Постанова

від 05.10.2012 по справі 7342/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 жовтня 2012 р. №2а-7342/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Шумейко О.О.,

представника відповідача - Онищенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромпостачсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", Приватне підприємство "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби №0000070040 від 04.04.2012 року та №0000080040 від 04.04.2012 року.

Позивач вважає, що висновки, зроблені СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові в акті №168/40-028/00213121 від 16.03.2012р. щодо виявлених порушень податкового законодавства є неправомірними, а податкові повідомлення-рішення №0000070040 від 04.04.2012р. та №0000080040 від 04.04.2012 року - такими, що підлягають скасуванню.

Позивач посилається на той факт, що на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, чинним законодавством України, не покладено обов'язку та не визначено права перевірки дотримання вимог податкового законодавства контрагентами, а також не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, отриманих від продавця. Несплата податку продавцем (постачальником) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

З позиції позивача, витрати понесені ним за вказаним договором, а також відносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, а суми витрат правомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди. Тому на думку позивача, акт перевірки ДП завод "Електроважмаш" складено з порушенням вимог діючого законодавства України, спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби - у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД" - у судове засідання уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 02.03.2012 по 16.03.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за II квартал 2011, за ІІ-ІV квартал 2011 та з ПДВ по правовідносинам з ТОВ "Укрпромпостачсервіс" за квітень-серпень 2011, ТОВ "Промислові мастила" за травень 2011, ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД" за жовтень 2011, за результатами якої складено акт перевірки №168/40-028/00213121 від 16.03.2012 року.

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення Державним підприємством завод "Електроважмаш":

- п.44.1 ст.44, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 100 023,05 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування у сумі 100 023,05 грн., чим порушено абз. "а" п.200.4 ст. 200 ПК України;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України, внаслідок чого завищено витрати за ІІ-ІV квартал 2011 на суму 115 026 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 в розмірі 115 026 грн.

На підставі встановлених в акті перевірки №168/40-028/00213121 від 16.03.2012 року порушень, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові винесено податкові повідомлення - рішення №0000070040 від 04.04.2012 року та №0000080040 від 04.04.2012 року (т.1 а.с. 21 - 22).

Як вбачається з акту перевірки, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті №582/232/37188538 від 27.02.2012 року, є виключно висновки актів:

- акті Бориспільської ОДПІ від 17.11.2011р. №756/23-2/20601546 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промислові мастила" (код ЄДРПОУ 20601546) з питань дотримання вимог податкового законодавства за квітень-червень 2011 року;

- акті ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 05.01.2012р. №9/23-212/32950792 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрпромпостачсервіс" (код ЄДРПОУ 32950792) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Інтехліс" (код ЄДРПОУ 3524557), їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.04.2011 по 30.09.2011р.;

- акті ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №7/23-03-05/34467217 від 12.01.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД" (код ЄДРПОУ 34467217) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків зборів ТОВ "Костарика-10" (код ЄДРПОУ 37365226) їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011р.

Інших обставин здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ "Промислові мастила", ТОВ "Укрпромпостачсервіс" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД", відповідачем в акті перевірки №582/232/37188538 від 27.02.2012 року не вказано.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору поставки продукції №238/15-203-Т від 15.02.2011 року, укладеного між ТОВ "Укрпромпостачсервіс" (Постачальник) та ДП завод "Електроважмаш" (Замовник), учасник зобов'язується у 2011-2012 роках поставити Замовнику товари, зазначені в спеціфакації №1 (труби, втулки, прокладки), а Замовник прийняти та оплатити такі товари. Поставка здійснюється окремими партіями, загальна вартість договору складає 2330736,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 388456,0 грн. Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 укладеного Договору, якими визначено умови поставки товарів, поставка продукції здійснюється на умовах: на склад замовника м.Харків, пр. Московський, 299, на умовах DDU згідно "Інкотермс - 2000" (т.1 а.с.75 - 76).

Згідно договору №238-18/64 від 06.05.2011 року, укладеного між "Укрпромпостачсервіс" (Постачальник) та ДП завод "Електроважмаш" (Замовник), учасник зобов'язується передати у власність Замовнику товари, зазначені в специфікації №1 (автошини), а замовник прийняти та оплатити такі товари. Поставка здійснюється окремими партіями, загальна вартість договору складає 9181236,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 15302,0 грн. Відповідно до умов укладеного Договору, поставка продукції здійснюється на умовах: на склад замовника - м.Харків, пр. Московський, 299, на умовах СРТ згідно "Інкотермс - 2000" (т.1 а.с. 79 - 81).

Згідно договору поставки продукції №238/15-185-Т від 27.12.2010 року, укладеного ТОВ "Укрпромпостачсервіс" (Постачальник) та ДП завод "Електроважмаш" (Замовник), учасник зобов'язується у 2011-2012 роках поставити замовнику товари, зазначені в специфікації №1 (пароніт, шнур інші), а Замовник прийняти та оплатити такі товари. Поставка здійснюється окремими партіями, загальна вартість договору складає 947745,60 грн., у тому числі ПДВ 20% - 157 957,60 грн. За умовами Договору, поставка продукції здійснюється на умовах: на склад замовника за адресою: м. Харків, пр. Московський, 299, на умовах DDU згідно "Інкотермс - 2000" (т.1 а.с. 82 - 83).

Проведеною перевіркою встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до складу податкового кредиту за квітень - серпень 2011 року ДП завод "Електроважмаш" включено суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Укрпромпостачсервіс" у розмірі 61 552,19 грн. по наступним податковим накладним: №23 від 21.04.2011 року на загальну суму 34468,20 грн., в т.ч. ПДВ - 5744,70 грн.; №24 від 21.04.2011 року на загальну суму 2100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 350,00 грн.; №25 від 22.04.2011 року на загальну суму 50400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8400,00 грн.; №4 від 11.05.2011 року на загальну суму 21600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3600,00 грн.; №1 від 01.06.2011 року на загальну суму 65947,21 грн., в т.ч. ПДВ - 10991,20 грн.; №2 від 06.06.2011 року на загальну суму 91812,36 грн., в т.ч. ПДВ - 15302,06 грн.; №1 від 04.07.2011 року на загальну суму 5288,40 грн., в т.ч. ПДВ - 881,40 грн.; №6 від 19.07.2011 року на загальну суму 7050,79 грн., в т.ч. ПДВ - 1175,13 грн.; №7 від 19.07.2011 року на загальну суму 59977,80 грн., в т.ч. ПДВ - 9996,30 грн.; №9 від 22.07.2011 року на загальну суму 22712,40 грн., в т.ч. ПДВ - 3785,40 грн.; №24 від 17.08.2011 року на загальну суму 7956,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1326,00 грн. (т.1 а.с. 84 - 104).

За фактом проведеної поставки товарів сторонами були складені відповідні видаткові накладні на загальну суму 369313,16 грн. (в т.ч. ПДВ 61552,19 грн.). Придбані товари були оприбутковані ДП завод "Електроважмаш" згідно наступних прибуткових ордерів: №325 від 21.04.2011р., №326 від 21.04.2011р., №329 від 22.04.2011р., №359 від 12.05.2011р., №423 від 01.06.2011р., №414 від 06.06.2011р., №495 від 04.07.2011р., №538 від 19.07.2011р., №539 від 19.07.2011р., №551 від 22.07.2011р., №627 від 17.08.2011р. (т.1 а.с.85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105).

Транспортування товару від ТОВ "Укрпромпостачсервіс" до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (т.1 а.с. 170 - 174). Факт поставки товарів за укладеними з ТОВ "Укрпромпостачсервіс" договорами підтверджується також записами в Журналі реєстрації ввезення товаро - матеріальних цінностей на територію ДП завод "Електроважмаш" (т.1 а.с. 135 - 143).

Сплату за отриману продукцію здійснено в повному обсязі згідно платіжних доручень: №532 від 30.05.2011р. на суму 50400,00 грн., у т.ч. ПДВ 8400,00 грн.; №1034 від 13.07.2011р. на суму 21600,00 грн., у т.ч. ПДВ 3600,00 грн.; №3212 від 05.08.2011р. на суму 41812,36 грн., у т.ч. ПДВ 6968,73 грн.; №668 від 06.06.2011р. на суму 36340,20 грн., у т.ч. ПДВ 6056,70 грн.; №3292 від 09.08.2011р. на суму 2100,00 грн., у т.ч. ПДВ 350,00 грн.; №2896 від 21.07.2011р. на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.; №3293 від 09.08.2011р. на суму 65947,21 грн., у т.ч. ПДВ 10991,20 грн.; №3294 від 09.08.2011р. на суму 5288,40 грн. у т.ч. ПДВ 881,40 грн.; №3914 від 09.09.2011р. на суму 82690,20 грн., у т.ч. ПДВ 13781,70 грн.; №4164 від 20.09.2011р. на суму 7050,79 грн., у т.ч. ПДВ 1175,13 грн.; №4165 від 20.09.2011р. на суму 7 956,00 грн., у т.ч. ПДВ 1326,00 грн. (т.1 а.с.144 - 154).

Також, згідно договору поставки №238-13/82-Т від 19.04.2011 року, укладеного між ТОВ "Промислові мастила" (Учасник) та ДП завод "Електроважмаш" (Замовник), учисник зобов'язується у 2011-2012 роках поставити товари, зазначені в спеціфікації №1 (олива), замовник прийняти та оплатити такі товари (т.1 а.с. 191 - 193).

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 укладеного Договору, поставка продукції здійснюється на умовах FСА згідно "Інкотермс - 2000", місце поставки товару - склад постачальника за адресою: м.Харків, вул. Плиткова, 14-А.

Проведеною перевіркою встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до складу податкового кредиту за травень 2011 року ДП завод "Електроважмаш" включено суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Промислові мастила" у розмірі 36921,26 грн., по наступним податковим накладним: №1485 від 17.05.2011р. на загальну суму 32163,12 грн., сума ПДВ - 5360,52 грн.; №1961 від 19.05.2011р. на загальну суму 93177,06 грн., сума ПДВ - 15529,51 грн.; №1960 від 19.05.2011р. на загальну суму 96 187,39 грн., сума ПДВ - 16 031,23 грн. (т.1 а.с. 194, 196, 198).

За фактом проведеної поставки товарів сторонами були складені відповідні видаткові накладні на загальну суму 221527,57 грн. (в т.ч. ПДВ 36921,26 грн.). Придбані товари були оприбутковані ДП завод "Електроважмаш" згідно наступних прибуткових ордерів: №135 від 17.05.2011р., №143 від 20.05.2011р., №144 від 20.05.2011р. (т.1 а.с.195, 197, 199).

Транспортування товару від ТОВ "Промислові мастила" до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних №303649 від 17.05.2011р., №09423 від 19.05.2011р., №09424 від 19.05.2011р. (т.1 а.с. 244 - 246). Факт поставки товарів за договором №238/15-268-Т від 03.08.2011 року підтверджується також записами в Журналі реєстрації ввезення товаро - матеріальних цінностей на територію ДП завод "Електроважмаш" (т.1 а.с.247 - 250).

Сплату за отриману продукцію здійснено в повному обсязі згідно платіжних доручень у сумі 221527,57 грн., у т.ч. ПДВ 36921,26 грн.: №1218 від 11.07.2011р. на суму 96187,39 грн., у т.ч. ПДВ - 16031,23 грн., №1036 від 13.07.2011р. на суму 125340,18 грн., у т.ч. ПДВ - 20890,03 грн. (т.2 а.с. 1 - 2).

Згідно договору поставки продукції №238/15-268-Т від 03.08.2011 року, укладеного з ПП "Паралеле.Піпед" (Учасник) та ДП завод "Електроважмаш" (Замовник), учасник зобов'язується у 2011-2012 роках поставити товари, зазначені в спеціфікації №1 (рукава резинові в асортименті), а Замовник прийняти та оплатити такі товари. Поставка здійснюється окремими партія, загальна вартість договору складає 727 606,08 грн., у тому числі ПДВ 20% - 121 267,68 грн.

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 укладеного Договору, поставка продукції здійснюється на умовах: DDP згідно "Інкотермс - 2000", місце поставки товару - склад замовника м.Харків, пр.Московський, 299.

Проведеною перевіркою встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року ДП завод "Електроважмаш" включено суму ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Паралеле.Піпед" у розмірі 1549,60 грн., наступним податковим накладним: №2 від 27.10.2011р. на загальну суму 9297,60 грн., в т.ч. ПДВ - 1549,60 грн.

За фактом проведеної поставки товарів сторонами було складено видаткову накладну №2 від 25.10.2011 року та придбані товари були оприбутковані ДП завод "Електроважмаш" згідно прибуткового ордеру №824 від 27.10.2011 року.

Транспортування товару від ПП "Паралеле.Піпед" до позивача підтверджується копією товарно-транспортної накладної №1 від 27.10.2011р. (т.2 а.с. 13). Факт поставки товарів за договором №238/15-268-Т від 03.08.2011 року підтверджується також записами в Журналі реєстрації ввезення товаро - матеріальних цінностей на територію ДП завод "Електроважмаш" (т.2 а.с.14).

Щодо встановлених податковим органом порушень ДП завод "Електроважмаш" вимог п.44.1 ст.44, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, а також приписів абз. "а" п.200.4 ст. 200 ПК України, на підставі чого винесено податкове повідомлення - рішення №0000070040 від 04.04.2012 року, суд зазначає, що порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями).

Згідно вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п.198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової cлужби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємством підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Відповідно до п.п.201.6, 201.7 та 201.8 ст/201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстр: виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд вказує, що ДП завод "Електроважмаш" були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема, Податкового та Цивільного кодексів України та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД".

Таким чином, ДП завод "Електроважмаш" виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД" були зареєстровані платниками ПДВ та мали право на складання податкових накладних.

Відповідно до правової позиції викладеної в листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

Таким чином, ДП завод "Електроважмаш" не було порушено положення п.44.1 ст.44, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД".

Оскільки, ДП завод "Електроважмаш" правомірно сформовано податковий кредит, висновок відповідача, який міститься у податковому повідомленні - рішенні №0000070040 від 04.04.2012р. про завищення від'ємного значення податку на додану вартість, не ґрунтується на фактичних обставинах та вимогах чинного законодавства.

Щодо встановлених порушень ДП завод "Електроважмаш" вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010р., на підставі чого винесено податкове повідомлення - рішення №0000080040 від 04.04.2012 року, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 138.1 стаття 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для. визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами абз.1 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Видаткові накладні, податкові накладні були складені ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД", відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Всі витрати, які були включені ДП завод "Електроважмаш" до складу валових витрат по операціях з ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД", підтверджені документально належним чином та були здійсненні позивачем для здійснення господарської діяльності.

Доводи податкового органу щодо відсутності факту реального виконання сторонами зобов'язань за укладеними договорами, з огляду на відсутність документального підтвердження транспортування товарів від постачальників до ДП завод "Електроважмаш" спростовуються наданими позивачем письмовими доказами, а саме: копіями товарно - транспортних накладних та витягом із Журналу реєстрації ввезення товарно - матеріальних цінностей на територію ДП завод "Електроважмаш".

Таким чином, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила" та ПП "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД", податковим органом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Суд враховує, що відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за правочинами.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків актів перевірок, суд приходить до висновку, що вчинені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене суд вказує, що висновки викладені в акті №582/232/37188538 від 27.02.2012 року є неправомірними, необґрунтованими, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Також суд враховує, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних речових формах. Суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромпостачсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", Приватне підприємство "ПАРАЛЕЛЕ.ПІПЕД" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби №0000070040 від 04.04.2012 року та №0000080040 від 04.04.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121, юридична адреса: 61089, м. Харків, просп. Московський, 299, п/р №26002200400001 у ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.