Постанова

від 09.10.2012 по справі 13/183-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 № 13/183-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився;

Від Білоцерківської міської ради Київської області - не з'явився;

Від Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради - не з'явився;

Від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області - не з'явився;

Від прокуратури - Ліснича А.А. - посвідчення №74 від 10.05.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі

1. Білоцерківської міської ради Київської області

2. Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області

3. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р.

у справі № 13/183-11 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „Спецпромбуд-2006"

до Малого підприємства „Екорос"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2011р. у справі №13/183-11 позов задоволено повністю. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Спецпромбуд-2006" право власності на 1221,00 кв.м. об'єкта незавершеного будівництва будівлі, що розташована за адресою: вул. Торгова Площа, 15 м.Біла Церква, Київської області з будівельною готовністю 67%. Стягнуто з Малого підприємства „Екорос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Спецпромбуд-2006" державне мито у сумі 1200 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що позивач є законним користувачем земельної ділянки та належно виконує всі обов'язки землекористувача. Оскільки між позивачем та відповідачем укладено договір міни, згідно якого відповідач зобов'язувався продати незавершений будівництвом об'єкт, а позивач зобов'язувався та оплатив придбаний незавершений будівництвом об'єкт будівельними матеріалами, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1221,00 кв.м. об'єкта незавершеного будівництва будівлі підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Заступник прокурора Київської області звернувся з апеляційною скаргою в інтересах Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі заступник прокурора зазначає про те, що законодавством не передбачена можливість визнання за ТОВ НВП „Спецпромбуд-2006" права власності на спірне майно в судовому порядку. Договір міни, укладений між сторонами у встановленому законом порядку нотаріально не посвідчено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.08.2012р.В зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання, справа розглядом відкладалася на 21.08.12р. та 09.10.12р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 09.10.2012р. не з'явились позивач, відповідач та інші учасники судового процесу.

Враховуючи те, що учасники судового процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали від 21.08.2012р., судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності позивача, відповідача та інших учасників судового процесу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора судова колегія встановила.

02.06.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір міни №02/06, предметом якого є те, що продавець (відповідач) зобовязується продати незавершений будівництвом об'єкт: частину не житлового приміщення по вул.Торгова площа,15 м.Білої Церкви Київської області площею 1221 кв.м., а покупець (позивач) оплатити придбаний незавершений будівництвом об'єкт будівельними матеріалами в наступному асортименті - фундаментальний бетонний блок марки ФБС у кількості 120 шт. Сума договору складає 120 000 грн.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги зазначає про те, що позивач виконав свої зобов'язання за договором та передав відповідачу фундаментні бетонні блоки на суму 120000 грн., оскільки позивач є законним користувачем земельної ділянки та між сторонами укладено договір міни, згідно якого відповідач зобов'язувався продати незавершений будівництвом об'єкт, а позивач зобов'язувався та оплатив придбаний незавершений будівництвом об'єкт будівельними матеріалами, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1221,00 кв.м. об'єкта незавершеного будівництва будівлі підлягають задоволенню.

З таким висновком місцевого господарського суду судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Згідно до ст. 715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. (стаття 716 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Укладений між сторонами договір міни №02/06 від 02.06.2011р., як то передбачено наведеним законодавством нотаріально не посвідчений.

Згідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Крім того, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи (а.с.25) не житлове приміщення №3 по вул. Торгова Площа, 15 у м.Біла Церква є незавершеним будівництвом.

Згідно до ст. 375 ЦК України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.

Рішенням Білоцерківської міської ради №865 від 23.10.08р. позивачу надано земельну ділянку в оренду під розміщення кафе з приміщенням офісу на Торговій площі загальною площею 0,0700 га ( в тому числі капітальна одноповерхова 0,0417га; під проїзд з проходами та площадками 0,0283 га) строком на 5 років за рахунок земель населеного пункту м.Біла Церква.

Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 22 Закон України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки, здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проектної документації органами архітектури на спірну будівлю.

Згідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, чинне законодавство не позбавляє права особу укласти договір на незавершений об'єкт будівництва, однак право власності на об'єкт незавершеного будівництва повинно бути зареєстровано на підставі документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла висновку про те, що у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірне майно - не житлового приміщення по вул.Торгова площа,15 м.Білої Церкви Київської області площею 1221 кв.м.

За таких обставин апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, в задоволенні позовних вимог відмовляється.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011р. у справі №13/183-11 скасувати.

3. В позові відмовити.

4. Матеріали справи №13/183-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.

Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2012р.