Постанова

від 17.10.2012 по справі 2а/0570/11910/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11910/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голубової Л.Б.,

при секретарі

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України у Кіровському районі

м. Донецька

до публічного акціонерного товариства

«Донецькміськнафтопродукт»

про стягнення платежів, що підлягають капіталізації в сумі

351647,95 гривень

за участю:

представника позивача: Якімової К.М., за дов. від 29 серпня 2012 року,

представника відповідача: Попкової Є.О., за дов. від 05 жовтня 2012 року,

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька (надалі - позивач, Відділення Фонду) звернулось до публічного акціонерного товариства «Донецькміськнафтопродукт» (далі - відповідач) про стягнення платежів, що підлягають капіталізації у сумі 351647,95 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що публічне акціонерне товариство «Донецькміськнафтопродукт» зареєстровано як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському м. Донецька з 20 квітня 2001 року. 13 квітня 2012 року до позивача від управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька надійшла інформація щодо внесення до ЄДР запису про рішення засновників відповідача щодо припинення юридичної особи, що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Донецькміськнафтопродукт» від 09 квітня 2012 року № 1.

26 квітня 2012 року позивачем було проведено перевірку щодо повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, якою відповідачу нараховано 351647,95 гривень платежів, що підлягають капіталізації.

Керуючись ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно якої, по зобов'язанням, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, позивач надіслав на адресу ліквідатора відповідача заяву про визнання кредиторських вимог від 02 серпня 2012 року. Однак відповіді від відповідача не отримав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача платежі, що підлягають капіталізації у сумі 351647,95 гривень для розрахунку з потерпілими на виробництві відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду письмові заперечення від 05 жовтня 2012 року № 57, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог кредиторів, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 встановлено відшкодування капіталізованих платежів лише підприємствами, які знаходяться в процедурі банкрутства. Ліквідація відповідача здійснюється за рішенням зборів акціонерів, тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Донецькміськнафтопродукт», код ЄДРПОУ 03482040, є юридичною особою, що підтверджується довідками органів статистики та свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 19-23), зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька з 20 квітня 2001 року, про що свідчить страхове свідоцтво № 0525000107 (а.с.18) та повідомлення про взяття на облік № 922 (а.с. 24).

Організаційно-правову форму відповідача було змінено з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство, що не заперечується сторонами.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11 квітня 2012 року державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради внесено рішення засновників щодо припинення публічного акціонерного товариства «Донецькміськнафтопродукт» як юридичної особи.

Даний факт також доводиться протоколом № 1 від 09 квітня 2012 року загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Донецькміськнафтопродукт» (а.с. 26-30).

Оскільки позивачем здійснюються страхові виплати постраждалим на виробництві відповідача громадянам, Відділення Фонду вважає, що має право на стягнення з відповідача капіталізованих платежів, які за його підрахунками становлять 351647,95 гривень.

Актом про нещасний випадок б/н від 24 серпня 1981 року встановлено, що старший інженер ОСОБА_3 отримала травму голови (а.с. 9-10).

Випискою із акту огляду МСЕК 17 січня 1995 року ОСОБА_3 встановлено 25% втрати працездатності безстроково (а.с.11).

Постановою від 19 квітня 2012 року позивач призначає потерпілій ОСОБА_3 щомісячні страхові виплати у розмірі 278,12 гривень з 01 березня 2012 року безстроково (а.с.7).

Актом про нещасний випадок № 1 від 14 жовтня 1995 року встановлено, що електрослюсар ОСОБА_4 отримав травму голови та плеча на підприємстві відповідача (а.с.13-15).

Випискою із акту огляду МСЕК 13 травня 2009 року ОСОБА_4 встановлено 40% втрати працездатності з 16 травня 2009 року по 13 травня 2012 року (а.с.16). Випискою із акту огляду МСЕК 30 травня 2012 року ОСОБА_4 встановлено 40% втрати працездатності з 13 травня 2012 року по 01 червня 2015 року (а.с.80).

Постановою від 27 березня 2012 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_4 щомісячні страхові виплати в розмірі 397,09 гривень з 01 березня 2012 року по 12 травня 2012 року (а.с.8). Постановою від 30 травня 2012 року позивач продовжує потерпілому ОСОБА_4 виплату щомісячних страхових виплат в розмірі 397,09 гривень з 13 травня 2012 року по 31 травня 2015 року (а.с.79).

Спірним питання даної справи є розповсюдження положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на публічне акціонерне товариство «Донецькміськнафтопродукт», яке ліквідується за рішенням загальних зборів акціонерів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 зазначеного Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог частини другою статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності або загибелі застрахованих осіб на виробництві визначено Законом України від 23.09.1999 року № 1105- ХІV.

Згідно із вимогами статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105- ХІV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати

виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1105- ХІV дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Абзацами 5-6 частини 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 52 Закону страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Відповідно до статей 31 й 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прийнято Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Ліквідація відповідача не пов'язана з банкрутством, однак позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Статтею 61 Господарського кодексу України визначено, що претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону. Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Актом перевірки відповідача від 26 квітня 2012 року № 81 позивач нарахував до сплати 351647,95 гривень капіталізованих платежів (а.с. 38-40). Ліквідатор відповідача без заперечень підписав вказаний акт.

Позивач звернувся до ліквідатора відповідача з вимогами по капіталізованим платежам у сумі 351647,95 гривень, однак відповідач не відповів на лист позивача від 02 серпня 2012 року (а.с. 35-36).

На підставі вказаного акту перевірки на адресу управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька було спрямовано рішення № 3 від 06 серпня 2012 року про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів відповідача (а.с. 37) та повідомлення № 11 від 08 червня 2012 року про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (а.с.42).

Статтею 1202 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Отже, вимоги щодо капіталізації платежів заявляються в межах ліквідаційної процедури відповідача та можуть бути пред'явлені до фактичної ліквідації юридичної особи.

Суд не бере до уваги заперечень відповідача стосовно підстав ліквідації юридичної особи не в межах процедури банкрутства, а за рішенням зборів акціонерів, оскільки вимоги статті 46 Закону України від 23.09.1999 року № 1105- ХІV поширюються також на ліквідацію платоспроможної особи. Дана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-авто» про стягнення капіталізованих платежів.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення капіталізованих платежів у сумі 351647,95 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька до публічного акціонерного товариства «Донецькміськнафтопродукт» про стягнення платежів, що підлягають капіталізації у сумі 351647,95 гривень - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Донецькміськнафтопродукт» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 351647 (триста п'ятдесят одну тисячу шістсот сорок сім) гривень 95 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 17 жовтня 2012 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.