Рішення
від 04.10.2012 по справі 55/395-47/285-2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/395-47/285-2012 04.10.12

За позовом Приватне підприємство «Екосервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»

Про стягнення 83 006,88 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача Кузь В.В. -представник за довіреністю

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 04.10.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 71 661,28 грн. боргу по договору № 30/05 від 30.05.2011, 989,02 грн. пені, 7 166,13 грн. штрафу, 3 190,40 грн. річних, а також відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 в справі № 55/395 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 в справі № 55/395 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 в справі № 55/395 -скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою Постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та об'єктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

У відповідності до здійсненого розподілу автоматизованою системою документообігу суду, справу передано на новий розгляд судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2012 суддя Станік С.Р. прийняв до свого провадження під номером № 55/395-47/285-2012 для нового розгляду справу за позовом Приватного підприємства "Екосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" про стягнення 71 661,28 грн. боргу по договору № 30/05 від 30.05.2011, 989,02 грн. пені, 7 166,13 грн. штрафу, 3 190,40 грн. річних та призначив розгляд справи № 55/395-47/285-2012 на 10.07.2012

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 розгляд справи було відкладено до 07.08.2012.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 справу № 55/395-47/285-2012 передано судді Курдельчука І.Д. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 55/395-47/285-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.09.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та із перебуванням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному справу № 55/395-47/285-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 55/395-47/285-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 розгляд справи відкладено до 04.10.2012.

Відповідач в судове засідання 04.10.2012 представників не направив, але через канцелярію Господарського суд міста Києва подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спорту та відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в даному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін щодо заявленого в клопотання, вирішив його відхилити, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався , відповідач був належним чином повідомлений як про призначення судових засідань у справі, так і про відкладення судових засідань, ознайомлювався з матеріалами справи і не був позбавлений процесуального права надати необхідні на його думку пояснення або документи, жодних виняткових випадків, які б свідчили про необхідність відкладення розгляду справи, і наявність яких згідно ч. 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України є підставою для продовження строку вирішення спору -представником відповідача суду не наведено.

В судовому засіданні 04.10.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не повернуто позивачу передоплату по договору в сумі 71 661,28 грн., на яку товар поставлено не було.

Відповідач у письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на те, що позивачем всупереч статті 527 Цивільного кодексу України не надано автотранспортний засіб для завантаження товару, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання по договору. Також, наголошував на тому, що за його розрахунками ним поставлень позивачу товару на суму 32 238,03 грн.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, дослідивши оригінали поданих суду документів на відповідність їх копіям у справі, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 між позивачем - ПП «Екосервіс», як покупцем, та відповідачем -ТОВ «Ековтор», як продавцем, був укладений Договір № 30/05, який підписано представниками сторін та посвідчено їхніми печатками (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити наступні Товари: ПЕТ пляшку пресовану та сортовану по кольорам.

Згідно до п.1.2 Договору, ціни на товар встановлюються в гривнях за одну тону та на момент підписання даного Договору і відображується у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

П.2.2 Договору сторони узгодили, що Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем по кількості та по якості і моменту його фактичної передачі в пункті поставки та підписання товаророзпорядчих документів, які і невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що товар відпускається партіями 8-12 тон в асортименті в автомобіль об'ємом не менше 100 м 3 .

Відповідно до п.3.2 Договору, термін відвантаження на протязі 10 (Десяти) календарних днів від моменту отримання попередньої оплати згідно п.4.1. даного Договору. Інші умови можуть бути узгоджені Сторонами у кожному конкретному випадку. продавець повідомляє покупця про готовність чергової партії товару, вказуючи при цьому кількість, асортимент.

Згідно з п.4.1 Договору, покупець здійснює 100% попередню оплату 2 (двох) партій Товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 4.3 Договору, встановлено, що датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. (п.6.1 Договору).

Відповідно до п.7.3 Договору, за недотримання строків поставки Товару, зазначених в п.3.2 Договору, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості не поставленої у строк партії Товару за кожний день прострочення поставки Товару, а за прострочення більше ніж на тридцять календарних днів -додатково стягується штраф в розмірі 10 (десяти) % вказаної вартості.

Згідно до п.7.7 Договору, у випадку отримання передплати згідно п.4.1 даного Договору і неможливості виконати свої обов'язки по поставці Товару в натурі, продавець зобов'язується повернути грошові кошти покупцю по його першій вимозі на протязі трьох банківських днів. Сума, що підлягає поверненню, складається із суми основного боргу, отриманого в якості передплати і відсотків нарахованих за користування чужими грошовими коштами, розрахованих виходячи із 25% річних з дати здійснення передплати і до дати повернення грошових коштів покупцю.

Сторонами Договору було узгоджено додаток № 1 до Договору, а саме Специфікацію, відповідно до якої визначено види, колір та ціну Товару. який мав купуватися за Договором, а саме:

№ п.п Вид товаруКолірЦіна грн./тону, в т.ч. ПДВ 1.ПЕТ пляшка пресованаБезколірний 6225,00 2.ПЕТ пляшка пресованаБлакитний 5710,00 3.ПЕТ пляшка пресованаЗелений 4000,00 4.ПЕТ пляшка пресованаКоричневий 3200,00 На виконання умов Договору, відповідачем було направлено, а позивачем отримано 02.06.2011 рахунок-фактуру № 29 на суму 124 500,00грн., в якому вказано вид товару «ПЕТ пляшка прозора», кількість: 20т.

Позивач платіжними дорученнями № 293 від 02.06.2011 на суму 32 500,00 грн., № 303 від 07.06.2011 на суму 37 500,00 грн. та № 308 від 08.06.2011 на суму 30 000,00 грн. перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 100 000,00грн. з призначенням платежу: «за ПЕТ пляшку згідно рахунку 29 від 02.06.2011 в т.ч. ПДВ».

Як зазначав позивач у позові, відповідач поставив 05.07.2011 позивачу товар на загальну суму 28 338,72 грн., а саме: ПЕТ пляшку прозору -3 710 кг, ПЕТ пляшку блакитного кольору -217 кг, ПЕТ пляшку зеленого кольору -412 кг, ПЕТ пляшку коричневого кольору -1 787 кг., ПЕТ пляшка змішаних кольорів -456 кг. Загальна сума поставленого відповідачем товару, за розрахунками позивача, склала 28 338,72 грн.

Відповідно до довіреності № 79 від 05.07.2011, менеджер Романенко С.В. уповноважений на отримання за рахунком № 29 від 02.06.2011 наступного товару: ПЕТ пляшка прозорого кольору -3170 кг, ПЕТ пляшку блакитного кольору -217 кг, ПЕТ пляшку зеленого кольору -412 кг, ПЕТ пляшку коричневого кольору -1 787 кг.

Відповідно до копії видаткової накладної № 70 від 05.07.2011 на суму 32 238,03 грн., долученої відповідачем до відзиву, відповідач відвантажив наступний товар згідно Договору: ПЕТ пляшку прозору -3, 94 т, ПЕТ пляшку блакитного кольору -0,243 т, ПЕТ пляшку зеленого кольору -0,373 т, ПЕТ пляшку коричневого кольору -1,51 т. Позивачем вказана видаткова накладна не підписана і печаткою позивача не посвідчена.

23.08.2011 та 29.09.2011 позивач направив відповідачу претензію № 20110823 та № 20110929 від 29.09.2011 про повернення суми передоплати по Договору, на яку товар поставлено не було.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в справі № 55/395 направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.06.2012 висловив вказівки, які відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, про те, що суду під час нового розгляду справи необхідно дослідити:

- з якого моменту повинен обраховуватись термін передоплати за товар, зазначений у специфікації (яка є додатком № 1 до договору № 30/05 від 30.05.2001);

- який саме товар за асортиментом та в якій кількості, що визначено в даній специфікації, було поставлено відповідачем після здійснення передоплати позивачем;

- які дії вчинялись продавцем та покупцем для забезпечення передання та отримання товару.

Враховуючи вищенаведені вказівки суду касаційної інстанції, судом встановлено, що згідно п.4.1 Договору, покупець (позивач) зобов'язався здійснити 100% попередню оплату 2 (двох) партій (партія згідно п. 4.1 договору -8-12 тон в асортименті) Товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (відповідача), згідно виставленого рахунку-фактури.

Згідно статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, суд дійшов висновку, що Договором між сторонами узгоджено, що термін (як момент у часі згідно статті 251 Цивільного кодексу України) передоплати за товар, зазначений у Специфікації, має настати згідно виставленого відповідачем позивачу рахунку-фактури (п. 4.1). В свою чергу, згідно відставленого відповідачем позивачу рахунку -фактури № 29 від 02.06.2011 на суму 124 500,00грн., який отримано відповідачем, і що сторонами по справі не заперечувалось, вказано вид товару, який підлягав передоплаті, а саме: «ПЕТ пляшка прозора», кількість: 20т., сума -124 500,00 грн., отже, термін передоплати за вказаний у Специфікації товар, зокрема за ПЕТ пляшку прозору, настав 02.06.2011, тобто в момент виставлення вказаного рахунку - фактури.

В свою чергу, судом встановлено, що позивач платіжними дорученнями № 293 від 02.06.2011 на суму 32 500,00 грн., № 303 від 07.06.2011 на суму 37 500,00 грн. та № 308 від 08.06.2011 на суму 30 000,00 грн. перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 100 000,00грн. з призначенням платежу: «за ПЕТ пляшку згідно рахунку 29 від 02.06.2011 в т.ч. ПДВ», таким чином, з урахуванням п. 3.2 Договору, позивачем було перераховано не в повному обсязі передоплату згідно виставленого відповідачем рахунку № 29 від 02.06.2011 на суму 124 500,00 грн., але умовами Договору не обумовлено права відповідача взагалі не здійснювати поставку, якщо не буде в повному обсязі здійснена передоплата в розмірі, встановленому відповідачем у рахунку -фактурі.

У зв'язку з наведеним, судом на виконання вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 11.06.2012, встановлено, що позивач у письмових поясненнях з посиланням на довіреність № 79 від 05.07.2011 наголошував на тому, що відповідачем було поставлено позивачу товар у наступній кількості і асортименті, а саме: ПЕТ пляшку прозору -3 710 кг, ПЕТ пляшку блакитного кольору -217 кг, ПЕТ пляшку зеленого кольору -412 кг, ПЕТ пляшку коричневого кольору -1 787 кг; загальна сума поставленого відповідачем товару, за розрахунками позивача, склала 28 338,72 грн.

Але відповідачем до відзиву була надана незасвідчена ним копія видаткової накладної № 70 від 05.07.2011, в якій зазначено про те, що відповідач відвантажив наступний товар згідно Договору: ПЕТ пляшку прозору -3, 94 т на суму 24 526,50 грн., ПЕТ пляшку блакитного кольору - 0,243 т на суму 1 387,53 грн., ПЕТ пляшку зеленого кольору -0,373 т на суму 1 492,00 грн., ПЕТ пляшку коричневого кольору -1,51 т. на суму 4 832,00 грн., загалом на суму 32 238,03 грн. Позивачем вказана видаткова накладна не підписана і печаткою позивача не посвідчена.

Також, відповідач у письмовому відзиві на позов наголошував на тому, що товар по Договору і на даний час знаходиться у відповідача, і позивач не позбавлений можливості його забрати у будь-який час шляхом надання відповідного транспорту під завантаження (лист № 151 від 06.10.2011), але представник позивача в судових засіданнях наголошував на тому, що він втратив інтерес до відповідної поставки і має намір повернути кошти, на які відповідачем не було поставлено товар, сума яких за розрахунками позивача складає 71 661,28 грн.

Ч. 1 статті 670 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на підставі виставленого по Договору рахунку -фактури № 29 від 02.06.2011 на суму 124 500,00 грн., було сплачено на користь відповідача 100 000,00 грн. в якості передоплати за товар, тобто не в повному обсязі. Але, враховуючи те, що ч. 1 статті 670 Цивільного кодексу України визначено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, а також у п. 7.7 Договорі сторони узгодили, що у випадку отримання передплати згідно п.4.1 даного Договору і неможливості виконати свої обов'язки по поставці Товару в натурі, продавець зобов'язується повернути грошові кошти покупцю по його першій вимозі на протязі трьох банківських днів, отже, у відповідача на даний час наявний обов'язок повернути позивачу перераховані ним кошти, в сумі, на який товар поставлений не був.

В свою чергу, суд виходить з того, що станом на момент вирішення спору належних і допустимих доказів того, що відповідач поставив позивачу Товар по Договору на суму здійсненої передоплати, тобто на 100 000,00 грн. -сторонами не надано, як не надано в розумінні п. 2.2 Договору і доказів того, що відповідачем було поставлено позивачу Товар на суму, заявлену до стягнення, а саме -71 661,28 грн., а також не надано належних доказів і поставки товару і на суму 28 338,72 грн. (за розрахунком позивача) або на суму 32 238,03 грн. (за розрахунком відповідача), оскільки надана позивачем довіреність № 79 від 05.07.2011 -не є доказом, який підтверджує отримання товару, оскільки лише уповноважує певну особу на його отримання і не є первинним документом, який підтверджує фактичну передачу товару, яким в свою чергу є видаткова накладна, але надана відповідачем видаткова накладна № 70 від 05.07.2011 на суму 32 238,03 грн. - позивачем не підписана і печаткою позивача не посвідчена, а відтак як доказ поставки товару на суму 32 238,03 грн. прийнятий судом бути не може.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що у відповідності до приписів ч. 1 статті 670 Цивільного кодексу України та п. 7.7 Договору, у відповідача на даний час наявний обов'язок повернути позивачу перераховані ним кошти, в сумі, на який товар поставлений не був, враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 71 661,28 коп., на які товар поставлений відповідачем не був, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, а отже, суд не виходячи за межі позовних вимог вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача саме в сумі 71 661,28 грн.

Також, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 989,02 грн. пені за порушення п. 3.2 Договору щодо термінів відвантаження товару (п. 7.3 Договору), 7 166,13 грн. штрафу та 3 190,40 грн. річних, розрахованих на підставі п. 7.7 Договору.

Відповідно до п.7.3 Договору, за недотримання строків поставки Товару, зазначених в п.3.2 Договору, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості не поставленої у строк партії Товару за кожний день прострочення поставки Товару, а за прострочення більше ніж на тридцять календарних днів -додатково стягується штраф в розмірі 10 (десяти) % вказаної вартості.

Згідно до п.7.7 Договору, у випадку отримання передплати згідно п.4.1 даного Договору і неможливості виконати свої обов'язки по поставці Товару в натурі, продавець зобов'язується повернути грошові кошти покупцю по його першій вимозі на протязі трьох банківських днів. Сума, що підлягає поверненню, складається із суми основного боргу, отриманого в якості передплати і відсотків нарахованих за користування чужими грошовими коштами, розрахованих виходячи із 25% річних з дати здійснення передплати і до дати повернення грошових коштів покупцю. У випадку порушення термінів повернення грошових коштів продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, а також відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, 25% річних за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення п. 3.2 Договору щодо термінів відвантаження товару (п. 7.3 Договору), штрафу та річних, розрахованих на підставі п. 7.7 Договору (тобто у розмірі, іншому, ніж встановлено статтею 625 ЦК України)-є законними, обугрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем всупереч умов Договору не було дотримано терміни відвантаження товару на заявлену позивачем до стягнення суму -71 661,28 грн, зокрема прострочено виконання свого зобов'язання і на 30 днів.

Згідно розрахунку суду, розмір пені за визначений позивачем за період у 65 днів з 20.06.2011 (згідно п. 3.2 Договору ) по 23.08.2011 (гранична дата), тобто за період, коли відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по відвантаженню позивачу товару зокрема і на суму 71 661,28 грн. складає 1978,05 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 71661.28 20.06.2011 - 23.08.2011 65 7.7500 % 0.042 %* 1978.05 Але оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 989,02 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 989,02 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір штрафу складає: 71 661,28 грн. х10% = 7 166,13 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку суду, розмір 25% річних, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 3 190,40 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 71661.28 20.06.2011 - 23.08.2011 65 25 % 3190.40 Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 71 661,28 грн. заборгованості, 989,02 грн. пені за порушення п. 3.2 Договору щодо термінів відвантаження товару (п. 7.3 Договору), 7 166,13 грн. штрафу та

3 190,40 грн. річних, розрахованих на підставі п. 7.7 Договору.

Державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, які були сплачені позивачем 06.10.2011, тобто ще до набрання чинності Закону України «Про судовий збір»від 01.11.2011, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»(код ЄДРПОУ 32205993; місцезнаходження: 04080 м Київ, вул. Фрунзе, 89) на користь Приватного підприємства «ЕкоСервіс»(код ЄДРПОУ 32528052; місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул.. Магнітогорська,1) суму заборгованості - 71 661 (сімдесят одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн. 28 коп., пені - 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 02 коп., штраф - 7 166 (сім тисяч сто шістдесят шість) грн. 13 коп. , річних - 3 190 (три тисячі сто дев'яносто) грн. 40 коп., а також державне мито в сумі 831 (вісімсот тридцять одну) грн. 00 коп . та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата підписання рішення -09.10.2012

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення04.10.2012
Оприлюднено18.10.2012
Номер документу26443477
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —55/395-47/285-2012

Ухвала від 05.11.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кондес Л.О.

Рішення від 04.10.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

Ухвала від 18.09.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

Ухвала від 12.09.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

Ухвала від 25.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні