Рішення

від 16.12.2008 по справі 57/258-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/258-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.                                                            Справа № 57/258-08

вх. № 9131/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача - Чаричанська І.Ю., дов. від 04.12.08р.

Відповідач - не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесенс", м. Харків  

до  Старосалтівської селищної ради с. Старий Салтів  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесенс", м. Харків    звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача – Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області про визнання за позивачем права власності на будинок літ. „Г-2" площею 298,8 кв. м., будинок літ. „Ж-2" площею 264,7 кв. м., будинок літ. «3-2» площею 190,7 кв. м., розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петровське, вул. Вовчанський шлях, 19/2А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16 грудня  2008 року об 11:00 год.

У призначеному судовому засіданні 16 грудня  2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач – Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області,  с. Старий Салтів у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інші витребувані судом документи  не надав,  проте через канцелярію господарського суду Харківської області надав заяву (вх. № 21495 від 16.12.2008 р.) в якій не заперечує у розгляді справи без його участі.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

02 серпня 2002 року між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ „Телесенс" (далі –позивач)  укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,67 Га, розташованої на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області для використання в рекреаційних цілях. Використання зазначеної земельної ділянки в рекреаційних цілях обумовлено фактичним розташуванням на ній бази відпочинку „Сосновий бір".

Разом з укладенням договору оренди земельної ділянки у власність ТОВ „Телесенс" було передано частину колишнього комплексу будівель бази відпочинку „Сосновий бір". Протягом дії договору оренди земельної ділянки ТОВ „Телесенс" здійснило самовільне будівництво трьох будинків для відпочинку за власні кошти та власними силами.

Рішенням №65 від 30.07.08 Виконкому Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області зазначеному комплексу будівель, що належать ТОВ „Телесенс" та знаходяться в межах бази відпочинку „Сосновий бір", було присвоєно наступну адресу: Харківська область, Вовчанський район, с. Петровське, вул. Вовчанський шлях, 19/2 „А".

На підставі заяви ТОВ «Телесенс» після завершення будівництва Комунальним підприємством «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» було проведено інвентаризацію будівель та складено відповідні технічні паспорти від 26.11.2008 року на комплекс будівель, розташованих за адресою Харківська область, Вовчанський район, с. Петровське, вул. Вовчанський шлях, 19/2 «А».

Відповідно до технічних паспортів, по вул. Вовчанський шлях, 19/2 в с. Петровське Вовчанського району Харківської області перебувають наступні споруди:

Будинок літ. „Г-2" площею 298,8 кв.м.

Будинок літ. „Ж-2" площею 264,7 кв.м.

Будинок літ. „3-2" площею 190,7 кв.м.

Відповідно до висновків про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації зазначених будівель, які було складено ТОВ „НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ" (ліцензія №193286 серія АВ від 06.10.06), технічний стан будівельних конструкцій на момент обстеження забезпечує несучу здатність, достатню для їх експлуатації і визначається як задовільний. Конструктивні елементи не суперечать будівельно-технічним, протипожежним та санітарно-гігієнічним вимогам. Зовнішній огляд приміщень і фасадів будинків не виявив наявності пошкоджень і деформацій несучих та огороджуючи конструкцій та відхилень від архітектурно-будівельних норм. Застосовані матеріали і розміри конструктивних елементів володіють достатньою надійністю і відповідають вимогам будівельних норм по несучій властивості. Експлуатація самовільно збудованих будівель по вул. Вовчанський шлях, 19/2 в с. Петровське Вовчанського району Харківської області є можливим.                                                           

Таким чином, реконструйоване нерухоме майно відповідає всім державним будівельним, пожежним, санітарно-епідеміологічним нормам і не порушує права інших осіб. Об'єкт будівництва придатний для подальшої експлуатації за призначенням.

Цивільний кодекс України виділяє  декілька  способів  набуття права власності.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного  кодексу  України, право  власності  набувається  на  підставах,  що  не   заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо  інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Суд зазначає про те,  що згідно  ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п.2 ст.ст. 331, 332, 376 Цивільного кодексу України, право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо створення, переробка майна відповідає діючому законодавству, будівельним нормам та правилам. Відповідно, власник який збудував нерухоме майно, має право на реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу  України,  право власності та інші речові права на  нерухомі  речі,  обмеження  цих прав, їх виникнення, перехід  і  припинення  підлягають  державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість  і  правочинів щодо нерухомості є публічною,  здійснюється  відповідним  органом, який  зобов'язаний   надавати   інформацію   про   реєстрацію   та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. ст. 18,19 Закону України від 01.07.2004 року  №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав  на  нерухоме  майно  та  їх обмежень"  (далі - Закон) державна   реєстрація   речових  прав  на  нерухоме  майно проводиться на  підставі  заяви  правоволодільця  (правонабувача), сторін  (сторони)  правочину,  за  яким виникло речове право,  або уповноважених ними (нею) осіб, підставою для   державної  реєстрації  прав,  що  посвідчують виникнення,  перехід,  припинення речових прав на нерухоме  майно, обмежень цих прав, зокрема,  рішення суду   стосовно   речових  прав  на  нерухоме  майно.

У  відповідності  з  п.5  Прикінцевих  положень   зазначеного Закону, до створення єдиної системи  органів  реєстрації  прав,  а також до формування Державного реєстру прав  у  складі  державного земельного кадастру реєстрація  об'єктів  нерухомості  проводиться комунальними   підприємствами   бюро   технічної   інвентаризації.

Порядок оформлення  права  власності  на  об'єкти  нерухомого майна передбачено Тимчасовим  положенням  про  порядок  реєстрації прав   власності   на   нерухоме   майно,   затвердженим   наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення  до  прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом  України  про державну  реєстрацію  прав  на  об'єкти  нерухомого   майна   бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав  власності  на нерухоме майно.

Відповідно до  п.1.3 Тимчасового положення  про порядок державної реєстрації прав   власності на нерухоме майно, затвердженого  Наказом  Міністерства  юстиції України   07.02.2002 р. N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну  реєстрацію  прав  власності на нерухоме майно  здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ)  у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до  п. 1.4 Тимчасового положення, державна  реєстрація  прав  власності на нерухоме майна  -  це внесення запису до Реєстру  власності  на  нерухоме  майно у зв'язку з виникненням, існуванням  або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється  БТІ  за  місцезнаходженням  об'єктів  нерухомого майна на підставі  право встановлювальних  документів  коштам  особи, що звернулася до БТІ.

Підставою для проведення державної реєстрації  прав  власності  на нерухоме майно  відповідно  до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення  про порядок  реєстрації  прав  власності  на нерухоме майно , затвердженого  наказом Міністерства  юстиції №7/5 від 07.02.2002 року  є рішення  судів , третейських  судів  про визнання  права  власності  на об'єкти  нерухомого майна, про встановлення  факту права власності на об'єкти  нерухомого майна , про передачу  безхазяйного  нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України  власники самостійно  здійснюють  право  власності, виконують будь які  дії по відношенню  до свого  майна, що не суперечать  Закону . Визнання права  власності  на нежитлове приміщення необхідне для подальшого  здійснення  позивачем  підприємницької  діяльності  та не порушує  права інших осіб.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання  його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги стосовно визнання права власності на на будинок літ. „Г-2" площею 298,8 кв.м., будинок літ. „Ж-2" площею 264,7 кв.м., будинок літ. «3-2» площею 190,7 кв.м., розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петровське, вул. Вовчанський шлях, 19/2А, являються обґрунтованими, такими, що визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 319, 320, 331, 332, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю, код 30233931 (61010, м. Харків, пров. М"ясний, буд. 1) право власності на будинок літ. „Г-2" площею 298,8 кв.м., будинок літ. „Ж-2" площею 264,7 кв.м., будинок літ. «3-2»площею 190,7 кв.м., розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Петровське, вул. Вовчанський шлях, 19/ 2 А.

Повний текст рішення підписано 19.12.2008 року.

Суддя