Постанова

від 26.09.2012 по справі 2а-2417/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 2а-2417/12/0970

11 год 05 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Костельної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі та м. Калуші

до відповідача: ВАТ "Калуська автобаза"

про стягнення заборгованості в сумі 6836,18 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі та м. Калуші (надалі, також позивач, фонд) звернулося в суд з позовною заявою до ВАТ "Калуська автобаза" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6836,18 грн.

14 серпня 2012 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків до 24 серпня 2012 року. 27 серпня 2012 року позивач недоліки усунув.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до звітів щодо сплати заборгованості за відповідачем обліковується борг перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі та м. Калуші в сумі 6836,18 грн. Дана заборгованість сформована з врахуванням мирової угоди, затвердженої рішенням господарського суду Івано-Франківської області, згідно з якою за відповідачем закріплено зобов'язання щодо сплати 3466,80 грн. боргу, проте умови даної Мирової угоди у встановлений строк не виконані. Крім цього, згідно з Розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків відповідачу збільшено суму заборгованості по сплаті страхових внесків до фонду ще на 3369,38 грн.

Оскільки заборгованість в загальній сумі 6836,18 грн., відповідачем добровільно не погашена, просив суд стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (а.с.42,48).

Правом подання заперечення на адміністративний позов відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі відповідача на адресу суду не поступало.

Відповідно до пункту 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.08.2012 року виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 30.07.1996 року проведено державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Калуська автобаза».

В процесі здійснення господарської діяльності відповідач використовував найману працю, що у відповідності до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон), визначає його власника чи спеціально уповноважений орган - роботодавцем. У відповідності до положень статті 6 цього Закону роботодавці є суб'єктами страхування від нещасного випадку, а саме страхувальниками.

Відповідно до абзацу 7 статті 45 Закону, роботодавець як страхувальник має право подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Порядок стягнення і обліку заборгованості визначений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №31 від 30.11.2010 року "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 17 грудня 2010 р. за № 1286/18581 (надалі - Порядок)

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134 (надалі - Інструкція).

Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції, платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є, в тому числі, юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що перебувають поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи) за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться нецентралізовано.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції, юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають Розрахункову відомість, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним.

Так, відповідно до Звітів щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2012 року та ІІ квартал 2012 року відповідачем задекларовано заборгованість в загальній сумі 8632,33 грн., в тому числі 6836,18 грн. недоїмки, 21.67 грн. пені та 1774,48 заборгованості зі сплати страхових внесків, пов'язаних з несвоєчасною виплатою заробітної плати (а.с.36,37).

Порядок та строки погашення частини заборгованості, а саме 3466,80 грн., закріплені в Мировій угоді, яка затверджена ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2008 року у справі №Б-13/235-6/325 (а.с.28-33).

Вищевказаною ухвалою відповідач зобов'язався з відстрочкою в шість календарних місяців здійснити повне погашення заборгованості перед кредиторами, зокрема, перед позивачем в розмірі 3466,80 грн. (а.с.32)

Також, в Розділі ІІІ резолютивної частини ухвали вказано, що дана Мирова угода може бути розірвана за рішенням Господарського суду у разі невиконання боржником умов даної мирової угоди (а.с.33).

Оскільки позивачем не надано суду доказів розірвання Мирової угоди, а як зазначено вище, це можливо здійснити тільки за рішенням господарського суду, сума боргу в розмірі 3466,80 грн., вже стягується в порядку іншого судочинства, а тому адміністративний позов в частині стягнення заборгованості, обумовленої Мировою угодою не підлягає до задоволення.

Позивачем надано суду Розрахунок заборгованості станом на 01.01.2012 року (а.с.49) в якому визначено різницю між загальною сумою заборгованості (6836,18 грн.) та недоїмкою, що охоплюється Мировою угодою (3566,80 грн.). Таким чином сума заборгованості, яка підлягає до стягнення становить 3369,38 грн. (6836,18 грн. - 3566,80 грн.).

У відповідності до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Стаття 5 Закону до принципів страхування від нещасного випадку відносить зокрема: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Відповідно до положень статті 55 Закону, спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Пунктом 5.8 розділу 5 Інструкції встановлено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що відповідачем сума заборгованості в розмірі 3369,38 грн. не погашена та не стягувалась в порядку іншого судочинства, суд дійшов висновку, що позов, в частині стягнення недоїмки в сумі 3369,38 грн., підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Калуська автобаза" (ідентифікаційний код 01268673) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Калуш та Калуському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 3369 (Три тисячі триста шістдесят дев'ять гривень) 38 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 01.10.2012 року.