Рішення

від 01.10.2012 по справі 5011-48/12191-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/12191-2012 01.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кріейтор" доТовариства з обмеженою відповідальністю "МД Холдинг" простягнення 1 458 394,01 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Линевич І.Л., Шуляк О.О. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріейтор" (надалі -ТОВ "Кріейтор") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Холдинг" (надалі -ТОВ "МД Холдинг") про стягнення 1 458 394,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень №ОП-39/2011 від 01.03.2011 р. позивач передав у платне строкове користування нежилі приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати та експлуатаційних витрат не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі

1 360 388,54 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 82 061,49 грн. та 3% річних у розмірі 15 943,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.10.2012 р.

В судове засідання представники позивача з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши 26.09.2012 р. та 27.09.2012 р. через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом в задоволенні клопотання відповідача відмовлено з огляду на наступне:

По-перше, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів.

По-друге, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наведених в клопотанні обставин, зокрема стосовно перебування його представника протягом 01.10.2012 р. -05.10.2012 р. у іншому місті.

По-третє, ухвала господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. була направлена на адресу ТОВ "МД Холдинг" 10.09.2012 р., а отримана його представником 13.09.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №21549820.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та мав можливість протягом 17 днів виконати вимоги ухвали суду від 06.09.2012 р. та подати до канцелярії суду або направити поштою відзив на позов у порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 р. між ТОВ "Кріейтор" (орендодавець) та ТОВ "МД Холдинг" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №ОП-39/2011 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 3.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування частину нежитлових приміщень, які належать орендодавцю на праві власності і знаходяться в будівлі (об'єкт оренди), на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору об'єкт оренди передається орендарю на підставі акта №1, в якому вказуються опис технічного стану, розмір площі, місце розташування об'єкта оренди на поверховому плані і його технічні специфікації. Об'єкт оренди вважається фактично переданим в оренду з моменту підписання акта №1.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що якщо інше не передбачено даним договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату протягом п'яти днів з дати виставлення рахунків, в тому числі рахунків, передбачених п. 5.6 Договору.

Відповідно до п. 5.4 Договору площа об'єкта оренди становить 1 063,03 грн., а щомісячна орендна плата -233 862,35 грн.

Згідно з п. 5.6 Договору додатково до орендної плати, визначеної п. 5.4 Договору, орендар сплачує орендодавцеві компенсацію на покриття експлуатаційних витрат по підтриманню об'єкта оренди в належному стані. Розмір такої компенсації, строки та порядок її сплати узгоджується сторонами щомісяця та визначаються у додаткових угодах до цього договору.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 1 063,03 грн., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сковороди, 21/16, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення №1 від

01.03.2011 р.

Додатковими угодами від 31.10.2011 р. та від 31.01.2012 р. до Договору орендована відповідачем площа спірного приміщення буда змінена (561,42 кв.м. та 227,26 кв.м. відповідно), що підтверджується актами передачі-приймання приміщення №1 від 01.11.2011 р. та №1 від 01.02.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів у період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року та експлуатаційних витрат у період з вересня 2011 року по липень 2012 року.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (в т.ч. актами на надані послуги з приводу оренди приміщення) підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем, користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з березня 2011 року по серпень 2012 року та існування його заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 954 366,83 грн. за період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року та експлуатаційних витрат у розмірі 406 021,71 грн. за період з вересня 2011 року по липень 2012 року, а всього - 1 360 388,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.3 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті орендної плати та експлуатаційних витрат за Договором мало бути виконаним на протязі п'яти днів з моменту отримання відповідних рахунків позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.08.2012 р. представником відповідача було отримано претензію ТОВ "Кріейтор" №537-К від 21.08.2012 р. якою позивач вимагав погасити заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. у розмірі

904 370,54 грн. та експлуатаційних витрат за період з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. у розмірі 406 021,71 грн. та до якої було додано рахунки на оплату таких платежів за період з жовтня 2011 р. по липень 2012 р.

Таким чином, зобов'язання відповідача по оплаті орендної плати за період з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. у розмірі 904 370,54 грн. та експлуатаційних витрат за період з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. у розмірі 406 021,71 грн. мало бути виконаним до 28.08.2012 р.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості з орендної оплати за серпень 2012 року у розмірі 49 996,29 грн. суд відзначає наступне.

Доказів виставлення рахунку на сплату орендної плати за серпень 2012 року матеріали справи не містять.

В той же час, обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до боржника з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10).

З урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за серпень 2012 року у розмірі 49 996,29 грн.

Часткова оплата відповідачем заборгованості за Договором судом не враховується, оскільки така оплата здійснювалася в рахунок погашення заборгованості за період, що передує спірному.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів та експлуатаційних витрат у розмірі 1 360 388,54 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "МД Холдинг" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Кріейтор" про стягнення з ТОВ "МД Холдинг" заборгованості у розмірі 1 360 388,54 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі

82 061, 49 грн. та 3% річних у розмірі 15 943,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів у період з жовтня 2011 року по липень 2012 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 29.08.2012 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно з п. 11.1 Договору у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або компенсації комунальних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк виконання грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів та експлуатаційних витрат у розмірі 1 360 388,54 грн. настав 28.08.2012 р.

В той же час, пеня та 3% річних нараховані позивачем за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року, тобто до настання строку виконання такого грошового зобов'язання.

Відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 82 061, 49 грн. та 3% річних у розмірі 15 943,98 грн. у суду відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "МД Холдинг" на користь ТОВ "Кріейтор" основного боргу у розмірі 1 360 388,54 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 82 061, 49 грн. та 3% річних у розмірі 15 943,98 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріейтор" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Холдинг" (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16; ідентифікаційний код 34428120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Холдинг" (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16; ідентифікаційний код 34980661) заборгованість у розмірі 1 360 388 (один мільйон триста шістдесят тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 27 207 (двадцять сім тисяч двісті сім) грн. 77 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -05.10.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко