Рішення

від 16.10.2012 по справі 5024/1358/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р. Справа № 5024/1358/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астехник-Інженерінг", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", м. Херсон

про стягнення 41 733 грн. 81 коп.

за участю представників сторін:

від позивача -Демидов Є.О. , керівник, довідка з ЄДРПОУ №157825;

від відповідача - не з`явився.

в с т а н о в и в:

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Астехник-Інженерінг" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", просило стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 36 612,00 грн., пеню у розмірі 2 796,42 грн., 3% річних у сумі 782,39 грн., посилаючись на невиконання останнім умов договору купівлі-продажу товарів №3 від 29.11.2011 року щодо повного розрахування за поставлену продукцію.

Справа розглядалась у судових засіданнях 02.10.2012 року та 16.10.2012 року, у які представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання 16.10.2012 року не повідомив.

У судовому засіданні 16.10.2012 року позивачем надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, де збільшено ціну позову на суму 1543,00 грн., що, на думку позивача, є його збитками, пов'язаними з приїздом до суду. Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову -41 733,81 грн., в межах якої розглядається спір.

Крім того, позивачем було надано позовну заяву про стягнення з відповідача суми боргу, пені, 3% річних, у який позивачем було виправлено найменування відповідача у справі, яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02".

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, позивач не заперечував розглянути справу у відсутність представника відповідача, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім викладеного судом встановлено, що 29.11.2011 року між сторонами укладено договір № 3, відповідно до пункту 1.1 якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар, узгоджений між сторонами на специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що базисом поставки за цим договором є отримання предоплати в розмірі 25% суми замовлення на рахунок продавця, та остаточного розрахунку по факту отримання товару.

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна договору складає 135 000,00 грн. без ПДВ, ПДВ -20%. Загальна сума договору становить 162 000,00 грн.

Розділом 3 договору передбачено строки передання товарів. Передання товарів від продавця до покупця за цим договором буде здійснюватися двома поставками: перша поставка буде здійснюватися за замовленням на протязі 17 календарних днів після отримання передплати покупця на рахунок продавця; друга поставка буде здійснюватись за замовленням на протязі 17 календарних днів після отримання передплати покупця на рахунок продавця (пункт 3.1 договору). Датою передання товару вважається дата отримання товару на склад покупця та отримання грошових коштів в розмірі останніх 25% від загальної суми замовлення на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до пункту 8.1 договору розрахунок за товар проводиться покупцем в порядку попередньої оплати, шляхом банківського переводу безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, а саме: 25% на протязі 3 банківських днів з моменту отримання рахунків-фактури до замовлення, останні 75 % на протязі 3 банківських днів з моменту отримання товару.

На підтвердження виконання умов договору щодо поставки товару позивачем надано накладну №СФ-02-12-2011 від 16.12.2011 року на суму 73 224,00 грн., яка підписана та має печатки сторін (а.с. 13).

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи містять також рахунки фактури №СФ-01-12-11 від 06.12.2011 року на суму 36 612,00 грн. та №СФ-02-12-11 від 16.12.2011 року на суму 36 612,00 грн. (а.с. 15-16).

У позовній заяві позивачем зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02" частково сплатило за наданий товар а саме суму 36 612,00 грн., про що свідчать надана виписка банку від 07.12.2011 року (а.с. 17-21) та копія податкової накладної від 16.12.2011 року. Таким чином, відповідач частково розрахувався за наданий товар у сумі 50 % від його вартості (73 224,00-36 612,00=36 612,00) на протязі 3 банківських днів з моменту отримання рахунків-фактури, однак останні кошти, які він повинен був сплатити на протязі 3 банківських днів з моменту отримання товару не сплатив.

Накладна №СФ-02-12-2011 від 16.12.2011 року на суму 73 224,00 грн. підтверджує отримання відповідачем товару, який останній повинен був сплатити протягом 3 банківських днів, тобто до 19.12.2011 року, однак не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом.

На час розгляду справи в суді відповідачем взяті зобов'язання в повному обсязі не виконані, у зв'язку з чим заборгованість складає 36 612,00 грн.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, (хоча договір і має назву договору купівлі-продажу товарів), згідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне положення міститься у статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 36 612,00грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 36 612,00 грн. підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 782,39 грн. за період з 20.12.2011 року по 04.09.2012 року відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 782,39 грн., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

36 612,00 грн. (сума заборгованості) х 3% х 260 (дні прострочки) : 366 (кількість днів у поточному році) = 780,26 грн.

Розрахунок 3% річних є неточним, оскільки не враховано кількість днів у поточному році, з врахуванням вищенаведеного, судом зроблений самостійних розрахунок 3% річних за період з 20.12.2011 року по 04.09.2012 року, який складає 780,26 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 2 796,42 грн. пені суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

При цьому статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Зазначена стаття має імперативний характер і сторони не можуть відступити від нього, оскільки виконання зобов'язання відповідно до ст. 548 ч.1 ЦК України забезпечується якщо це встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що сторони письмового договору, яким би встановлювалася відповідальність щодо забезпечення виконання зобов'язання у виді сплати пені, не укладали і розміру пені, яка підлягає стягненню за порушення зобов'язання, не встановлювали.

Таким чином сторонами не визначено у встановленому законом порядку відповідальності у виді нарахування пені, тому відсутні підстави забезпечення зобов'язання шляхом стягнення пені.

Позивачем було збільшено суму позову на 1543,00 грн., посилаючись на те, що у зв'язку з розглядом справи йому двічі приходилось приїздити до м. Херсона щоб захищати свої порушені права у зв'язку з невиплатою відповідачем заборгованості, тільки на проїзд до іншого міста було витрачено 1543,00 грн., на підтвердження чого позивачем було надані фіскальні чеки.

Оглядаючи надані позивачем докази суд зазначає, що з чеків не вбачається, що саме позивачем було сплачено за бензин, інших доказів у підтвердження збільшення ціни позову позивачем не надано, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення 1543,00 грн. слід відмовити. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи, надавши суду належні докази таких витрат.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02" (73000, м. Херсон, вул. Ілліча-86 кв. 88, ЄДРПОУ 32125630, ІПН 32126321034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астехник-Інженерінг" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, ЄДРПОУ 35524129, ІПН 355241226545) -36 612,00 грн. суму заборгованості, 780,26 грн. суму 3% річних та 1 609,50 грн. компенсації по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 17 жовтня 2012 року

Суддя О.С.Грицай