Рішення

від 11.10.2012 по справі 2778-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2012Справа №5002-7/2778-2012

За позовом прокурора міста Судака в інтересах держави (вул. Яблунева, 10, місто Судак, 98000) в особі:

Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (просп. Кирова, 13, місто Сімферополь, 95005);

Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, місто Сімферополь, 95000);

Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Козлова, 45а, місто Сімферополь, 95000)

до відповідачів: Грушевської сільської Ради (вул. Радянська, 46, с. Грушевка, місто Судак, 98000);

приватного акціонерного товариства "Прогрес" (вул. Леніна, 72, місто Судак, 98000)

про визнання недійсним договору та спонукання до виконання певних дій.

Суддя І.І.Дворний.

Представники:

від Ради Міністрів Автономної Республіки Крим - Соловйова К.С., довіреність №01-01/1255 від 01.06.12, консультант відділу судового представництва Управління справами;

від Верховної Ради Автономної Республіки Крим - Сидоренко О. В., довіреність №28-50/300 від 03.09.12, завідуючий відділу судового представництва і взаємодії з правоохоронними та контролюючими органами;

від Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим - Берідзе К.М., довіреність №б/н від 20.07.12, провідний спеціаліст;

від Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим - Мамонова В.О., довіреність №б/н від 20.07.12, завідуючий юридичним сектором;

від Грушевської сільської Ради - не з'явився (телеграма);

від приватного акціонерного товариства "Прогрес" - Сейтхалілова Л.І., довіреність №98 від 27.08.12, предст.;

від приватного акціонерного товариства "Прогрес" - Тюлькіна Т.В., довіреність №97 від 27.08.12, предст.;

прокурор - Коноваленко А.В., посв. №12143, прокурор відділу прокуратури;

Суть спору: 09 серпня 2012 року прокурор міста Судака звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі: Ради Міністрів Автономної Республіки Крим; Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим з позовною заявою до Грушевської сільської Ради та приватного акціонерного товариства "Прогрес", в якій просить суд:

- визнати недійсним з моменту укладання договір оренди поверхневого водного об'єкту місцевого значення від 01.08.08, укладеного між Грушевською сільської радою в особі голови Подуби Н. П. та закритим акціонерним товариством «Прогрес»;

- зобов'язати приватне акціонерне товариство "Прогрес" припинити господарську діяльність пов'язану з використанням водного об'єкту місцевого значення пруду Шахмурза;

- зобов'язати приватне акціонерне товариство "Прогрес" повернути водний об'єкт місцевого значення пруд Шахмурза у розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 203, 207, 215, 388, 393, 1212 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, статей 5, 8, 51 Водного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що укладений 01 серпня 2008 року між Грушевською сільською Радою та приватним акціонерним товариством "Прогрес" договір оренди поверхневого водного об'єкту місцевого значення - пруду Шахмурза площею 2,9 га. та обсягом 38 тис. кв.м. слід визнати недійсним з моменту укладення, з огляду на перевищення Грушевською сільською радою повноважень при його укладанні, а також з огляду на відсутність у приватного акціонерного товариства "Прогрес" в оренді земельної ділянки, на якій розташовано спірний пруд.

Також, прокурор зазначив, що підставою для укладення договору оренди водного об'єкту є рішення відповідної міської або районної ради, втім, таке рішення ухвалено не було як не було ухвалено і рішення Верховною Радою Автономної Республіки Крим про делегування Грушевській сільській раді або сільському голові повноважень щодо укладання договору оренди водного об'єкту.

Вбачаючи у діях відповідачів порушення вимог діючого законодавства, з метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Приватне акціонерне товариство "Прогрес", у свою чергу, заперечувало проти позовних вимог та 27 серпня 2012 року надало суду відзив на позовну заяву у якому зазначило про те, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим не може бути належним позивачем у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим позов прокурора в інтересах Верховної Ради Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Також, за переконанням товариства, зазначена прокурором в позові умова попереднього оформлення права користування земельною ділянкою перед укладанням договору оренди водного об'єкту не відповідає законодавству а, навпаки, оренда водного об'єкту стала умовою для подальшого оформлення документів з користування земельною ділянкою.

Посилаючись на постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим №193-5/06 від 22 вересня 2006 року відповідач вказав про те, що закритому акціонерному товариству "Прогрес" були погоджені матеріали місця розташування об'єктів, а саме, для розміщення туристско-спортивної бази і обслуговування пруду Шахмурза на землях ВАТ "Агрофірма "Грушевська" (Грушевська сільська рада) 5,32 га. У свою чергу, штучна водойма (пруд) Шахмурза переданий у власність ЗАТ "Прогрес" згідно договору купівлі-продажу від 23 вересня 2004 року колишнім власником ВАТ "Агрофірма Грушевська". Рішення і договір мають юридичну силу та ніким не оскаржені.

Приватне акціонерне товариство "Прогрес" звернуло увагу суду на те, що позивачами було пропущено строки позовної давності, більш того, без поважних причин, оскільки текст спірного договору погоджений останніми у 2008 році, втім з позовною заявою прокурор звернувся лише у 2012 році. На підставі приписів статті 267 Цивільного кодексу України відповідач просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2012 року прокурору було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову та розгляд справи відкладено.

07 вересня 2012 року до суду від прокурора міста Судака надійшли письмові пояснення, які були прийняті судом до розгляду.

26 вересня 2012 року до канцелярії господарського суду Автономної Республіки Крим від Голови Грушевської сільської Ради надійшло клопотання, в якому він просить суд розглянути справу без участі представника ради.

Також, Грушевською сільською Радою надані письмові пояснення, у яких повідомлено про те, що позов прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На вимогу відповідача застосувати строки позовної давності, прокурором у письмових поясненнях від 01 жовтня 2012 року зазначено, що позивачі у справі довідались про порушення прав після отримання екземпляру позову прокурора міста Судака, тобто після 09 серпня 2012 року, з огляду на що строк позовної давності для оскарження Верховною Радою АР Крим, Радою міністрів АР Крим та Державною екологічною інспекцією договору оренди водного об'єкту місцевого значення - пруду Шахмурза, який було укладено 01 серпня 2008 року між Грушевською сільською радою та приватним акціонерним товариством «Прогрес», починає перебігати лише після 09 серпня 2012 року.

При цьому, на думку прокурора, заперечення, які надані товариством, жодним чином не спростовують доводи щодо перевищення Грушевським сільським головою повноважень, наданих законом при укладанні договору оренди водного об'єкту місцевого значення - пруду Шахмурза.

Також 01 жовтня 2012 року до канцелярії суду від прокурора міста Судака надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд:

- визнати недійсним з моменту укладання договір оренди поверхневого водного об'єкту місцевого значення від 01.08.08, укладеного між Грушевською сільської радою в особі голови Подуби Н. П. та закритим акціонерним товариством «Прогрес» (наразі - приватним акціонерним товариством);

- зобов'язати приватне акціонерне товариство "Прогрес" повернути водний об'єкт місцевого значення пруд Шахмурза у розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

02 жовтня 2012 року до суду від приватного акціонерного товариства "Прогрес" надійшла заява, в якому воно повторно просить суд відмовити в позові в повному обсязі та застосувати позовну давність.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2012 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, що відбулось 11 жовтня 2012 року, прокурор та представник позивачів підтримували вимоги заявленого позову та наполягали на його задоволенні. Представник приватного акціонерного товариства "Прогрес", у свою чергу, заперечував проти позову та вказував на його необґрунтованість і безпідставність, а також порушення позивачем строків позовної давності, у зв'язку з чим, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник Грушевської сільської Ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2006 року за №193-5/06 закритому акціонерному товариству "Прогрес" були погоджені матеріали місця розташування об'єктів, зокрема, для розміщення туристско-спортивної бази і обслуговування пруду Шахмурза на землях ВАТ агрофірми "Грушевська" 5,32 га. (Грушевська сільська рада).

В подальшому, 01 серпня 2008 року Грушевський сільський голова Поддуба Н.П. (за договором орендодавець) та закрите акціонерне товариство «Прогрес» (за договором орендар) уклали договір оренди поверхневого водного об'єкту місцевого значення, відповідно до пункту 1.1. якого, на виконання постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2006 року за №193-5/06, пункт 1.8, орендодавець надав, а орендар прийняв в користування на умовах оренди поверхневий водний об'єкт місцевого значення - пруду Шахмурза площею 2,9 га. та обсягом 38 тис. м3 в руслі річки Сухий Індол, інв. №40-р, що розташований на сході села Грушівка Судакського регіону Автономної Республіки Крим (том 1, а.с. 16-17).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що договір укладається строком на 49 років.

Укладений між сторонами договір було узгоджено з Республіканським комітетом Автономної Республіками Крим з водогосподарського будівництва та зрошуваному землеробству, начальником відділу охорони та екологічного контролю по східно-Кримському регіону та скріплено відповідними печатками.

Як свідчать матеріали справи, прокуратурою міста Судака було проведено перевірку додержання вимог законодавства під час розпорядження (надання в оренду) водними об'єктами місцевого значення.

Перевіркою встановлено, що при укладанні спірного договору, Грушевський сільський голова Поддуба Н.П. перевищив надані йому законом повноваження.

Вважаючи, що Грушевською сільською Радою спірний договір укладено з порушенням умов діючого законодавства при відсутності у приватного акціонерного товариства "Прогрес" в оренді земельної ділянки, на якій розташовано спірний пруд, при відсутності рішення відповідної міської або районної ради про надання в оренду водного об'єкту місцевого значення, а також за відсутності рішення щодо делегувань Грушевській сільській раді або сільському голові повноважень на укладання договору оренди водного об'єкту, прокурор звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним такого договору та про зобов'язання повернути державі спірний об'єкт.

Дослідивши доводи прокурора та позивачів, заперечення відповідача, наявні у справі докази, а також приписи чинного законодавства, що регулюють передачу в оренду водних об'єктів та земель водного фонду, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до норм статті 1 Водного кодексу України встановлено, що водними об'єктами є природні ресурси або створені штучно елементи довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно до вимог п. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради.

Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 липня 2007 року за №1293-2/2000 «Про внесення доповнень до Положення про порядок взаємодії з Асоціацією органів місцевого самоврядування в АР Крим та делегованим органам місцевого самоврядування окремих повноважень АР Крим, затвердженого постановою АР Крим від 17 листопада 1999 №796-2/99» права з передачі водних об'єктів місцевого значення делеговано міським та районним радам (уповноваженим органам).

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір оренди поверхневого водного об'єкту місцевого значення - пруду Шахмурза укладався Грушевським сільським головою з підприємством на підставі постанови Верховної Ради АР Крим за №193-5/06 від 22 вересня 2006 року.

Право водокористування на умовах оренди оформлюється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Разом з тим, підставою для укладення договору оренди водного об'єкту є рішення відповідної міської або районної ради.

Згідно з приписами чинного земельного та водного законодавства України, при наданні водного об'єкту в користування на умовах оренди в користування повинна також бути надана відповідна земельна ділянка водного фонду.

Районна рада укладає договір оренди водного об'єкту місцевого значення з тими орендарями земельних ділянок, які вже уклали відповідний договір оренди землі під водним об'єктом.

Як стверджує прокурор, рішення про надання в оренду водного об'єкту місцевого значення - пруду Шахмурза не ухвалювалось. Грушевською сільською радою також не ухвалювалось рішення про надання в оренду ані земельної ділянки, ані водного об'єкту місцевого значення - пруду Шахмурза. Вказане підтверджується листом Виконавчого комітету Судацької міської ради від 03 березня 2012 року за №798/02.1-29.

У свою чергу, в матеріалах справи наявний лист Верховної Ради АР Крим від 03 серпня 2012 року за №1630/28-34 у якому повідомлено про те, що Верховна Рада АР Крим не надавала (делегувала) Грушевській сільській раді міста Судака, її Голові, а також виконавчому комітету повноважень на укладення у 2008 році договору оренди водного об'єкту місцевого значення пруду Шахмурза (том 1, а.с. 22-23).

Таким чином, при укладенні спірного договору сторонами не було додержано вимог статті 203 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 якої зміст правочину не може суперечити нормам цивільного кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

У той же час, відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності.

Так, відповідно до статті 256 Цивільного Кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За нормою статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тобто з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Виходячи з аналізу норми статті 268 Цивільного кодексу України на вимогу прокурора про визнання недійсним договору оренди поверхневого водного об'єкту поширюється загальний строк позовної давності, який складає три роки.

Слід зазначити, що строк звернення особи до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу обмежує час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Трирічний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із відповідним позовом.

Звертаючись у 2012 році до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 2008 року прокурор, з посиланням на статті 256, 261 Цивільного кодексу України, вказав пре те, що про укладання спірного договору позивачам у справі - Державній екологічній інспекції в АР Крим, Верховній Раді АР Крим та Раді міністрів АР Крим стало відомо лише по результатам проведеної прокурором міста Судака перевірки та ініціювання визнання недійсним договору оренди водного об'єкту місцевого значення пруду Шахмурза (тобто після отримання позовної заяви) з огляду на що, строк позовної давності щодо оскарження договору, який укладено 01.08.08, за переконанням прокурора, починає перебігати з часу отримання вказаними державними органами позовної заяви прокурора у вказаній справі (серпень 2012 року).

Втім, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 частини 2 Закону України «Про прокуратуру» перевірка виконання законів прокурорами проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Пунктом 4.1 наказу Генерального прокурора України від 26 грудня 2011 року №1гн «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» на міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури як на головну ланку системи органів прокуратури покласти здійснення на відповідній території правозахисної діяльності шляхом нагляду за додержанням і застосуванням законів місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, органами державного контролю, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, їх посадовими і службовими особами, громадянами.

Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 №3гн «Про у організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів» (який був чинний на момент укладення спірного договору) прокурорам необхідно зосередити зусилля на додержанні законів, спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема щодо земельних ресурсів та природного середовища.

Відповідно до пункту 8 наказу Генерального прокурора України №3/2гн від 4 жовтня 2011 року «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин» міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам правозахисну діяльність здійснювати шляхом нагляду за додержанням і застосуванням законів районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування і спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади районного рівня, які здійснюють управління і державний контроль у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин, підприємствами, установами, організаціями. Пунктом 16 цього ж наказу галузеві підрозділи центрального апарату та прокуратур обласного рівня зобов'язано забезпечувати належну взаємодію природоохоронних та екологічних прокурорів з міськими, районними, міжрайонними та прирівняними до них прокурорами, із спеціально уповноваженими органами державного контролю у сферах охорони довкілля та земельних відносин.

Так, згідно з вимогами чинного законодавства та відомчих наказів Генерального прокурора України нагляд за додержанням законодавства у цій сфері здійснюється прокурорами не епізодично, а постійно.

У відповідності із частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України, жодна з позовних вимог позивача на підпадає під випадки, до яких позовна давність не застосовується.

Враховуючи, що спірний договір оренди поверхневого водного об'єкту місцевого значення був укладений Грушевською сільської радою в особі голови Подуби Н. П. та закритим акціонерним товариством «Прогрес» 01 серпня 2008 року, а з позовною заявою прокуратура звернулась тільки 09 серпня 2012 року, строк позовної давності, передбачений чинним законодавством для звернення прокурора міста Судака в інтересах держави Ради Міністрів Автономної Республіки Крим; Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим з позовною заявою до суду із відповідним позовом, сплинув.

Відновлення процесуального строку можливе, якщо господарський суд визнає причину його пропуску поважною. Тому, заява про це повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає цю причину поважною. В заяві доцільно навести докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Проте, прокурором не було надано доказів поважності пропуску строку позовної давності, як і відповідної заяви про його відновлення, а також не доведено, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим не були обізнані про наявність спірного договору та його умов. Таким чином, враховуючи заяву приватного акціонерного товариства "Прогрес", господарський суд застосовує строк позовної давності та відмовляє в задоволені позовних вимог.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2012 року.

Керуючись статтями 49, ч. 3 ст. 50, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя І.І. Дворний