Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-9615/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9615/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко Н.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Української спеціалізованої науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «УКРРЕСТАВРАЦІЯ»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Української спеціалізованої науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «УКРРЕСТАВРАЦІЯ»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація «УКРРЕСТАВРАЦІЯ»звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій по складанню листа вих. № 769/10/15934 від 26.01.2012 року, а також визнання незаконною викладену в даному листі вимогу щодо переукладення договору оренди земельної ділянки (а.с.3-7).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.105-108).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.03.2005 року між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого на підставі рішення Київради від 15.07.2004 року № 442/1852, позивач прийняв в оренду земельну ділянку розміром 0,0982 га за адресою м. Київ, вул. Михайлівська, 18-В (а.с.9-15).

Договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів 01.04.2005 року за № 91-6-00428 у книзі записів державної реєстрації договорів (а.с.15).

Цільове призначення для будівництва та експлуатації офісного центру. Кадастровий номер 8000000000:82:013:0046 (а.с.16).

Згідно витягу з технічної документації від 16.12.2004 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 734 854,78 грн. Договір укладено на 10 років. Згідно з п. 4.2. договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 2% від її нормативної грошової оцінки. Відповідно до п. 4.7. договору розмір орендної плати може переглядатися у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше одного разу на рік (а.с.9-15).

Відповідно до пункту 4.9. договору контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.

Листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.01.2012 року № 769/10/15934 «Щодо нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки»повідомило позивача, що відповідно до п.п.288.5.1. п.288.1 ст.288 ПК України розмір орендної плати за земельні ділянки не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, у зв'язку з чим позивачу необхідно переукласти (доповнити) договір оренди відповідно до встановлених чинним законодавством норм (а.с.17).

Корпорація «УКРРЕСТАВРАЦІЯ», вважаючи дії ДПІ у Шевченківському районі міста Києва по складанню вищевказаного листа та вимоги, що в ньому міститься, незаконними, необґрунтованими та такими, що виходять за межі компетенції податкового органу, звернулися до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до п.п.41.1.1. п.41.1. ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Положеннями ст.21 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства.

Згідно з ст.10 вказаного Закону державні податкові інспекції виконують, зокрема, наступні функції:

- здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

- контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

- аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства.

Відповідно до п.п.9.1.10. п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п.п.14.1.147. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю, це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.136. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

Згідно з п.288.1., п.288.2. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.3. ст.288 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Згідно з п.288.4. ст.288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, згідно з п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу.

Відповідно до п.п.288.5.1. п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що складання листа та викладена у ньому позиція ДПІ не порушує прав позивача, оскільки позивачем не доведено обставин дійсного (фактичного) порушення відповідачем його прав чи інтересів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Пропозиція податкового органу про переукладання договору оренди, не є для позивача приписом обов'язкового характеру і не створила на момент звернення до суду будь-яких правових наслідків.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Української спеціалізованої науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «УКРРЕСТАВРАЦІЯ»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено: 12 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.