Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а/0470/11074/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11074/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника позивача Курпай Г.В. представника відповідача Солошенка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Константинополь»про стягнення заборгованості в сумі 178878,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Константинополь», в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Константинополь» на користь держави суму боргу у розмірі 178878,37.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська було надіслано подання Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 20.02.2012 року № 12, за яким податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Константинополь»складає 178878,37 грн.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року було відкрито провадження у справі.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.

З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що до адміністративної юрисдикції також відносяться спори, позивачем у яких є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі, зокрема, функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про, зокрема, стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач при здійсненні ним повноважень, визначених законом, є суб'єктом владних повноважень.

У відповідності з п. 59.2. ст. 59 Податкового кодексу України, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

Судом встановлено, що на податковому обліку в ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Константинополь».

На адресу позивача Дніпропетровська митниця направила подання від 20.02.2012 року № 12, за яким податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Константинополь»складає 178878,37 грн.

Вказане подання направлено позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 16, винесеного Дніпропетровською митницею, в якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем: штрафні санкції з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 178878,37 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення винесене Дніпропетровською митницею на підставі акту позапланової документальної виїзної перевірки дотримання ТОВ з ІІ «Константинополь» законодавства України з питань митної справи від 11.01.2012 року № 01/12/110000000/34498863.

У вказаному акті перевірки зазначено, що протягом 2007-2011 років Товариство ввезло на митну територію України в якості іноземної інвестиції та здійснило митне оформлення наступних транспортних засобів: легковий автомобіль Porshe Cayenne S, рік випуску 2007, номер кузову НОМЕР_1, заявленою митною вартістю 348450 грн.; легковий автомобіль Porshe Cayenne S, рік випуску 2011, номер кузову НОМЕР_2, заявленою митною вартістю 492672,75 грн.; легковий автомобіль Lexus RX 350, рік випуску 2011, номер кузову НОМЕР_3, заявленою митною вартістю 307182 грн. Згадані автомобілі були ввезені в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду Товариства, а тому звільнялись від обкладання митом під час митного оформлення відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування». В подальшому на зазначені транспортні засоби були укладені угоди про передання їх у користування фізичним особам за договорами найму (оренди) транспортних засобів. Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» встановлено, що автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України. Податки, на суму яких Товариству надавались пільги під час ввезення та митного оформлення автомобілів, були самостійно сплачені товариством 13.12.2011 року до початку проведення перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 18 Закону України від 19.03.1996 року № 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

У відповідності з п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.

Згідно зі ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 та ч. 4 ст. 11 КАС України особливістю адміністративного судочинства є наявність принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Судом встановлено, що протягом 2007-2011 років відповідачем було ввезено на митну територію України в якості іноземної інвестиції та здійснено митне оформлення наступних транспортних засобів: легковий автомобіль Porshe Cayenne S, рік випуску 2007, номер кузову НОМЕР_1, заявленою митною вартістю 348450 грн.; легковий автомобіль Porsh eCayenne S, рік випуску 2011, номер кузову НОМЕР_2, заявленою митною вартістю 492672,75 грн.; легковий автомобіль Lexus RX350, рік випуску 2011, номер кузову НОМЕР_3, заявленою митною вартістю 307182 грн.

Згадані автомобілі були ввезені в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду Товариства, а тому звільнялись від обкладання митом під час митного оформлення відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

01.04.2011 року між ТОВ з ІІ «Константинополь»(наймодавець) та ОСОБА_6 (наймач) було укладено договір найму (оренди) транспортних засобів № 1/04/11, у відповідності з яким наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове користування належний наймодавцю транспортний засіб: автомобіль марки Порш Кайєн С, рік випуску 2011, кузов № НОМЕР_1.

01.09.2011 року між ТОВ з ІІ «Константинополь»(наймодавець) та ОСОБА_8(наймач) було укладено договір найму (оренди) транспортних засобів № 1/09/11, у відповідності з яким наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове користування належний наймодавцю транспортний засіб: автомобіль марки Порш Кайєн С, рік випуску 2011, кузов № НОМЕР_2.

01.09.2011 року між ТОВ з ІІ «Константинополь»(наймодавець) та ОСОБА_9 (наймач) було укладено договір найму (оренди) транспортних засобів № 2/09/11, у відповідності з яким наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове користування належний наймодавцю транспортний засіб: автомобіль марки Lexus RX350, рік випуску 2011, кузов № НОМЕР_3.

Частиною 2 ст. 799 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За змістом ст. ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування штрафних санкцій з'явилося укладання відповідачем з гр. ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 договорів найму транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України на пільгових умовах як внесок до статутного фонду відповідача.

Проте, наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що зазначені договори найму транспортних засобів в порушення вимог ст. 799 ЦК України не були посвідчені нотаріально.

За таких обставин вказані договори найму є нікчемними, тобто є недійсними з підстав безпосередньо встановлених законом, і не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, у тому числі не створюють будь-яких наслідків, передбачених п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» та ст. 123 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Константинополь» про стягнення заборгованості в сумі 178878,37 грн. залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -15.10.2012 р.

Суддя О.В. Серьогіна