Рішення

від 10.10.2012 по справі 2718-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.2012Справа №5002-23/2718-2012

За позовом Фороської селищної ради, смт. Форос,

До відповідача Приватного підприємства «Тонус», м. Севастополь,

про спонукання до певних дій

Суддя Доброрез І.О.

Представники :

Від позивача - Нестеров Ю.О., представник, довіреність № 1133/02-12 від 20.08.2012 р.

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Фороська селищна рада звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим до Приватного підприємства «Тонус» про повернення протягом трьох місяців самовільно зайнятих земельних ділянок площею 0,0120га, та 0,0045га, розташованих за адресою: смт. Форос, район колишньої пральні ДП «Санаторій Форос», приведення їх у стан, придатний для використання шляхом знесення частини будівлі та залізобетонних конструкцій та споруд, а також їх вивезення.

01.10.2012р. від позивача надійшли додаткові пояснення, з яких вбачається, що відповідач при будівництві оздоровчого центру не тільки припустив порушення земельної ділянки, але й інші порушення діючого законодавства.

Представник відповідача у судові засідання 11.09.2012р., 25.09.2012р. та 10.10.2012р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1, п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Встановив :

02.02.2007 Фороська селищна рада уклала з Приватним підприємством «Тонус» договір оренди земельної ділянки №2.

Згідно п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0540 га, кадастровий номер 0111949700:03:001:0058 з земель Фороської ради, зайнятих ділянками для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності (строка 2.9, шифр 39 форми 6 -зем); по угіддям -0,0540 га -"Забудовані землі", в тому числі "землі суспільного призначення", "землі оздоровчого призначення" (графи 34, 43, 79 форми 6-зем).

Відповідно до п.1 договору позивач передав відповідачеві у строкове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: АРК, м.Ялта, смт. Форос, район колишньої пральні ДП «Санаторій Форос», загальною площею 0,0540га для будівництва та обслуговування лікувально-оздоровчого центру.

Однак, при будівництві п'ятиповерхового оздоровчого центру, відповідач порушив межі відведеної у оренду земельної ділянки та самовільно зайняв земельні ділянки площею 0,0120га, та 0,0045га, розташовані за адресою: смт. Форос, район колишньої пральні ДП «Санаторій Форос» та здійснив на зайнятих ділянках будівництво будівлі та залізобетонних конструкцій.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтями 13, 14 Конституції України закріплені інтереси держави у сфері регулювання земельних відносин, які полягають в охороні земель як національного багатства. Згідно положень вказаних норм, земля на території України є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу право власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля знаходиться під особливою охороною держави, державою гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих псів. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом поновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення права, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Актом обслідування земельної ділянки, наданої у оренду відповідачу, 14.06.2012р. встановлено, що п'ятиповерхова будівля своїми габаритами виходить за межі відводу окремими ділянками площею 0,0045 га, а елементи благоустрою та інженерного захисту (залізобетонні конструкції), що розташовані поза межами відведеної земельної ділянки, займають площу у 0,0120га.

Відповідач не надав суду доказів зворотнього, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на Приватне підприємство «Тонус» згідно вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 15.10.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство «Тонус» (вул. Колобова, буд. 15, кв. 154, Гагарінський район, м. Севастополь, 99038; ідентифікаційний код 32764728) протягом трьох місяців повернути самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,0120га, та 0,0045га, розташовані за адресою: смт. Форос, район колишньої пральні ДП «Санаторій Форос», привести їх у стан, придатний для використання шляхом знесення частини будівлі та залізобетонних конструкцій та споруд, а також їх вивезення.

3. Стягнути з Приватного підприємство «Тонус» (вул. Колобова, буд. 15, кв. 154, Гагарінський район, м. Севастополь, 99038; ідентифікаційний код 32764728) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м.Сімферополі, АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1073,00грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез