Рішення

від 05.10.2012 по справі 11/26/5022-766/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2012 р.Справа № 11/26/5022-766/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Виробничо - комерційної фірми "Агросфера" ЛТД, вул.Острозького,43, м. Старокостянтинів, Хмельницької області;

до відповідача: Приватного підприємства "КРОНОС - ВЕСТ", вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Тернопільської області;

про стягнення заборгованості в сумі 110 024 грн. 61 коп.

За участю представників сторін

Позивача: Михайлюк Є.В. -представник, довіреність № б/н від 20.09.2012р.:

Відповідача: Околович І.Є. -директор ПП "КРОНОС-ВЕСТ", Кулик А.М. -виконавчий директор ПП "КРОНОС-ВЕСТ".

Суть справи: Виробничо - комерційна фірма "Агросфера" ЛТД, вул.Острозького,43, м. Старокостянтинів, Хмельницької області звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "КРОНОС - ВЕСТ", вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 110 024 грн. 61 коп., із них: 99 999,99 грн. основного боргу, 5 424 грн. 63 коп. 3% річних, 4 599 грн. 99 коп. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19 вересня 2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05 жовтня 2012 року на 10 год.30 хв.

03 жовтня 2012 року на адресу господарського суду Тернопільської області від відповідача Приватного підприємства "КРОНОС-ВЕСТ" надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за засоби захисту рослин, в якому останній заборгованість в сумі 99 999,99 грн. визнає, проте заперечує щодо розміру нарахованих 3 % річних та інфляційних нарахувань, а саме відповідач вважає, що сума, яка підлягає до стягнення становить 104 438 грн. 34 коп., з яких 99 999 грн. 99 коп. -основна суму боргу, та 4 438 грн. 35коп. -3 % річних.

Представник позивача Виробничо-комерційної фірми "Агросфера" ЛТД, вул.Острозького,43, м.Староконстянтинів, Хмельницької області в судовому засіданні 05 жовтня 2012 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, зазначеного відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 104 438 грн. 34 коп. та понесені позивачем судові витрати.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, тому з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.10.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться юридична особа Приватне підприємство "КРОНОС - ВЕСТ", вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 35440600.

ВКФ "Агросфера" ЛТД згідно усної домовленості передала у власність ПП "КРОНОС-ВЕСТ" засоби захисту рослин, а саме: Контактвін, Фалькон, Альфагард, Вуксал Комбі, Вуксал Мікроплант, Медян Екстар, Санмайт, Компас, Олемікс, Бампер, Моспілан, Оріус, Тарга Супер, Мерпан, Містраль, Тореро, Цезар, Топсін та інші, що підтверджується накладними № 0033 від 25.03.2008р., № 0054 від 28.03.2008р., № 0072 від 31.03.2008р., № 0055 від 31.03.2008р., № 0073 від 08.04.2008р., № 0084 від 22.04.2008р., № 0303 від 30.04.2008р., № 0304 від 05.05.2008р., № 0305 від 15.05.2008р., № 0327 від 19.05.2008р., № 0404 від 07.06.2008р., № 0581 від 20.10.2008р., № 0604 від 24.11.2008р., за дорученнями до них: ЯОТ № 244560 від 21 березня 2008р., ЯОТ № 274565 від 31 березня 2008р., ЯОТ № 274573 від 9 травня 2008р., ЯОТ № 274576 від 06 червня 2008р., на загальну суму 888 833 грн.16 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав частково в сумі 788 833 грн. 17 коп. та станом на дату звернення позивача з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 99 999 грн. 99 коп.

Факт часткової сплата відповідачем заборгованості за поставлений товар в сумі 788 833 грн. 17 коп. підтверджується виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10 листопада 2010р. з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про оплату заборгованості в сумі 129 999 грн. 99 коп.

У відповідь на претензію ПП "КРОНОС-ВЕСТ" визнало суму заборгованості, зазначивши про відсутність фінансової можливості для погашення заборгованості повністю, запропонувавши графік погашення.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 99 999 грн. 99 коп., докази її погашення в повному обсязі в матеріалах справи на день розгляду справи відсутні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу за період з середини грудня 2010р. по 12 вересня 2012р. /дату звернення з позовом до господарського суду/ - 4 599 грн. 99 коп. інфляційних витрат та 5 424 грн. 63 коп., що становить 3% річних від простроченої суми.

Проте, як вбачається із відзиву Приватного підприємства "КРОНОС - ВЕСТ" на позовну заяву, відповідачем визнано основну заборгованість в сумі 99 999 грн. 99 коп. та проведено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з квітня 2011 року по вересень 2012 року, що становить 4 438 грн. 35 коп.; інфляційнв витрати згідно поданого розрахунку становлять 0,00 грн.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до суми 104 438 грн. 34коп.: з яких 99 999грн.99 коп. -основного боргу, 4 438 грн. 35 коп. -3% річних.

Відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-08/675 та п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В абз.5 п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, якщо зменшення позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти заяву Приватного підприємства "КРОНОС - ВЕСТ", вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Тернопільської області про зменшення розміру позовних вимог.

2. Позов задоволити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "КРОНОС - ВЕСТ", вул. Князя Василька, 73, м. Теребовля, Тернопільської області, ідентифікаційний код 35440600 на користь Виробничо - комерційної фірми "Агросфера" ЛТД, вул.Острозького,4 3, м. Старокостянтинів, Хмельницької області, ідентифікаційний код 22777025 - 104 438 грн. 34 коп., із них: 99 999 грн. 99 коп. заборгованості за поставлений товару, 4 438 грн.35 коп. - 3% річних та 2 200 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -10 жовтня 2012 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук