Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а/0370/2950/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 рокуСправа № 2а/0370/2950/12

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді - Мачульського В.В.,

суддів Дмитрука В.В., Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Юрко Н.Ф.,

за участю представник позивача Демчука В.Г.,

представника відповідача Шуткевича А.О.,

представника третьої особи ДМСУ Лебідя Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромир-Волинь» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромир-Волинь» (далі - ТзОВ «Агромир-Волинь») звернулося з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) про визнання протиправним та скасування наказу № 687 від 08.06.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.06.2012 року відповідачем прийнятий наказ № 687 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єкті зовнішньоекономічної діяльності України», відповідно до якого згідно зі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», починаючи з 15.06.2010 застосована спеціальна санкція - індивідуальній режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. У додатку до зазначеного наказу наведений Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, за № 1 в якому зазначено ТзОВ «Агромир-Волинь» до якого застосована санкцію за порушення ст. 2 вищевказаного Закону. Підставою для застосування до позивача вказаної санкції було отримання матеріалів від Держмитслужби № 18/15-16-2984 від 18.05.2012 року.

Вважає, що спеціальну санкцію згідно вищевказаного наказу відповідачем застосовано неправомірно, оскільки товариством ніяким чином не порушено вимог статей 264 та 267 Митного Кодексу України, а подання Ягодинської митниці винесено без обґрунтування нормами матеріального права.

Також зазначає, що в отриманій Міністерством економічного розвитку і торгівлі України поданні митниці зазначену інформацію повністю не відображено, а отже Міністерство повинно було зробити запит до ініціатора подання, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 687 від 08.06.2012 року «Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромир-Волинь» спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, позов не визнав повністю в наданих суду усних поясненнях та письмових запереченнях посилається на те, що оскаржуваний наказ прийнятий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в межах наданих йому повноважень, на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи Державної митної служби вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки факт порушення ТзОВ «Агромир-Волинь» абзацу 2 ст. 264 та 267 Митного Кодексу України встановлено актом невиїзної документальної перевірки стану дотримання вимог законодавства з питань митної справи від 05.01.2012 року, котрим встановлено факт неправильного визначення позивачем митної вартості товару. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Згідно частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що 08.06.2012 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України винесено наказ № 687 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єкті зовнішньоекономічної діяльності України».

Згідно з пунктом 1 вищевказаного наказу № 687 за порушення пов'язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок та вимоги до здійснення митних процедур, а саме статей 81,261,264,267 Митного кодексу України (чинного на момент здійснення правопорушення), у 20-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України згідно з додатком до цього наказу.

Відповідно до п. 1 переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України вбачається, що до ТзОВ «Агромир-Волинь» застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Основні засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні визначаються Законом України № 959-XII від 16.04.1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон України № 959-XII).

Порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економіки України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Законом України № 959-XII, до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, визначено Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Міністерства економіки України № 52 від 17.04.2000 року (далі - Положення).

Згідно ч. 1 статті 37 Закону України 959-XII, за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосована, зокрема, така спеціальна санкція, як індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Санкція застосовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням, зокрема, митних органів України.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до п. 1.1 Положення спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Згідно з п. 1.2 Положення санкції застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до п. 1.3 Положення санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Як, було встановлено судом, 18.05.2012 року Державною митною службою України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було внесено подання № 18/15-16-2984 на застосування спеціальної санкції щодо позивача, з підстав недотримання ним митних правил передбачених статями 264, 267 Митного Кодексу України, а саме: неправильне визначення митної вартості товару (ланцюги шарнірні роликові з чорних металів) при оформленні ВМД № 201000008/2010/005989 від 16.07.2010 року та ВМД № 205000008/2010/061109 від 20.07.2010 року.

Таким чином, підставою для застосування санкції є подання Державної митної служби України від 18.05.2012 року № 18/15-16-2984.

Суд не погоджується з доводами позивача, що в поданні Державної митної служби України зазначену інформацію повністю не відображено, а отже Міністерство повинно було зробити відповідний запит до ініціатора подання, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України № 959-XII, подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: - найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження); - відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України; - вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати; - найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Так, подання Державної митної служби України від 18.05.2012 року № 18/15-16-2984 зокрема, такі обов'язкові дані: назва і реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромир-Волинь», код ЄДРПОУ: 35437995, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ковельський р-н., с. Доротище, вул. Лесі Українки, буд.49; - відомості про зміст правопорушення - порушення, вимог статей 81,262,262, 264,267 Митного кодексу України, що призвело до несплати до Державного бюджету України митних платежів у повному обсязі; - вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; - сума, яка підлягає сплаті до Держбюджету, складає 21655,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки подання Державної митної служби України від 18.05.2012 року № 18/15-16-2984 містило абсолютно всі необхідні реквізити, передбачені Законом України № 959-XII, то у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не було правових підстав для повернення чи невиконання даного документу, а відтак застосування спеціальної санкції до ТзОВ «Агромир-Волинь» є таким, що прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений вищевказаним Законом.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що ним не порушувались вимоги митного законодавства України, то слід зазначити, що факт виявлення порушень чинного законодавства зафіксовано у акті № 001/12/20500009/35437995 від 05.01.2012 року проведення Ягодинською митницею невиїзної документальної перевірки , щодо дотримання ТзОВ «Агромир-Волинь» вимог законодавства України з питань митної справи.

Так вказаним актом, виявлено порушення ТзОВ «Агромир-Волинь» вимог статей 264, 267 Митного кодексу України, сума донарахованих обов'язкових митних платежів становить 17324,04 грн. та підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, з них: - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - 3331,55 грн.; - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - 13992,49 грн.

Вищевказаним актом перевірки встановлено факти неправильного визначення ТзОВ «Агромир-Волинь» митної вартості товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання. Сумма, яка підлягає сплаті позивачем до Держбюджету складає 17324,04 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Ягодинською митницею 24 січня 2012 року винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» №17 та №18, про стягнення донарахованих митних платежів в сумі 17324,04 грн. та штрафні санкції в сумі 4331,01 грн., всього на загальну суму 21655,05 грн., які на момент прийняття рішення відповідачем є чинними і в судовому порядку не скасовані.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Закон не встановлює вимог щодо способу чи обов'язкової процесуальної форми фіксування виявленого порушення, як підстави для застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій (акт, протокол, інше).

Пунктом 2.1 Порядку взаємодії Державної митної служби України та Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженим наказом Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України, Державної митної служби України від 26.12.2003 року № 914/380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2004 року за № 79/8678, встановлено, що Держмитслужбою на підставі матеріалів, які надходять від митних органів і свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України або про усунення таких порушень, готуються подання до Мінекономіки про застосування, скасування (призупинення) або зміну виду спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до суб'єктів-порушників.

Таким чином, Державна митна служба України звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (правонаступника Мінекономіки) з поданням № 18/15-16-2984 від 18.05.2012 року щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромир-Волинь» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог абзацу 2 статті 264, статті 267 Митного кодексу України.

Керуючись пунктом 4 Положення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опрацювало подання Державної митної служби України щодо застосування до ТзОВ «Агромир-Волинь» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з чим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видало наказ № 687 від 08.06.2012 року «Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромир-Волинь» спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

З аналізу вищевказаних норм суд приходить до висновку, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України дотримано встановлену чинним законодавством України процедуру щодо порядку застосування спеціальних санкцій, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, суд приходить до висновку, що у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України були наявні та достатні підстави для застосування до ТзОВ «Агромир-Волинь» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, спірний наказ № 687 від 08.06.2012 року прийнято Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на підставах, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у порядку визначеному Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Мінекономіки від 17.04.2000 року № 52, з урахуванням вимог Порядку взаємодії Державної митної служби України та Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України, Державної митної служби України від 26.12.2003 року № 914/380, з дотриманням принципів, передбачених частиною третьою статті 2 КАС України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок в частині доказування виконав у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення осіб, які беруть участь у справі надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромир-Волинь» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третьої особи Державної митної служби України, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про визнання протиправним та скасування наказу № 687 від 08.06.2012 року «Про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромир-Волинь» спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський

Судді В.В.Дмитрук

А.Я.Ксензюк