Рішення

від 02.10.2012 по справі 18/7-54/345-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/7-54/345-2012 02.10.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробниче підприємство «Агроком», м. Київ

до Державного агентства резерву України, м. Київ

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, м. Київ

про стягнення 181584,84 грн.

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В..

представники:

від позивача -Ставська М.Є. (дов від 13.08.2012 р.), Зоріна О.В. (дов від 31.01.2012 р.);

від відповідача -Висотенко І.М. (дов. від 01.06.2012 р.);

від третьої особи - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВП «Агроком»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення 181584,84 грн., сплачених в рахунок забезпечення виконання зобов'язання за Договором № юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 року про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву.

В заперечення проти позову відповідач стверджує, що грошові кошти, сплачені позивачем, перераховано до Державного бюджету України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16 лютого 2012 року у справі № 18/7, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року, позов задоволено; з відповідача на користь позивача стягнуто 181584,84 грн., сплачених як забезпечення виконання договору, та 3631,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 липня 2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 16 лютого 2012 року скасовано, справу № 18/7 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій Вищий господарський суд України в постанові від 30 липня 2012 року зазначив, що судами не з'ясовано питання щодо дійсного перерахування відповідачем грошових коштів до Державного бюджету України, рішення судів ґрунтуються лише на припущеннях, з метою з'ясування питання щодо зарахування грошових коштів до Державного бюджету України судам слід було залучити до участі у справі Державне казначейство України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у господарському суді м. Києва справу передано на новий розгляд судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06 серпня 2012 року справу прийнято до розгляду суддею Шкурдовою Л.М., залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

При новому розгляді справи до суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, зважаючи на часткове повернення відповідачем грошових коштів, зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 14889,95 грн.

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позов з врахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченнях, а саме посилаючись на перерахування грошових коштів, сплачених позивачем, до Державного бюджету України.

Представник третьої особи в судові засідання не з'явився, про час і місце судових засідань третя особа повідомлена належним чином; третя особа про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомила, пояснення по суті спору не надала.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011 року між Державним агентством резерву України (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "КВП "Агроком" (постачальник) укладено договір № юр-2/1369п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити у 2011 році замовникові для закладення до державного резерву м'ясопродукти "Консерви м'ясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005", розфасовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі -15.13.1, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити цю продукцію.

Відповідно до п. 1.2. договору, постачальник зобов'язався поставити замовникові 978894 банки продукції на загальну вартість 15132069,75 грн.

Згідно з п. 1.3. договору, обсяги закупівлі консервів м'ясних можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна (вартість) цього договору становить 18158483,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 3026413,95 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору, замовник проводить оплату продукції на розрахунковий рахунок постачальника, після проведення перевірки якісних показників продукції на державних організаціях, які належать до сфери управління Держрезерву України, та отримання оформленого приймального акту форми № Р-11, рахунку-фактури та податкової накладної.

Постачальник письмово звертається до Держрезерву України з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.

Держрезерв України в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції (п. 4.2. договору).

Державні організації супровідним листом не пізніше наступного робочого дня після оформлення приймального акту форми № Р-11 надають його до Держрезерву України. Постачальник матеріальних цінностей надає до Держрезерву України рахунок-фактуру та податкову накладну (п. 4.3. договору).

Строк оплати кожної партії продукції: не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання Держрезервом України документів, передбачених у п. 4.1. договору (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.6. договору, Держрезерв України має право зменшувати обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 5.1. договору, постачальник письмово звертається до замовника з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.

Замовник в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що постачальник поставляє до державного резерву консерви м'ясні в термін до 01.08.2011 року.

Відповідно до п. 6.2.3. договору, замовник має право в односторонньому порядку до кінцевого терміну поставки зменшувати обсяги закупівлі, або ж розірвати договір про закупівлю залежно від реального фінансування видатків, про що повідомляється постачальнику протягом 10-ти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Згідно з п. 6.3.3. договору, постачальник зобов'язаний поставити продукцію у визначені терміни, встановлені цим договором.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором постачальник несе відповідальність, передбачену Законом України "Про державний матеріальний резерв" (п. 7.2. договору).

Замовник звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, якщо це зумовлено: недостатністю фінансування видатків замовника з державного бюджету; поставка здійснювалася в обсягах та умовах, які не відповідають договору (п. 7.3. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 08.08.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пункт 11.5. договору містить умову, відповідно до якої не пізніше дати укладення договору про закупівлю постачальник вносить забезпечення виконання договору про закупівлю.

Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю: 1% вартості договору. Вид забезпечення виконання договору про закупівлю: перерахування коштів на реєстраційний рахунок замовника.

Постачальник повинен надати замовнику платіжне доручення з відміткою банку (оригінал), що підтверджує сплату забезпечення виконання договору про закупівлю не пізніше дати укладення договору.

Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним, у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин.

У разі невиконання або неналежного виконання постачальником умов договору (в тому числі часткового невиконання або неналежного виконання), кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору, не повертаються постачальнику та підлягають перерахуванню до державного бюджету.

01.06.2011 року позивачем перераховано 185989,86 грн. на рахунок Державного агентства резерву України в якості забезпечення виконання за договором № юр-2/1369п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 15.06.2011 р., про що свідчить платіжне доручення № 233 від 01.06.2011 р.

16.06.2011 року позивачеві повернуто 4405,02 грн. надмірно сплачених коштів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з банківського рахунку позивача.

Відповідач листом № 2564/0/4-11 від 16.06.2011 р. повідомив позивача про те, що приймаючи до уваги реальне фінансування у нього є можливість закладення до державного резерву 200000 фізичних банок продукції та просив забезпечити постачання та закладення вказаної продукції відповідно до умов договору.

Згідно з приймальним актом форми Р-11 від 18.07.2011 р. позивачем поставлено продукцію в обсязі 185376 одиниць.

Відповідачем повідомленням № 3284/0/4-11 від 28.07.2011 р. конкретизовано обсяг продукції та дозволено поставку в обсязі 778894 фізичних банок до 01.08.2011 р.

Повідомлення № 3284/0/4-11 від 28.07.2011 р. отримано позивачем 01.08.2011 р., тобто в останній день строку поставки товару, встановленому п. 5.3 Договору юр-2/1369п-2011.

Проте, не зважаючи на отримання повідомлення в останній день строку поставки, позивачем 01.08.2011 року згідно з приймальним актом форми № р-11 закладено продукцію в обсязі 214624 одиниць.

08.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з листом № 119, в якому висловив готовність поставити весь обсяг продукції згідно з договором та просив продовжити термін дії договору.

Листом № 3535/0/4-11 від 15.08.2011 р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для продовження терміну закладки продукції до державного резерву, наголосивши на тому, що строк дії договору № юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 р. сплинув 08.08.2011 р.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-1406/2011 за позовом Державного агентства резерву України до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробниче підприємство «Агроком»про зобов'язання виконати умови договору № юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 року та стягнути з відповідача 5369240,69 грн. штрафу.

Абзацом 5 п. 11.5 Договору № юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 року встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання позивачем умов Договору кошти , що надійшли як забезпечення виконання Договору, не повертаються позивачу та підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Приписами частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Договором № юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 року (п. 4.2.) обов'язок позивача поставити товар поставлений в залежність від отримання від відповідача повідомлення про конкретизацію обсягів та термінів поставки.

Як зазначено вище, повідомленням № 3284/0/4-11 від 28.07.2011 р., яким відповідачем конкретизовано обсяг продукції та дозволено поставку в обсязі 778894 фізичних банок до 01.08.2011 р. і до одержання якого позивач був позбавлений можливості здійснити закладання продукції, отримано позивачем саме 01.08.2011 року, тобто в останній день поставки продукції, визначений Договором, що фізично унеможливило закладення позивачем всього обсягу замовленої продукції своєчасно.

Таким чином, прострочення закладання позивачем продукції до матеріального резерву у строк, визначений умовами договору та встановлений відповідачем у замовленні, зумовлено неможливістю його виконання з огляду на вчинення відповідачем дій, до вчинення яких позивач був позбавлений можливості виконати зобов'язання.

У зв'язку з отриманням повідомлення відповідача з конкретизацією обсягів продукції в останній день поставки продукції, визначений договором, позивачем 08 серпня 2011 року направлений відповідачу лист з проханням продовжити строк виконання зобов'язання та закладення до матеріального резерву всього обсягу замовленої продукції.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Отже, Законом України «Про здійснення державних закупівель»передбачена можливість продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі продукції, але, відповідачем відмовлено позивачу у продовженні строку дії договору та строку виконання зобов'язання щодо поставки продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Оскільки незважаючи на отримання повідомлення з конкретизацією обсягів та термінів поставки продукції в останній день строку поставки позивачем в цей же день проведено закладання частини продукції матеріального резерву, позивачем направлений відповідачу лист з проханням продовження строку виконання зобов'язання, суд вважає, що позивачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання та в виконано зобов'язання за Договором № юр-2/1369п-2011 належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про здійснення державних закупівель»замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачене документацією конкурсних торгів. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті 31 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Абзацом 4 пункту 11.5 Договору № юр-2/1369п-2011 передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті 31 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Проте, грошові кошти, перераховані позивачем в забезпечення виконання договору відповідачем позивачу не повернуто.

При новому розгляді справи позивачем подано заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, зважаючи на часткове повернення 20 липня 2012 року грошових коштів, зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 14889,95 грн. В підтвердження повернення грошових коштів позивачем надано копію виписки з банківського рахунку.

Таким чином, оскільки станом на час прийняття рішення позивачу повернуто грошові кошти в розмірі 166694,89 грн., сплачені в забезпечення виконання зобов'язання за договором, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, розмір не повернутих позивачу грошових коштів, сплачених в забезпечення виконання Договору № юр-2/1369п-2011, становить 14889,95 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки на час прийняття рішення позивачу не повернуто грошові кошти в розмірі 14889,95 грн., сплачені в забезпечення виконання зобов'язання за Договором № юр-2/1369п-2011, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, вимога позивача про стягнення з відповідача 14889,95 грн., сплачених в забезпечення виконання договору, підлягає задоволенню.

Оскільки 166694,89 грн. повернуто позивачу після подачі позову судові витрати відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробниче підприємство (99028, м. Севастополь, проспект Гагаріна, 17, кв. 28, код 37018427) 14889,95 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 94 коп.) сплачених в забезпечення виконання договору, 3631,70 грн. (три тисячі шістсот тридцять одна грн. 70 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 166694,89 грн. заборгованості з реєстраційного збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.10.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова