, пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5, пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 зазначеного вище Закону якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до підпункту 49.18.1 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал. Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Агро-М» (ЄДРПОУ 24441269) в сумі 1011 (одна тисяча одинадцять) грн. 40 коп.

Суму коштів в розмірі 1011,40 грн. перерахувати на р/р 31113009700029, код платежу 11021000, отримувач Управління державної казначейської служби України у м. Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровській, код ЄДРПОУ 38033121 області, МФО 805012.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко