Постанова

від 09.10.2012 по справі 5011-14/6520-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 № 5011-14/6520-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Єлагіна С. Л. - представник за довіреністю від 14.11.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2012

у справі № 5011-14/6520-2012 (суддя Мельник С. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»

про стягнення 44 513,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 41 514,48 грн. за поставлений за договором поставки № 733/С від 22.11.2010, але неоплачений товар, пені в сумі 2 282,96 грн., 3 % річних в сумі 448,46 грн. та збитків від інфляції в сумі 267,57 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2012, повний текст якого підписаний 18.06.2012, у справі № 5011-14/6520-2012 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті поставленого позивачем за умовами спірного договору товару.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського міста Києва від 13.06.2012 у справі №5011-14/6520-2012 змінити, а саме, відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2 282,96 грн., збитків від інфляції в сумі 267,57 грн. та 3 % річних в сумі 447,46 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» заперечило проти стягнення з нього пені, 3 % річних та збитків від інфляції, пославшись на те, що при винесенні спірного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та визнав встановленими не доведені обставини, що мають значення для справи, а саме той факт, що спірний товар позивачем поставлено не за умовами договору та специфікації до нього, а на підставі рахунку на оплату № 200000086 від 10.01.2012, з огляду на що строк оплати такого товару настав лише після пред'явлення позивачем відповідачу претензії від 28.03.2012. Крім того, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не було з'ясовано, чи отримав відповідач зазначену претензію.

Позивач в судове засідання представників не направив, про причини неявки представників у судове засідання суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

22.11.2010 позивач як постачальник та відповідач як покупець уклали договір поставки № 733/С (далі Договір), згідно з яким позивач зобов'язується в порядку та у строки, встановлені Договором, передати металопрокат метизи (далі Товар) у власність відповідача, асортимент, кількість та ціна якого вказуються у Специфікації/ях, які є невід'ємними частинами Договору, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору позивач постачає відповідач Товар окремими партіями.

Сторони визначають у Специфікаціях, на яких умовах буде проводитись поставка Товару.

Відповідно до п. п. 3.2. Договору, оплата здійснюється відповідачем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у встановлені Специфікацією строки.

Пунктом 3.3 Договору визначений порядок розрахунків у вигляді 100 % передплати, якщо інше не визначено у Специфікації.

10.01.2012 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 20000086 (а.с. 16) на загальну суму 132 580,48 грн.

Згідно вказаного рахунку відповідачем мав бути оплачений наступний товар:

- лист х/к 1,0 мм 1250*2500, 08 КП у кількості 6,630 т ціна без ПДВ за 1 т. 8 208,33 грн.;

- лист х/к 1,2 мм 1250*2500, 08 КП у кількості 6,900 т ціна без ПДВ за 1 т. 8 125 грн.

11.01.2012 позивач та відповідач підписали Специфікацію № 10 до Договору (а.с. 17) якою погодили, що позивач приймає, а відповідач приймає та оплачує наступний товар:

- лист х/к 1,0 мм 1250*2500, 08 КП у кількості 7 т ціна без ПДВ за 1 т. 8 208,33 грн.;

- лист х/к 1,2 мм 1250*2500, 08 КП у кількості 7 т ціна без ПДВ за 1 т. 8 125 грн..

Загальна сума Специфікації № 10 становить 137 199,97 грн. Строк поставки: січень 2012 (п. 2). Умова оплати: відповідач здійснює оплату до 25 січня 2012 (п. 4).

12.01.2012 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 132 580,48 грн. в обсязі, що встановлений у рахунку на оплату, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткової накладної № 20065 від 12.01.2012 та довіреності № 1 від 11.01.2012 (а.с. 18-19). Факт отримання вказаного товару відповідачем не заперечується.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковою думку позивача, що Товар було поставлено на підставі Специфікації № 10.

Помилковою визнається і думка відповідача, що, враховуючи, що Товар поставлений згідно рахунку на оплату, в якому не визначено строку оплати, такий строк має обраховуватись з дати пред'явлення вимоги про його оплату.

Зі змісту зазначеного рахунку на оплату № 20000086 від 10.01.2012 слідує, що його виставлено саме на підставі Договору, пунктом 3.3 якого встановлено, що, якщо інше не визначено у Специфікації, товар має бути оплачений шляхом 100% передоплати.

З наявних в матеріалах справи копій виписок з банківського рахунку позивача (а.с. 21) слідує, що в рахунок оплати спірного Товару відповідачем 31.01.2012 перераховано 60 970 грн., а 17.02.2012 - 30 000 грн. з призначенням платежу - за метал згідно рахунку № 20000086 від 10.01.2012.

Водночас, позивач зазначив, що при оплаті партії товару, яка передувала спірній, відповідачем було надлишково сплачено 96,00 грн.

Отже, з врахуванням викладених вище обставин справи, неоплаченим залишився спірний Товар на суму 41 514,48 грн. (132 580,48-60 970-30 000-96).

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 268 від 28.03.2012 (а.с. 22-23), в якій просив відповідача погасити обновний борг в сумі 41 514,48 грн. за спірний Товар а також сплатити пеню в сумі 1 551,35 грн., 3 % річних в сумі 301,74 грн. та збитки від інфляції в сумі 143,03 грн. Про факт отримання відповідачем вказаної претензії свідчить відмітка в її правому верхньому куті «вх.№ 02/04/12 від 07.04.2012», яка засвідчена відтиском печатки відповідача.

Відповідач на вказану претензію не відповів, заборгованість не погасив, наслідком чого і стало звернення позивача до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами Договору, розрахунок за спірну партію Товару, мав відбутись шляхом 100% передоплати.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого за Договором Товару в сумі 41 514,48 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений за Договором Товар підлягають задоволенню в сумі 41 514,48 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 2 282,96 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Згідно з п. 7.2. Договору, у випадку прострочення оплати за поставлений товар відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2 282,96 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 448,46 грн. та збитків від інфляції в сумі 267,57 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 448,46 грн. та збитків від інфляції в сумі 267,57 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі №5011-14/6520-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумні машини».

Крім того, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», який діє на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

- за подання апеляційної скарги на ухвалу суду 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З урахуванням зазначених приписів закону, встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати та того, що заявником рішення суду оскаржено в повному обсязі, відповідно до підпункту «4» п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягає сплаті у розмірі 804,75 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З доданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 483 від 17 серпня 2012 на суму 826,50 грн. вбачається, що заявником судовий збір сплачено в розмірі більшому, ніж передбачено законодавством.

За таких обставин, судовий збір в сумі 21,75 грн. (826,50-804,75) підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі №5011-14/6520-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі №5011-14/6520-2012 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 31986420) ) судовий збір в сумі 21 (двадцять одна) грн. 75 коп., перехований платіжним дорученням № 483 від 17 серпня 2012, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

4. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-14/6520-2012.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.

Дата складання та підписання

повного тексту постанови: 16.10.2012