Рішення

від 10.10.2012 по справі 5011-14/10805-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/10805-2012 10.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт Україна С.Р.Л."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сис Системз"

про стягнення 455 319,61грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Данько Д.О. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санлайт Україна С.Р.Л." звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сис Системз" про стягнення 451 540,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за генеральним договором купівлі-продажу № 0012/2011 від 01.12.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.09.12 р.

Ухвалою від 12.09.12 р. розгляд справи відкладено на 26.09.12 р.

24.09.12р. через канцелярію суду позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 455 319,61 грн., з яких 375 085,34 грн. основного боргу, 28 573,40 грн. пені, 43 592,45 грн. штрафу за прострочення оплати продукції понад 30 календарних днів, 1000,00 грн. штрафу за відмову у проведенні взаємних розрахунків, 7 068,42 грн. 3 % річних, яка прийнята судом.

Ухвалою від 26.09.12 р. розгляд справи відкладено на 10.10.12 р.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.12 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 10.10.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.»(надалі - позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сис Системз»(надалі -відповідач, Покупець) було укладено генеральний договір купівлі-продажу № 0012/2011 (далі за текстом -Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець продає покупцю обладнання, перелік якого, комплектація і ціна наведені у відповідній Додатковій угоді до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах визначених договором та додатковою угодою.

Відповідно до п. 2.2. Договору, розрахунок за продукцію здійснюється за умови відстрочення оплати на 30 календарних днів з дати отримання продукції по відповідній видатковій накладній.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар за договором на загальну суму 467 174,11 грн., а саме:

На виконання додаткової угоди № 1 від 20.12.2011 р., поставив продукцію на суму 214 953,55 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-01986 від 20.12.2011 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 35 від 20.12.2011 року.

На виконання додаткової угоди № 2 від 21.12.2011 р., поставив продукцію на суму 51 834,95 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-01987 від 21.12.2011 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 36 від 21.12.2011 року.

На виконання додаткової угоди № 3 від 26.12.2011 р., поставив продукцію на суму 52 403,04 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-02025 від 26.12.2011 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 41 від 26.12.2011 року.

На виконання додаткової угоди № 4 від 28.12.2011 р., поставив продукцію на суму 6 513,62 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-02041 від 28.12.2011 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 44 від 28.12.2011 року.

На виконання додаткової угоди № 5 від 06.02.2012р. позивач поставив продукцію на суму 44 352,58 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-00096 від 13.02.2012 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 8 від 08.02.2012 року.

На виконання додаткової угоди № 6 від 06.02.2012 р. поставив продукцію на суму 15 184,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-00126 від 21.02.2012 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 10 від 21.02.2012 року.

На виконання додаткової угоди № 7 від 05.03.2012 р. поставив продукцію на суму 16 245,77 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-00153 від 05.03.2012 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 14 від 03.03.2012 року.

На виконання додаткової угоди № 8 від 14.03.2012 р. поставив продукцію на суму 65 685,62 грн., що підтверджується видатковою накладною № СВ-00185 від 13.03.2012 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 15 від 12.03.2012 року.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, сплативши грошові кошти у розмірі 92 088,77 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 375 085,34 грн.

15.05.12 р. відповідачу був надісланий лист-вимога про сплату суми заборгованості за поставлений товар, проте відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив. Станом на час розгляду справи сума заборгованості не змінилась та становить 375 085,34 грн.

Відповідач твердження позивача не спростував, доказів оплати поставленого товару та контррозрахунку суми заборгованості до суду не надав.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.3. договору, сторони визначили, що у випадку порушення відповідачем строків оплати поставленої продукції, позивач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При простроченні оплати більше, ніж за 30 календарних днів покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості продукції по відповідній неоплаченій додатковій угоді до договору.

Пунктом 4.5. договору сторони передбачили, що при наявності заборгованості у покупця перед продавцем за передану продукцію здійснюється звірка взаємних розрахунків. У випадку відмови від проведення зірки взаємних розрахунків винна сторона сплачує інший стороні штраф у розмірі 1000,00 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано 28 573,40 грн. пені, 43 592,45 грн. штрафу за прострочення оплати продукції понад 30 календарних днів, 1000,00 грн. штрафу за відмову у проведенні взаємних розрахунків, 7 068,42 грн. 3% річних.

Частиною 3 ст. 551Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідачем було у добровільному порядку виконано частину зобов'язань за договором, суд вбачає нарахування позивачем штрафу у розмірі 43 592,45 грн. неспіврозмірним та вважає за можливе зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу до 40 592,45 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 375 085,34 грн. основного боргу, 28 573,40 грн. пені, 40 592,45 грн. штрафу за прострочення оплати продукції понад 30 календарних днів, 1000,00 грн. штрафу за відмову у проведенні взаємних розрахунків, 7 068,42 грн. 3% річних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сис системз»(02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 19; код ЄДРПОУ 36057795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлайт Україна С.Р.Л." (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14; код ЄДРПОУ 31868241) 375 085 (триста сімдесят п'ять тисяч вісімдесят п'ять ) грн. 34 коп. основного боргу, 28 573 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 40 коп. пені, 40 592 (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 45 коп. штрафу, 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу, 7 068 (сім тисяч шістдесят вісім) грн. 42 коп. 3% річних, 9 046 (дев'ять тисяч сорок шість ) грн. 40 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.12 р.

Суддя С.М. Мельник