Рішення

від 08.10.2012 по справі 5011-41/11048-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11048-2012 08.10.12

За позовомПриватного підприємства "Захід-Метал-Пак" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД" Простягнення 151 891,46 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Харечко Р.І. -дов. № 1/07 від 06.07.12 р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Захід-Метал-Пак" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД" про стягнення 151 891,46 грн., з них 139 484,09 грн. -основного боргу, 7 843,27 грн. -пені, 3 212,61 грн. -3 % річних.

Ухвалою від 16.08.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.09.2012 року.

03.09.2012 року представники сторін в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 08.10.2012 року.

На адресу Господарського суду міста Києва представник позивача 01.10.2012 року надіслав документи на виконання вимог ухвали суду та розрахунки 3 % річних, пені та інфляційних втрат.

В судовому засіданні 08.10.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2010 року між Приватним підприємством «Захід-Метал-Пак»(в подальшому -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алексіс Експрес ЛТД»(далі -покупець) було укладено Договір поставки № 01/38 (далі -Договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного значення ковпачок (в подальшому по тексту -«товар»), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, поставка товару здійснюється за домовленістю сторін. Датою поставки вважається дата підписання сторонами документів прийому-передачі товару із цієї дати до покупця ризик випадкової втрати або пошкодження товару.

Згідно з п. 4.1. Договору, ціна товару узгоджується сторонами та вказується у специфікації.

Пунктом 4.2. Договору сторони узгодили, що загальна сума Договору становить 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.2. Договору, покупець здійснює оплату за товар на умовах відстрочки платежу 60 (шістдесят) календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 287 484,09 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000092 від 15.06.2011 року на суму 170 009,20 грн.; № РН-0000108 від 01.07.2011 року на суму 28 021,50 грн.; № РН-0000155 від 05.09.2011 року на суму 1 273,99 грн.; № РН-0000185 від 17.10.2011 року на суму 88 179,40 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

У свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 139 484,09 грн., що підтверджується актом звірки від 22.02.2012 року, підписаним обома сторонами.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 139 484,09 грн.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 139 484,09 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3. Договору, за прострочку оплати товару покупець за вимогою продавця виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.3. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7 843,27 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, проплат, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 7 843,27 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3 212,61 грн. та 1351,49 грн. -інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, в сумі 1224,03 грн. та 3196,05 грн. відповідно, перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат не містить ознак заяви про збільшення позовних вимог, тому суд при здійсненні перерахунку враховує наданий розрахунок, але виходить із сум заявлених до стягнення в позовній заяві .

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД»(місцезнаходження: 03067, м. Київ, код ЄДРПОУ 33260937) на користь Приватного підприємства «Захід-Метал-Пак»(місцезнаходження : 79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 141, код ЄДРПОУ 32801523) 139 484 (сто тридцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 09 коп. - основного боргу, 7 843 (сім тисяч вісімсот сорок три) грн. 27 коп. -пені, 3 196 (три тисячі сто дев'яносто шість) грн. 05 коп. -3 % річних, 1 224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн. 03 коп. -інфляційних втрат та 3 034 (три тисячі тридцять чотири) грн. 94 коп. -судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

15.10.2012 року