Постанова

від 11.10.2012 по справі 5009/8/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2012 р. справа №5009/8/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Гези Т.Д., Черноти Л.Ф. від скаржникаРусланова Г.М. від кредитора не з»явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційні скарги 1. Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби та 2. Державної податкової служби в м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від апеляційну скаргу на постанову господарського суду від 21.02.2012 року 3. Державної податкової служби в м. Києві Запорізької області від 17.01.12р. у справі№ 5009/8/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Адпак Україна», м. Київ; до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009», м.Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Адпак Україна»м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009», порушена справа про банкрутство № 5009/8/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 17.01.2012 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -Товариство з обмеженою відповідальністю «Адпак Україна», м. Київ.

Постанова суду мотивована тим, що боржник має безспірну заборгованість в сумі 10000 грн., яка підтверджена належними виконавчими документами, а саме виконавчим написом нотаріуса № 7271 від 17.11.12р., який був пред'явлений до виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ, але у зв'язку з відсутністю боржника за місцем знаходження та відсутністю у нього майна, виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Суд першої інстанції виходив з того, що безспірність вимог кредитора підтверджена виконавчим написом нотаріуса, відсутність підприємницької діяльності боржника підтверджена актом державного виконавця від 28.11.11р. та протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009», та вважає зазначені обставини належними доказами того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009»підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює, що є наслідком визнання такого боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.12р. було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідований ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»та провадження у справі припинено. Ухвала мотивована відсутністю майна та коштів для погашення вимог ініціюючого кредитора та подальшого здійснення підприємницької діяльності банкрута.

Не погодившись з прийнятими постановою та ухвалою суду першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду звернулись Заступник прокурора Запорізької області в інтересах ДПІ в Голосіївському районі м. Києва та Державна податкова служба в м. Києві з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.12р. та Державна податкова служба в м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 17.01.12 року у справі № 5009/8/12, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову та ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009».

Доводи апеляційних скарг обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено незаконно, оскільки мали місце порушення на всіх стадіях розгляду справи про банкрутство, а саме, в матеріалах справи відсутні достатні та належні докази відсутності платоспроможності боржника, припинення боржником фінансово-господарської діяльності, оскільки боржник постійно звітував до органів ДПІ із певними оборотами та відповідно мав систематичну господарському діяльність та її не припиняв.

Зауважує на тому, що протиправно судом першої інстанції в якості доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням взята тільки наявна в матеріалах справи постанова Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 28.11.2011 року про повернення виконавчого документу у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням боржника, що є недостатнім доказом останнього.

Прокурор посилається на те, що державним виконавцем в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження»не вчинено будь-яких заходів щодо розшуку боржника та місцезнаходження його майна, на яке може бути звернене стягнення за попереднім місцезнаходженням боржника, не надана інформація від фінансових, та інших контролюючих органів, яка підтверджувала б відсутність господарської діяльності з моменту подання останньої звітності.

Прокурор вказує на порушення норм Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про обіг векселів в Україні», оскільки суд першої інстанції не надав оцінки пред'явленому векселю, як цінному паперу, не встановив вексельної сили останнього, не дослідив питання суті виникнення грошового зобов'язання у кредитора до боржника.

Прокурор зазначає, що в порушення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором не направлене повідомлення про ліквідацію ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»до потенційних кредиторів - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, УПФУ В Голосіївському районі м. Києва, в яких боржник фактично перебував на податковому обліку та вони повинні були здійснювати документальну перевірку. Тобто фактично права потенційних та відомих кредиторів були порушені, оскільки вони не скористалися правом заявити кредиторські вимоги до боржника та здійснити необхідні та обов'язкові перевірки.

Акцентує увагу на тому, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора не містить аналізу звіту ліквідатора, не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, відсутні документи в підтвердження відсутності коштів боржника на розрахункових рахунках та відомостей про їх закриття, не підтверджені належним чином наявність чи відсутність рухомого та нерухомого майна. Тому вважає, ліквідацію боржника передчасною, а ухвалу суду першої інстанції від 21.02.2012 року такою, що підлягає скасуванню, провадження у справі -припиненню.

Своє право на апеляційне оскарження ДПС в м. Києві обґрунтовує тим, що незаконне припинення юридичної особи боржника веде до незаконного виключення такого боржника з переліку суб'єктів підприємницької діяльності -платників податків та припиняє виникнення податкових зобов'язань, які можуть виникнути за проведеною перевіркою, а визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлюють проведення перевірки останнього та встановлення обсягу податкових зобов'язань, що є порушенням прав органу податкової служби, в якому на обліку знаходиться боржник. Також, апелянт посилається на порушення кримінальної справи за ознаками злочину про фіктивне підприємництво ініціюючого кредитора -ТОВ «Адпак України».

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року, від 31.08.12 року, апеляційні скарги були прийняті до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представники Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової служби м. Києва, кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство.

При розгляді справи про банкрутство за спрощеною процедурою на підстав ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суду слід перевірити підстави внесення та наявність запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, у зв'язку з чим, апеляційний суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ «Адпак Україна». Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість в розмірі 10000 грн., що підтверджується виконавчим написом нотаріуса на векселі № 7271 від 17.11.11 року.

На підтвердження факту відсутності боржника та його керівних органів за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 7, на підтвердження припинення підприємницької діяльності боржника, ініціюючий кредитор посилається на акт державного виконавця від 18.11.11р. про відсутність боржника за місцезнаходженням, постанову Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 28.11.11р., якою встановлено що в результаті вжитих державним виконавцем заходів, боржник за адресою вказаною у виконавчому документі не знаходиться; на протокол загальних зборів засновників ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»від 14.11.11р. Відсутність боржника за місцезнаходженням, відсутність можливостей для задоволення вимог кредитор, які підтверджуються вищевказаними актами, на думку ініціюючого кредитора свідчать про фактичну відсутність підприємницької діяльності боржника.

Постановою суду від 17.01.12 року ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»визнаний банкрутом з урахуванням особливостей визначених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрита ліквідаційна процедура.

Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги підтверджуються постановою державного виконавця від 28.11.11 року, протоколом загальних зборів засновників від 14.11.11р., які встановлюють відсутність підприємницької діяльності боржника. Отже, зазначене свідчить, що боржник підприємницьку діяльність не здійснює, за місцезнаходженням відсутній.

Однак, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Наявні в матеріалах справи акт державного виконавця та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу, що складений ВДВС Жовтневого МУЮ в м. Запоріжжі, а також протокол загальних зборів засновників від 14.11.11р. боржника не може бути належним доказом припинення боржником підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, про знаходження в стані припинення, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про внесення рішення засновників про припинення діяльності, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Як встановлено з матеріалів справи, 14.11.11 року ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»переданий ініціюючому кредитору простий вексель серія АА № 1343219 на суму 10000 грн. із строком платежу за пред'явленням, який був опротестований в неплатежі 16.11.2011 року та вчинений виконавчий напис нотаріуса 17.11.11р. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. Державним виконавцем повернутий виконавчий документ у зв'язку з тим, що боржник не знаходиться за своїм місцезнаходженням.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Аналізуючи вищевказану норму та в силу наданих законом повноважень державному виконавцю суд виходить з того, що обов'язком державного виконавця є здійснення комплексу дій з примусового виконання, до якого відноситься й розшук майна, а не встановлення фактів знаходження або відсутність за юридичною адресою боржника.

В матеріалах справи відсутні докази застосування до боржника будь-яких примусових виконавчих дій, що стосуються встановлення місцезнаходження боржника, його посадових осіб, засновників, майна, грошових коштів та інше.

Фактично виконавче провадження складається лише із єдиної дії виконавця: виходу державного виконавця за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.

Зазначені обставини є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

Суд першої інстанції безпідставно врахував зазначені документи виконавчої служби як докази припинення підприємницької діяльності боржника, адже цими доказами встановлюється безспірність вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що будь-які відомості до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців з приводу припинення діяльності боржника за рішенням засновників, не вносилися та в матеріалах справи відсутні. Таким чином, зазначені обставини не підтверджені належними доказами. Само по собі наявність протоколу загальних зборів засновників № 3 від 14.11.11р. ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»про припинення товариства шляхом ліквідації в матеріалах справи не змінює стану юридичної особи та не зв'язаний з наслідками подальшої процедури припинення боржника або відсутності підприємницької діяльності.

Наявний в матеріалах справи протокол № 3 від 14.11.2011 року загальних зборів ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009», яким вирішено ліквідувати юридичну особу, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги. Зазначений протокол складений та підписаний учасниками ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»учасниками -директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа проект плюс»Не луп Сергієм Миколайовичем (99% статутного капіталу) та Пушкаренко Сергієм Миколайовичем (1% статутного капіталу).

Проте, із наявної в матеріалах довідки з ЄДРПОУ станом на 14.11.11р. (арк.спр. 7) та інших документів, що містяться в матеріалах справи встановити перелік учасників боржника не передбачається можливим, оскільки ці дані та відомості про посадову особу боржника у цій довідці відсутні. Інших відомостей про засновників та учасників підприємства боржника в матеріалах справи не міститься. Таким чином, з'ясування обставин, пов'язаних із місцезнаходженням боржника (відсутність за місцезнаходженням), з'ясуванням дійсних засновників чи учасників товариства -боржника, наявність його реєстрації в ЄДР, з матеріалів справи взагалі не вбачається можливим встановити не тільки Донецьким апеляційним господарським судом, але й судом першої інстанції, на момент прийняття процесуальних актів в даній справі.

Крім того, вищезазначений протокол № 3 від 14.11.11р. загальних зборів засновників ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»наданий ініціюючим кредитором в оригіналі із підписами директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа проект плюс»Нелуп Сергієм Миколайовичем та Пушкаренко Сергієм Миколайовичем та печатками. Але, матеріалами справи не підтверджено та кредитором не пояснено на яких підставах, в який спосіб та з якою метою відсутній боржник передав свій протокол засновників кредитору по даній справі, оскільки будь-яких окремих господарських правовідносин між ними не існувало та матеріалами справи не підтверджено. Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, на підставі яких директор ініціюючого кредитора має повноваження володіти правовстановлюючими документами ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009».

При цьому, згідно наявного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.11.11р. та витягу із ЦБД юридичних осіб ДПА України від 28.11.11р. (арк.спр. 7, 60, 61), встановлено, що ТОВ «Печерськжитлоінвест 2009»був зареєстрований первісно 08.07.09р. Голосіївською районною в м. Києві Державної адміністрації та весь період своєї діяльності знаходився в Голосіївському районі, змінив свою юридичну адресу на м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Артема, 7 лише 14.11.11., тобто за півтора місяці до порушення справи про банкрутство. Статус відомостей про боржника є підтвердженим. Інші витяги, довідки із Єдиного державного реєстру в матеріалах справи відсутні. Таким чином, зазначені обставини не підтверджені належними доказами.

Тобто, жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

Таким чином, твердження суду першої інстанції про незнаходження боржника за юридичною адресою, не підтверджено матеріалами справи. Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що при прийнятті оскаржувальної постанови судом першої інстанції не надано оцінки відсутності в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Крім того, судом першої інстанції не було досліджено наявність інших ознак, які б свідчили про відсутність підприємницької діяльності боржника, зокрема ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності. Факт здійснення (нездійснення) боржником підприємницької діяльності та подання до органів ДПІ звітності взагалі не був предметом дослідження господарським судом Запорізької області при винесення оскаржуваної постанови, що протирічить приписам ст. 52 Закону.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, провадження у справі про його банкрутство за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 17.01.12 року є незаконним.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 21.02.12р. про затвердження звіту ліквідатора та досліджуючи правомірність здійснення ліквідаційної процедури, апеляційний суд встановив наступне.

Згідно ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 5 статті 52 Закону передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника , які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами банкрута.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 32 Закону).

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Як вже зазначалось із витягу з Єдиного державного реєстру станом на 14.11.11р., який був доданий до матеріалів справи ініціюючим кредитором стосовно боржника, в графі: "Дата державної реєстрації юридичної особи зазначено: "07.07.09р.", в графі: "Місцезнаходження" вказано адресу: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7; зміна адреси боржника відбулась 14 листопада 2011р.

З наведеного вбачається, що боржник змінив своє місцезнаходження лише в листопаді 2011р., а весь час свого існування здійснював підприємницьку діяльність за попереднім місцезнаходженням в м. Києві.

З матеріалів справи, у саме змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів, вбачається, що боржник перебував та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Київа, змінивши місцезнаходження на м. Запоріжжя, продовжує перебувати на обліку в той же самій ДПІ.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів у м. Запоріжжі за новим місцем реєстрації банкрута, а саме: ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Запорізького міського центру зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області, ПАТ "Запоріжгаз", Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя, Відділення виконавчої дирекції Запорізького обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Концерну "Міські теплові мережі".

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення ліквідатором відповідних запитів з метою виявлення потенційних кредиторів за попереднім місцезнаходженням -в м. Київ, у тому числі й ДПІ у Голосіївському районі м. Києві.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом; місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Абзац шостий статті 1 Закону України" Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначає місцезнаходження юридичної особи як місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності-місцезнаходження іншого органу чи особи уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

При зміні місцезнаходження банкрута на м. Запоріжжя на обліку у всіх контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник не був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам. Здійснення боржником підприємницької діяльності саме у м. Києві підтверджується цими матеріалами справи. Але ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив всі державні контролюючи органи м. Києві за місцем фактичної підприємницької діяльності про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009», не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати обов'язкових та інших платежів, та інших кредиторів.

Ліквідатором не досліджено відомості про наявність або відсутність рахунків у боржника в банківських установах.

Також, дослідивши матеріали додані до ліквідаційного звіту, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення дій ліквідатора з виявлення грошових коштів, закриття рахунків боржника, виявлення грошових коштів та руху коштів по закритим рахункам.

Ліквідатором до матеріалів справи не додано докази встановлення руху коштів по рахунках, закриття рахунків, а також, відсутності грошових коштів на рахунку боржника на дату порушення провадження у справі про банкрутство та в період здійснення ліквідаційної процедури.

Грошові кошти є основним та ліквідним активом будь-якого підприємства.

Без з'ясування вказаних питань, які повинні бути підтверджені належними доказами, суд не може дійти висновку про відсутність грошових коштів у боржника під час провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009».

Докази, які підтверджують закриття рахунків Товариству з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009»та відповідні докази щодо відсутності грошових коштів на вказаних вище рахунках на дату порушення провадження у справі та в період здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором до звіту не представлено.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону про банкрутство протягом п'ятнадцяти днів з дати призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Статтею 25 Закону про банкрутство встановлено перелік повноважень ліквідатора з дня його призначення, який не є вичерпним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що безпосередньо ліквідатором досліджувались місцезнаходження банкрута в м. Запоріжжя та попереднє місцезнаходження банкрута в м. Києві з метою виявлення та отримання від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампа, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Таким чином, вищевикладені факти є свідченням того, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням юридичної особи та припинення підприємницької діяльності боржника, який не відповідає реальним обставинам справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, провадження у справі про його банкрутство за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 17.01.12 року є незаконним.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної постанови є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі 5009/8/12 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009»підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби та апеляційні скарги Державної податкової служби в м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.12р. у справі № 5009/8/12 - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 року у справі № 5009/8/12 про банкрутство -скасувати.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.12р. у справі № 5009/8/12 - скасувати.

Провадження у справі № 5009/8/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009»м. Запоріжжя - припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009»для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерськжитлоінвест 2009» (ЄДРПОУ 36556387).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

Л.Ф. Чернота