Категорія №3.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/8029/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.
за участю :
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Первомайської міської ради до Політичної партії «Партія українського народу» про обмеження права на проведення мирних агітаційних зібрань, -
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2012 року відкрито провадження по справі за позовною заявою виконавчого комітету Первомайської міської ради до Політичної партії «Партія українського народу» про обмеження права на проведення мирних агітаційних зібрань.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду частину позовних вимог про обмеження права на розміщення агітаційних наметів, шляхом заборони політичній партії «Партія українського народу» розміщувати агітаційні намети в місцях не визначених в додатку №1 до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 22.06.2012 року № 206 «Про визначення місць для тимчасового встановлення наметів» з 12 жовтня 2012 року по 16 жовтня 2012 року залишено без розгляду .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 11.10.2012р на адресу виконавчого комітету Первомайської міської ради надійшло повідомлення Політичної партії «Партія українського народу» від 11.10.2012р. про встановлення у період з 12.10.2012 року по 26.10.2012 року агітаційних наметів у м. Первомайську за наступними адресами: вул. Макушкіна, пл. Леніна, вул. Київська, в районі СШ № 6, вул. Бахмутського, в районі центрального ринку, супермаркет «Марс», вул. Макаренко, в районі РАГСу, автостанція, вул. Леніна, в районі манежу, торговий цент «Манежь», вул.19 Парт з'їзду, в районі магазину № 7.
З метою здійснення контролю за дотриманням громадського порядку, забезпечення належного санітарного стану, запобіганню скоєнню дорожньо-транспортних пригод у місті Первомайську рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 22.06.2012р № 206 «Про визначення місць для тимчасового встановлення наметів» були визначені місця для розміщення агітаційних наметів та наметів, які використовуються для здійснення статутної діяльності політичних партій та громадських організацій та визначено заборонену встановлювати вказані намети в інших місцях, не передбачених даним рішенням.
Згідно додатку №1 до вказаного рішення був вказано перелік місць в яких дозволено розміщувати агітаційні намети та намети, які використовуються для здійснення статутної діяльності політичних партій та громадських організацій, а саме: по вулиці Київській (дільниця між вул. Харківська і Макушкіна), по вул.Театральній, по вул. Леніна (від площі Бойової слави до вул. Тимошенко), по вул. Куйбишева (від вул. Театральної до вул. Тимошенко), провулок Заводський, по вул. Ізвестковій, по вул. Партизан, по вул. Бахмутській (від вул. Гагаріна до вул. Чихачова).
Вказане рішення та додаток до нього було розміщено в місцевій газеті «Резон» у номері 26 від 27.07.2012р та газеті «Надежда» у номері 27 від 04.07.2012р та 25.06.2012р на офіційному сайті виконкому. Тобто дане рішення було всім доступно для огляду та ознайомлення.
Всупереч вказаному відповідач, ігноруючи законні вимоги влади м. Первомайська, все ж таки у своєму повідомленні визначив деякі місця для розміщення агітаційних наметів, які в рішенні виконкому не вказані.
На підставі вищенаведеного, позивач просить суд обмежити право на проведення мирного агітаційного зібрання (розміщення агітаційних
наметів) шляхом заборони Політичній партії «Партія українського народу» розміщувати агітаційні намети в місцях не визначених в додатку №1 до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 22.06.2012р №206 «Про визначення місць для тимчасового встановлення наметів». У зв'язку з тимчасовою відсутністю на рахунках виконавчого комітету Первомайської міської ради, відкриті у УДКСУ м. Первомайська Луганської області, коштів на сплату судового збору, відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи по суті.
Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, розгляд справи просив провести без участі представника виконавчого комітету Первомайської міської ради.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву та взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань.
На підставі ч. 4 ст. 182 КАС України адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а вразі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.10.2012 року за вхідним номером 6/2984 до виконавчого комітету Первомайської міської ради надійшло повідомлення Політичної партії «Партія українського народу» від 11.10.2012р. про встановлення у період з 12.10.2012 року по 26.10.2012 року агітаційних наметів у м. Первомайську за наступними адресами: вул. Макушкіна, пл. Леніна, вул. Київська, в районі СШ № 6, вул. Бахмутського, в районі центрального ринку, супермаркет «Марс», вул. Макаренко, в районі РАГСу, автостанція, вул. Леніна, в районі манежу, торговий цент «Манежь», вул.19 Парт з'їзду, в районі магазину № 7 (а.с.6).
