Постанова

від 17.10.2012 по справі 2а/0470/11158/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11158/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» про стягнення податкового боргу у сумі 1 476,31 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» про стягнення податкового боргу у сумі 1 476,31 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки узгоджені податкові зобов'язання з єдиного податку у сумі 1 476,31 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом, а тому підлягає примусовому стягненню.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак рекомендована кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду у зв'язку з неврученням. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідач заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату з обґрунтуванням поважності причин неприбуття в судове засідання та заперечення проти позову не надав, позов не визнав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що приватне науково-виробниче підприємство «Литвин і К» (код ЄДРПОУ 24605682) зареєстровано виконавчим комітетом Синельниківської міської ради Дніпропетровської області у якості юридичної особи, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та взято на облік у Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції (Синельниківське відділення) 23.06.1997 року як платник податків.

В процесі здійснення власної діяльності та на виконання вимог законодавства відповідач 10 травня 2012 року подав до податкового органу декларацію за І квартал 2012 року з визначеною до сплати сумою податкового зобов'язання у розмірі 1477,00 грн., що належить сплатити до бюджету.

Згідно положень статті 291 Податкового кодексу України відповідач належить до четвертої групи платників єдиного внеску.

Абзацом другим пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - шостої груп є календарний квартал.

Відповідно до підпункту 49.18.2. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації за звітний період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити задекларовану суму податкового зобов'язання не пізніше 20.05.2012 року.

З аналізу вищевикладених правових норм стає зрозумілим, що платник податків зобов'язаний подати до податкового органу податкову декларацію, а також сплатити зазначені в ній суми самостійно узгоджених зобов'язань протягом визначеного законом строку. У разі несплати таке зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що у зв'язку з переплатою 0,69 грн., задеклароване зобов'язання частково погашено, сума боргу становить 1476, 31 грн.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не сплачував задекларовані ним суми податкових зобов'язань Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 21.05.2012 року № 113 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язання у розмірі 1476,31 грн. Корінець даної вимоги отримано головним бухгалтером підприємства відповідача 24.05.2012 року.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпункт 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право органам державної податкової служби стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою в порядку, визначеному цим Кодексом. Таким чином, позивач є належним суб'єктом звернення до суду.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 1476,31 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені позивачем, не спростовані відповідачем, а тому податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 72, 94, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» про стягнення податкового боргу у сумі 1 476,31 грн. - задовольнити.

Стягнути грошові кошти у розмірі податкового боргу з єдиного податку в сумі 1476,31 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят шість грн. 31 коп.) з рахунків платника податків приватного науково-виробничого підприємства «Литвин і К» (код ЄДРПОУ 24605682, адреса: 52500, Синельникове, вул.Виконкомівська, 62)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко