Рішення

від 10.10.2012 по справі 5009/3346/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/92/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.12 Справа № 5009/3346/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача -Самойлович О.В., на підставі довіреності № 55 від 14.09.2012 р.; від відповідача -Погосян С.Г., на підставі довіреності № 782 від 04.04.2012 р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ УА»(юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корп. «А», кім. 319; фактична адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, скорочено ТОВ «ДУКАТ УА»)

до відповідача: Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, скорочено ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»)

про стягнення суми.

Сутність спору:

ТОВ «ДУКАТ УА»заявлено позовні вимоги до ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»про стягнення заборгованості за договором поставки продукції № 116(6)12 УК від 27.02.2012 р. у розмірі 276 912 грн. та юридичних послуг у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3346/12, присвоєно справі номер провадження 34/92/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.09.2012 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2012 р. надав клопотання, в якому просив провадження по справі № 5009/3346/12 припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Своє клопотання ТОВ «ДУКАТ УА»обгрунтовує тим, що Запорізька атомна електростанція є відокремленим підрозділом ДП «НАЕК «Енергоатом»та не має статусу юридичної особи.

Пунктом 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»передбачено, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії № 1 на користь організації "Б "в особі її Н-ської філії таку-то суму". Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

Відповідно до Положення про ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»«Запорізька атомна електрична станція»є відокремленим підрозділом ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Відокремлений підрозділ не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені Компанії на підставі діючого законодавства України, виконує частину функцій Компанії та користується правами, які надані йому Статутом ДП НАЕК «Енергоатом», цим Положенням та іншими організаційно-розпорядчими документами Компанії. Представництво здійснюється керівником або іншою посадовою особою відокремленого підрозділу та на підставі довіреності, виданої президентом Компанії, у якій визначаються обсяг повноважень щодо здійснення юридичних дій (правочинів) від імені Компанії та межі управління майном, яким наділений відокремлений підрозділ.

Пунктом 9 довіреності від 02.04.2012 р. Президентом ДП «НАЕК «Енергоатом»надано повноваження генеральному директору ВП «ЗАЕС» здійснювати всі процесуальні дії та захист законних інтересів ДП «НАЕК «Енергоатом» в судах загальної юрисдикції, в тому числі господарських судах (а.с. 97-98).

Таким чином, рішення по даній справі приймається стосовно юридичної особи - ДП «НАЕК «Енергоатом», але в особі її відокремленого підрозділу - ВП «ЗАЕС».

На підставі вищевикладеного, судом в задоволені клопотання відповідача про припинення провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України відмовлено.

26.09.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 10.10.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.02.2012 р. між ТОВ «ДУКАТ УА»(постачальник) та ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»(покупець) було укладено договір поставки продукції № 116(6)12 УК (далі -договір). На підставі договору, позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 276 912 грн. ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»не здійснило оплату товару у повному обсязі, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 276 912 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20 000 грн. юридичних послуг (послуги юриста). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 526, 617, 625 Цивільного кодексу України, п. 3.2 розділу 3 договору, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 54 -57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях проти заявлених позовних вимог заперечував, з підстав зазначених в відзиві на позовну заяву, який надав в судовому засіданні 26.09.2012 р., а саме: 16.11.2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про вжиття міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади заходів до припинення здійснення державними підприємствами, які належать до сфери їх управління, витрат, крім поточних витрат та тих, що пов'язані з виплатою заробітної плати (витяг з Протоколу № 84 від 16.11.2011 р.). Відповідно до листа першого заступника Голови Держфінінспекції України від 01.12.2011 р. №32-18/33, до поточних витрат підприємства належать витрати на придбання сировини, товарів, робіт та послуг, що пов'язанні з операційною діяльністю. Згідно з п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність - операції, пов'язанні з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що поставка продукції по договору № 116(6)12 УК від 27.02.2012 р. не відноситься до операційної діяльності та, відповідно, не відноситься до поточних витрат. Крім того, абз. 1 ч. 1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство зобов'язане складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Відповідно до вимог Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2003р. №173, фінансовий план складається державним підприємством (ДП «НАЕК «Енергоатом»). На дату подання даного відзиву на позовну заяву фінансовий план ДП «НАЕК «Енергоатом»на 2012 рік не затверджений Кабінетом Міністрів України. Проти позовних вимог в частині стягнення 20 000 грн. за послуги юриста відповідач заперечує, оскільки вважає, що дана вимога не підтверджується належними доказами.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012 р. між ТОВ «ДУКАТ УА»(далі - постачальник) та ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»(далі - покупець) було укладено договір поставки продукції № 116(6)12 УК (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію виробництва компанії Mondi (Словаччина):

№ п/пЗРЗНайменуванняОд. вим.КількістьЦіна з ПДВ (грн..)Сума з ПДВ (грн.) 1 17-1-3-Папір ксероксний ф.А4Пачка 8000 27,00 216000,00 2 17-1-3-Папір ксероксний ф.А3Пачка 1128 54,00 60912,00 Разом з ПДВ: 276 912,00 У т.ч. ПДВ: 46152,00 Згідно п. 1.2. договору, строк поставки товару -березень -травень 2012 р.

Покупець має право зменшити обсяг закупівлі в залежності від реального фінансування (п. 1.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору, загальна вартість договору -276 912,00 грн. (двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот дванадцять грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ -46152,00 грн.(сорок шість тисяч сто п'ятдесят дві грн. 00 коп.).

Згідно п. 4.1. договору, поставка продукції здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2010: ЕХW м. Київ, вантажоотримувач: ЗВ ВП «Складське господарство», м. Енергодар, Запорізька обл., вул. Промислова, 133, склад.

Відповідно до п. 11.1. договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладення.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач поставив відповідачу папір ксероксний форматом А3 та А4, що підтверджується товарно-транспортною накладною №70044000187784 від 05.04.2012 р. на суму 216000 грн. та товарно-транспортною накладною №70044000187783 від 05.04.2012 р. на суму 60 912 грн.

На підставі вищезазначених товарно-транспортних накладних, позивачем була складена зведена видаткова накладна № ДК023459 від 05.04.2012 р., яка свідчить про поставку товару відповідачу на загальну суму 276 912 грн. (а.с.18).

26.06.2012 р. ТОВ «ДУКАТ УА»направив на адресу відповідача претензію № 23 від 20.06.2012 р. з вимогою сплатити борг у сумі 276 912 грн., доказом надіслання претензії відповідачу є опис вкладення та фіскальний чек від 26.06.2012р.

Відповідач надав відповідь на претензію, в якій зазначив, що питання щодо визнання претензійних вимог ТОВ «ДУКАТ УА»за договором поставки продукції № 116(6)12 УК направлено на розгляд робочої групи з розгляду питань погашення кредиторської і дебіторської заборгованості ВП «ЗАЕС». Про прийняття рішення ТОВ «ДУКАТ УА»буде повідомлено додатково.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачено пунктом 3.2. договору, розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту постачання продукції.

Факт отримання спірного товару підтверджено видатковою накладною №ДК023459 від 05.04.2012 р., а також товарно -транспортними накладними: №70044000187784 від 05.04.2012 р. та №70044000187783 від 05.04.2012 р.

Відповідно до п. 4.2. договору, продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись наступними документами:

а) витратна накладна -3 екз.;

б) податкова накладна;

в) сертифікат якості;

г) рахунок - фактура.

Представник позивача в своїх поясненнях № 39 від 27.09.2012 р. зазначає, що всі вищевказані документи позивач передав відповідачу, але письмових доказів передачі документів не має, крім відмітки відповідача на видатковій (витратній) накладній, тому що договором не передбачена передача документів під розписку.

За змістом пункту 6.1 договору, приймання товару за якістю і кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог діючих в Україні «Інструкції про порядок приймання продукції по кількості»- № П-6, затвердженої ухвалою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. та «Інструкції про порядок приймання продукції за якістю»- № П-7, затвердженої ухвалою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. з подальшими змінами і доповненнями, внесеними постановою Держарбітража СРСР від 14.11.1974 р.

Приписами п.12 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Положеннями п.14 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості»№ П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р., визначено, що приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Судом встановлено, що при прийнятті продукції відповідачем не складалися акти про відсутність будь-яких товаросупровідних документів. Будь-які претензії щодо не передання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв. Строк для передання не отриманих документів відповідно до вимог ст. 666 ЦК України не встановлював. До того ж, відповідач не довів, що він не отримував супроводжуючі документи на товар.

Таким чином, за отриману продукцію ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»не розрахувалось, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 276912 грн.

Посилання ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»на витяг з протоколу № 84 засідання Кабінету Міністрів України від 16.11.12 р., суд до уваги не приймає, оскільки ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Зобов'язання за договором поставки продукції № 116(6)12 УК від 27.02.2012 р. в частині оплати продукції не припинені, зміни до вказаного договору не вносились, відповідно його умови мають бути виконані відповідачем в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 276 912 грн. основного боргу законні та обґрунтовані, які підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 20 000 грн. за юридичні послуги (послуги юриста).

З урахуванням того, що позивачем не надано правового обґрунтування заявленої суми, суд її оцінює в якості судових витрат

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007 р. «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»передбачено, що нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.

Стаття 28 ГПК України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що позивачем не надано доказів представництва його інтересів саме адвокатом, в тому числі щодо юридичних послуг на суму 20000 грн., суд не знаходить підстав для покладення на відповідача судових витрат в сумі 20000 грн.

У зв'язку із внесенням позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», через нарахування 400 грн. судових витрат на 20000 грн. юридичних послуг, переплачена сума судового збору підлягає поверненню ТОВ «ДУКАТ УА», за ухвалою суду у розмірі 400 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУКАТ УА»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корпус «А», кімната 319, ідентифікаційний код юридичної особи 36844859) 276 912 (двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. основного боргу, 5 538 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 24 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15.10.2012 р.

Суддя А.О. Науменко