З метою здійснення контролю за дотриманням громадського порядку, забезпечення належного санітарного стану, запобіганню скоєнню дорожньо-транспортних пригод у місті Первомайську у зв'язку із розміщенням агітаційних наметів та наметів, які використовуються для здійснення статутної діяльності політичних партій та громадських організацій, рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 22.06.2012р № 206 «Про визначення місць для тимчасового встановлення наметів» були визначені місця для розміщення агітаційних наметів та наметів, які використовуються для здійснення статутної діяльності політичних партій та громадських організацій та визначено заборону встановлювати вказані намети в інших місцях, не передбачених даним рішенням (а.с.7).
Згідно додатку № 1 до вказаного рішення вказано перелік місць в яких дозволено розміщувати агітаційні намети та намети, які використовуються для здійснення статутної діяльності політичних партій та громадських організацій, а саме: по вулиці Київській (дільниця між вул. Харківська і Макушкіна), по вул. Театральній, по вул. Леніна (від площі Бойової слави до вул. Тимошенко), по вул. Куйбишева (від вул. Театральної до вул. Тимошенко), провулок Заводський, по вул. Ізвестковій, по вул. Партизан, по вул. Бахмутській (від вул. Гагаріна до вул. Чихачова) (а.с.8).
Вказане рішення та додаток до нього було розміщено в місцевій газеті «Резон» у номері 26 від 27.07.2012р та газеті «Надежда» у номері 27 від 04.07.2012р та 25.06.2012р на офіційному сайті виконкому (а.с.9,10).
Відповідач політична партія «Партія українського народу» не є суб'єктом виборчого процесу(а.с.30).
Політична партія «Партія українського народу» є юридичною особою, ідентифікаційний код 37932584, № ЄДР 10094578555 (а.с.31).
Аналізуючи положення ч.1 ст.182 КАС України, суд зазначає, що органи місцевого самоврядування наділені законодавцем повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про 1) заборону запланованих суб'єктами права мирних зібрань, 2) обмеження права на мирні зібрання.
З повідомлення відповідача, яке було у спірних правовідносинах, подано до виконавчого комітету Первомайської міської ради, випливає, що вказаний суб'єкт права має намір встановити агітаційні палатки Доказів, які б доводили відмову від такого наміру, матеріали справи не містять. У вказаному повідомленні не зазначено вид агітаційних заходів, вид агітаційних палаток. Також в повідомленні не зазначено про проведення передвиборчої агітації.
Відповідно до ч. 5 ст. 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України N 4061-VI, 17.11.2011 не вважається передвиборною агітацією здійснення партією, яка не має статусу суб'єкта виборчого процесу, заходів, зазначених у пунктах 1-7, 9 частини другої цієї статті, з метою популяризації власної діяльності чи роз'яснення своєї позиції за умови, що під час таких заходів жодним чином не згадуються партії - суб'єкти виборчого процесу та кандидати у депутати, а також положення передвиборних програм. У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що на данні правовідносини не будуть розповсюджуватися норми Закону України «Про вибори народних депутатів України» №4061 від 17.11.2011 року.
Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, а це в поєднанні з запровадженим ст..8 Конституції України принципом верховенства права та змістом положень ст.3 Конституції України означає, що при вирішенні питання, пов'язаного з проведенням мирних зібрань суд повинен брати до уваги, по-перше, те, яким чином реалізація прав і свобод однієї групи громадян вплине на можливість реалізації прав та свобод іншої частини суспільства, по-друге, яким чином реалізація прав і свобод однієї групи громадян вплине на наявність (створення чи збереження) безпечних умов існування (життя) тих громадян, котрі на запланований момент проведення масового заходу будуть знаходитись поблизу або безпосередньо в місці проведення такого заходу.
Відповідно до статті 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і, лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку, - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій - масових мирних зібрань (рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 у справі № 1-30/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) виходив з того, що право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України.
Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо.
При здійсненні цих прав і свобод не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. За Конституцією України (стаття 68) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України. Проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань.
Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання.
Таким чином, Конституцією України та рішенням Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 у справі № 1-30/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) чітко визначено, що видами масових мирних зібрань громадян є - збори, мітинги, походи і демонстрації.
Наведені норми Конституції України дозволяють обмеження проведення вказаних заходів лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Частиною 1 статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на свободу мирних зібрань.
Реалізація права на мирні зібрання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом і є необхідними для захисту інтересів суспільства або громадської безпеки.
Зі змісту ст.11 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та ч.2 ст.39 Конституції України витікає, що реалізація права на мирні зібрання може бути обмежена виключно 1) для запобігання заворушенням чи злочинам, 2) для охорони здоров'я населення, 3) для захисту прав і свобод інших людей (слід розуміти тих, які не мають наміру брати участі у мирному зібранні).
При цьому, суд вважає, що відповідно до ст.3 Конституції України саме людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення питань у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Відповідно до п.п.3 п. «б» статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями ними вирішуються питання про проведення зборів, мітингів, маніфестацій, демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради, - частина 1 статті 52 Закону України №280/97-ВР.
Системно проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи міських рад вирішують відповідно до закону питання про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснюють контроль за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
Слід зазначити, що встановлення агітаційних наметів з метою популяризації власної діяльності чи роз'яснення своєї будь якої позиції,( про що також у вказаному повідомленні про їх встановлення, не зазначено) без участі певної кількості громадян, не буде мирним зібранням, оскільки мирне зібрання - публічний захід, що проводиться в публічному місці. Стаття 39 Конституції України чітко визначає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, тобто передбачена певна кількість учасників.
.
Відповідно до п.2 рішення виконкому 22.06.2012 року № 206 встановлено строк для подання письмових повідомлень до виконкому Первомайської міської ради для ініціаторів розміщення вказаних вище агітаційних наметів, який становить менше ніж 10 днів.
Відповідачем повідомлення про встановлення агітаційних палаток надійшло 11.10.2012 року, а строк встановлення агітаційних палаток було ним передбачено 12.10.2012 року.
Беручи до уваги місця та умови проведення спірного заходу, спосіб здійснення відповідачем повідомлення про запланований захід - невизначеність суттєвих параметрів запланованого заходу (не конкретизовані місця розташування агітаційних палаток, коло та чисельність учасників тощо ) відсутні підстави для достатнього обґрунтованого припущення про те, що спірний захід узгоджується з інтересами мешканців територіальної громади м. Первомайська котрі не мають намір брати участі у цьому заході, в частині реалізації права на розумно безперешкодне пресування по м. Первомайську, а також належну організацію органом місцевого самоврядування безпеки їх здоров'ю та життю.
Частиною 5 ст.182 КАС України передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Статтею 3 вищевказаного Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи, тобто як тих, які беруть участь у зборах, мітингах, походах і демонстраціях, так і тих, які не приймають участі у мирних зборах.
Згідно із ст.ст. 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Враховуючи вищезазначене рішення Конституційного Суду України, суд зазначає, що подання повідомлення про встановлення агітаційних палаток за добу до початку вказаного заходу, свідчить про незавчасне повідомлення, що, у свою чергу, унеможливлює забезпечення правоохоронними органами громадської безпеки та правопорядку.
Відтак, суд приходить до висновку, що в інтересах національної безпеки, з метою забезпечення правопорядку, запобігання правопорушень, для охорони здоров'я населення, захисту прав і свобод мешканців міста Первомайська, забезпечення нормального функціонування підприємств та установ у місті Первомайську, доцільно вирішити питання про обмеження щодо реалізації права на розміщення агітаційних наметів.
З'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх доказами, суд відмічає, що виходячи з дотримання справедливого балансу між забезпеченням прав і інтересів мешканців територіальної громади міста Первомайську, а також беручи до уваги місце та умови проведення спірного заходу, спосіб здійснення відповідачем повідомлення про запланований захід - невизначеність суттєвих параметрів запланованого заходу (зокрема, місце розташування агітаційних наметів, коло та чисельність учасників вказаного заходу тощо), наявність визначених місць для тимчасового встановлення наметів рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 22.06.2012 року, відсутні підстави для обґрунтованого припущення що спірне розміщення наметів узгоджується з інтересами мешканців територіальної громади м. Первомайська, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вищезазначені обмеження в цілому не порушують права політичних партій на встановлення агітаційних наметів, оскільки стосуються лише визначеної частини міста Первомайська та не перешкоджають проведенню таких заходів в інших місцях.
Відповідно до статті 163 КАС України суд при вирішенні справи по суті вирішує питання про розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не було сплачено судовий збір, то він не підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь останнього.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 182, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов виконавчого комітету Первомайської міської ради до Політичної партії «Партія українського народу» про обмеження права на проведення мирних агітаційних зібрань задовольнити.
Обмежити право на розміщення агітаційних наметів шляхом заборони Політичній партії «Партія українського народу» розміщувати агітаційні намети в місцях не визначених в додатку № 1 до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 22.06.2012 року № 206 «Про визначення місць для тимчасового встановлення наметів» з 17 жовтня 2012 року по 26 жовтня 2012 року.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяТ.І. Ковальова
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2012 |
Оприлюднено | 18.10.2012 |
Номер документу | 26440373 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.І. Ковальова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні