Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а/0470/7936/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/7936/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О.Д.

при секретарі судового засідання Камінського О.Д.

за участю представників:

позивача Тітова О.А.

відповідача Коваленко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Інтер МКД»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Інтер МКД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про зобов'язання останнього вчинити дії, передбачені п. 183.9 ст. 183 ПКУ та видати позивачу свідоцтво про реєстрацію позивача у якості платника податку на додану вартість згідно законодавства України.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби безпідставно відмовлено в реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість, посилаючись на порушення норм Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим Наказом ДПА України № 978 від 22.12.2010 року, у зв'язку чим порушив положення п. 183.8, п. 183.9 ст. 183 Податкового Кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що ТОВ «Альянс-Інтер МКД» при подачі реєстраційних заяв для реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість не підтверджено факт поставки товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України, у тому числі з використанням локальної та глобальної комп'ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, яка б сукупно перевищувала 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість), як того вимагає п. 181.1 ст. 181 та п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, а тому було відмовлено позивачу у реєстрації платника податку на додану вартість. Враховуючи, що позивач не відповідає вимогам ст. 180, п. 181.1 ст. 181 ПКУ, то позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Інтер МКД» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.04.2011 року (ідентифікаційний код - 37621357), перебуває на обліку платників податків в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 31.08.2011 року, 15.12.2011 року, 29.05.2012 року реєстраційні заяви платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ, яка була затверджена Наказом ДПА України від 22.12.2010 року з додатками, на підставі п. 181.1 ст. 181, п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180, 183 розділу V Податкового кодексу України, Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695 (втратив чинність 07.11.2011 року), а також Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107.

Статтею 183 Податкового кодексу України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 181.1 ст. 181 розділу V Податкового кодексу України під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ). Для здійснення реєстрації платника податку на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподаткованих операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ, відповідно до п. 183.1, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України.

На підставі п. 6 розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість № 978 та пп. 2.6 п. 2 розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість № 1394, відповідачем розглянуто вищезазначені реєстраційні заяви та надано відповіді, оформлені листами № 28363/10/15-2 від 08.09.2011 року, № 42379/10/15-2 від 27.12.2011 року, № 10637/10/18-5 від 05.06.2012 року із пропозиціями усунути виявлені податковим органом недоліки та надати нові заяви.

Зазначеними листами Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби встановлені такі порушення податкового законодавства: по реєстраційній заяві № 10740/10 від 31.08.2011 року - у реєстраційній заяві платника податку на додану вартість не вірно заповнено розділи 18 «Бажана дата реєстрації платником податку на додану вартість», 19 «Спосіб отримання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість»; по реєстраційній заяві № 14328/10 від 15.12.2011 року - у реєстраційній заяві платника податку на додану вартість не вірно заповнено розділ 19 «Спосіб отримання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість», а також підприємством не надано підтверджуючих документів, щодо факту постачання товарів/послуг згідно трактування ст. 14.1.191 Податкового кодексу України; по реєстраційній заяві № 2817/10 від 29.05.2012 року - факт поставки товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України, у тому числі з використанням локальної та глобальної комп'ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, яка б сукупно перевищувала 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість) не підтверджено, тому особа не відповідає вимогам, визначеними ст. 180, п. 181.1 ст. 181 ПКУ, у зв'язку з чим прийнято рішення відмовити в реєстрації ТОВ «Альянс-Інтер МКД» як платника податку на додану вартість відповідно до п. 183.3 ст. 183 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно пп. 3.5 п. 3 Положення № 1394, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ.

Згідно поданих реєстраційних заяв від 15.12.2011 року (пункт 17), 29.05.2012 року(пункт 17), визначена загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), у тому числі обсяг постачання товарів (послуг) іншим платникам ПДВ протягом останніх 12 календарних місяців в сумі 307 473,00 грн. та в сумі 516 738,05 грн.

Відповідно до абз. 4 пп. 3.8 п. 3 Положення № 1394 з метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначених ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182, п. 183.7 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України, така особа відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 розділу І Кодексу, п. 73.3 ст. 73 розділу ІІ Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості.

При реєстрації платника ПДВ контролюючий орган повинен визначити сам факт постачання товарів/послуг у відповідності до положень п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Також постачанням товарів вважається умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку було включено до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж визначений розділом V Податкового кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Зокрема до документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно-транспортна накладна та інше.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів, у зв'язку з чим згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ для підтвердження відомостей, які стосуються фінансово-господарської діяльності особи, податковий орган має паво отримати від такої особи відповідну інформацію та копії необхідних документів.

З аналізу вищезазначених норм законодавства України вбачається, що позивач при подачі реєстраційних заяв повинен надати до Лівобережної МДПІ первинні бухгалтерські документи та первинні документи, які підтверджуються здійснення фінансово-господарської діяльності, проте, як зазначає відповідача - ТОВ «Альянс-Інтер МКД» дані документи не надавав. Оскільки, позивачем до суду первинні бухгалтерські документи та первинні документи, які підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності не були надані, то суд не може їх оцінити та дійти висновку щодо їх відповідності або не відповідності вимогам закону.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність та законність своїх дій у відмові в реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Інтер МКД» як платника податку на додану вартість, оскільки позивачем не доведено факт з поставки товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно розділу V Податкового кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, яка б сукупно перевищувала 300 000,00 грн.(без урахування ПДВ).

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Інтер МКД» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 08 жовтня 2012 року.

Суддя О. Д. Коблова