Рішення

від 09.10.2012 по справі 2503-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.2012Справа №5002-23/2503-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ЛеДі +», м. Сімферополь,

до відповідача Підприємства «Союз СД», м. Сімферополь,

про стягнення 27 963,58 грн.

Суддя Доброрез І.О.

Представники:

Від позивача - Шугалка Д.І., представник, довіреність № б/н від 03.08.2012 р.,

Від відповідача - не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ЛеДі +» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Підприємства «Союз СД» про стягнення суми боргу в розмірі 25 539,61 грн. та штрафу в розмірі 2 423,97 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ЛеДі+» посилається на невиконання відповідачем умов укладеного договору купівлі-продажу від 04.01.201о р. та договору купівлі-продажу від 23.02.1012 р. в частини оплати вартості отриманого товару.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що за його бухгалтерськими відомостями є заборгованість перед підприємством «Союз СД», але в сумі 23 171, 65 грн., а також невірно розрахована сума пені, оскільки розрахунок здійснювався за термін перевішуючий шестимісячний термін, що зокрема не відповідає вимогам чинного законодавства.

Заявою від 09.10.2012р. позивач зменшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 3 239,61 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач у судове засідання, що відбулось 09.10.2012 р. явку свого представника не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухав пояснення представника позивача, суд

встановив:

04.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ЛеДі +» (далі - продавець) та Підприємством «Союз СД» (далі - покупець) укладений договір купівлі - продажу (далі - договір, аркуш справи 26).

Предметом договору є те, що продавець зобов'язується передати у власність покупця належну продавцю партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару.

Відповідно пункту 1.2. договору факт поставки товару по цінам, у кількості і асортименті, зазначених в розхідних накладних, або факт оплати рахунку-фактури означає взаємну згоду продавця і покупця з умовами поставки і оплати товару (якщо вини зазначені в рахунку-фактури), вартістю, кількістю, асортиментом, які зазначені у рахунках-фактурах продавця, специфікаціях, розхідних накладних.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця зі складу продавця. За згодою сторін продавець може організувати доставку товару покупцю автомобільним транспортом третій сторони. У цьому випадку покупець самостійно оплачує доставку третій стороні, або вартість доставки за вимогою покупцю може бути включена у вартість поставленого товару.

Пунктом 2.3. договору встановлений строк оплати відвантаження, а саме: при 100 відсотковій передоплати покупцем - товар у кількості більш однієї тони одного найменування відпускається по оптовим цінам продавця, у разі обоюдної згоди сторін можлива відстрочка платежу покупцю на десять банківських днів з моменту поставки товару, у такому разі відвантаження товару здійснюється по прайсовим цінам, передбаченим для даного випадку.

Пункт 2.4. встановлю порядок і форму оплати: шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця або за згодою сторін можливі інші форми оплати, які не суперечать дійсному законодавству України.

Зокрема пункт 2.5. договору передбачає, що кожна поставка товару супроводжується накладною на відпуск товару, за вимогою покупця продавець надає весь комплект відвантажувальних документів (сертифікат якості, рахунок-фактуру, податкову накладну).

Розділом 4 договору сторони обумовили строк дії договору - до 31.12.2010 р.

23.02.2012 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу (далі договір, аркуш справи 27).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця належну продавцю партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

Пункт 1.3. договору передбачає, що факт поставки товару по цінам, у кількості і асортименті, зазначених в розхідних накладних, або факт оплати рахунку-фактури означає взаємну згоду продавця і покупця з умовами поставки і оплати товару (якщо вини зазначені в рахунку-фактури), вартістю, кількістю, асортиментом, які зазначені у рахунках-фактурах продавця, специфікаціях, розхідних накладних.

Розділом 2 сторони обумовили постачання та порядок розрахунків за поставлений товар.

Так, поставка товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця зі складу продавця. За згодою сторін продавець може організувати доставку товару покупцю автомобільним транспортом третій сторони. У цьому випадку покупець самостійно оплачує доставку третій стороні, або вартість доставки за вимогою покупцю може бути включена у вартість поставленого товару (пункт 2.1. договору).

Термін оплати та умови відвантаження товару здійснюється при 100 відсотковій передоплати покупцем - товар у кількості більш однієї тони одного найменування відпускається по оптовим цінам продавця, у разі обоюдної згоди сторін можлива відстрочка платежу покупцю на тридцять п'ять робочих днів з моменту поставки товару, у такому разі відвантаження товару здійснюється по прайсовим цінам, передбаченим для даного випадку.

Шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця або за згодою сторін можливі інші форми оплати, які не суперечать дійсному законодавству України (пункт 2.4. договору).

Втім, пунктом 2.5. договору передбачено, що кожна поставка товару супроводжується накладною на відпуск товару, за вимогою покупця продавець надає весь комплект відвантажувальних документів (сертифікат якості, рахунок-фактуру, податкову накладну).

Розділом 4 договору встановлений термін дії договору - до 31.12.2012 р.

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договорів поставив Підприємству «Союз СД» товар на загальну суму 25 539,61 грн., що підтверджується відповідними накладними, (аркуш справи 29-40).

Товар прийнятий відповідачем, про що свідчить відповідний підпис посадової особи підприємства на зазначених накладних.

Матеріали справи містять гарантійне письмо відповідача № 47 від 23.02.2012 р. щодо оплати поставленого йому товару в розмірі 21 029,50 грн. протягом 30 календарних днів.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку із чим станом на час звернення позивача до суду заборгованість Підприємства «Союз СД» становить 25 539,61 грн.

Пунктом 3.4. договору від 04.01.2010 р. передбачено, що при затриманні оплати товару покупцем проти строків, зазначених в п. 2.3. договору, до покупця застосовуються штрафні санкції за період прострочки до повного погашення заборгованості: пеня в розмірі двійної облікової ставки НБУ (станом на день подання притенції) від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки, відсотки в розмірі 3% річних від суми заборгованості за користання чужими грошовими коштами, інфляційні витрати згідно встановленого індексу інфляції за час прострочки.

Договором купівлі-продажу від 23.02.2012 р. пунктом 3.4. передбачено, що при затримці оплати товару покупцем проти термінів зазначених у п. 2.3. договору, до покупця застосовуються такі штрафні санкції за весь період прострочення до повного погашення заборгованості: пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (станом на день пред'явлення претензії) від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, відсотки в розмірі 2% щомісячно від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами, інфляційні витрати згідно встановленого індексу інфляції за час прострочення.

На підставі чого позивачем до відшкодування заявлені штрафні санкції в розмірі 2 423,97 грн. та у порядку статті 44 Господарського процесуального кодексу України послуги адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Проте, під час розгляду справи, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу позивач заявою від 09.10.2012р. зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 3 239,61 грн., тим самим фактично конкретизував позовні вимоги.

Керуючись частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив зазначену заяву та прийняв її до розгляду.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У порушення вимог статей 33, 34 Господарського кодексу України відповідачем доказів належного виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу від 04.01.2010 р. та 23.02.2012 р. суду не надано.

Таким чином, суд приходить висновку, що станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 3 239,61 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1 653,00 грн. судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 15.10.2012 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства «Союз СД», (юридична адреса: вул. Беспалова, 31 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000; фактична адреса: вул. Севастопольська, 94, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95021; банківські реквізити у справі відсутні, код ЄДРПОУ 30741782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ЛеДі +», (вул. Лугова, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95033; банківські реквізити у справі відсутні, код ЄДРПОУ 23892515) суму боргу в розмірі 3 239,61 грн.

Стягнути з Підприємства «Союз СД», (юридична адреса: вул. Беспалова, 31 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000; фактична адреса: вул. Севастопольська, 94, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95021; банківські реквізити у справі відсутні, код ЄДРПОУ 30741782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ЛеДі +», (вул. Лугова, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95033; банківські реквізити у справі відсутні, код ЄДРПОУ 23892515) судовий збір в розмірі 1 653,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез