Ухвала

від 16.12.2008 по справі 43/522

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/522

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

16 грудня 2008 р.                                                                                   № 43/522  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Малетича М.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалувід 04.08.2008 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 43/522 господарського суду м. Києва

за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Плюс", м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГРУС", м. Київ

провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

Подана Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, в порядку ст. 107 ГПК України, касаційна скарга від 26.11.2008 року № 16283/9/10-209 не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі –ДПІ, Інспекція) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 26.11.2008 року на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.08.2008 р. з пропуском встановленого процесуального строку для подання касаційної скарги, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду м. Києва на касаційній скарзі від 28.11.2008 року № 06-29.3/4032.

В касаційній скарзі ДПІ викладено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання. Клопотання мотивовано тим, що заявнику касаційної скарги не було відомо про прийняття оскаржуваної ухвали.

Розглядаючи вказане клопотання, Вищий господарський суд України, враховує, що відповідно до ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, оскільки в порушення ст. 33 ГПК України заявником касаційної скарги не зазначено дати, коли він довідався про прийняття оскаржуваної ухвали та не надано відповідних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин (роздруковане електронне повідомлення від Державного реєстратора тощо).  

До того ж, як свідчать матеріали справи (лист Інспекції до господарського суду м. Києва), ДПІ ще 02 жовтня 2008 року було відомо про здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, тоді як з касаційною скаргою, як вже було зазначено вище, вона звернулася лише 28.11.2008 року.    

За таких обставин, колегія суддів відмовляє Інспекції в задоволенні заявленого клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали  суду першої інстанції від 04.08.2008 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В  :

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.08.2008 р. у справі № 43/522.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва  повернути заявнику.

Головуючий                                                                     Б.М. Поляков

         Судді                                                                                  В.М. Коваленко                    

                                                                                           М.М. Малетич