Рішення

від 20.09.2012 по справі 5024/1102/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 5024/1102/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Інтерзнак", м. Херсон,

до

відповідач 1 : Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луцьк,

відповідач 2 : Приватне підприємство "Комплектавтодор", м.Херсон,

про стягнення 53 465,71 грн.,

за участі представників сторін :

від позивача: Мокренко М.Г., директор, протокол від 15.06.2009р зборів засновників позивача, витяг з ЄДР від 23.08.2011р;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення з відповідача-1 33 237,05 грн. боргу з оплати товарів та послуг, 7 206,07 грн. пені, 5 374,15 грн. в якості річних (3 %), 4 648,44 грн. втрат від інфляції, а також про стягнення з відповідача-2 боргу у розмірі 3 000,00 грн. у зв'язку із неналежним виконанням філією, без прав юридичної особи, відповідача-1 своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу від 23.09.2009р № 9, а з відповідача-2, як з поручителя за цим договором.

Відповідач-1 надав відзив (вх. № 2/3035) на позовну заяву, за яким не визнає позовні вимоги в повному обсязі у зв'язку із їх необґрунтованістю. У відзиві стверджується, що позивач не виконав належним чином свої зобов'язання з поставки товару (надання послуг), тому строк оплати цих робіт (послуг) позивача не настав, а у відповідача-1 відсутній обов'язок з оплати цих робіт (послуг). Через це відсутні підстави для стягнення з відповідача-1 основного боргу, а також для нарахування йому штрафних санкцій. Також, у відзиві стверджується, що факт поставки товару (надання послуг) позивачем філії відповідача-1 саме на підставі договору купівлі - продажу від 23.09.2009р. № 9 не підтверджений первинними документами. У відзиві вказано, що на думку відповідача-1, за цих обставин до відносин сторін повинні застосовуватися приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України щодо виконання боржником зобов'язання після пред'явлення кредитором відповідної вимоги, яку до теперішнього часу позивачем не пред'явлено. Крім цього, у відзиві стверджується про неправильність розрахунку позивачем втрат від інфляції (без врахування положень листа Верховного Суду України від 03.04.1997р., за яким роз'яснено порядок розрахунку таких втрат) та про здійснення нарахування пені з порушенням приписів ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України (понад шестимісячний строк). Відзив, також, містить у собі заяву відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені.

Відповідач-2 надав з супровідним листом (вх. № 10060) відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги про стягнення з нього за договором поруки боргу у розмірі 3 000,00 грн. визнав у повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач-1 та відповідач-2 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але не забезпечили явку своїх представників в судове засідання 20.09.2012р. Про причини неявки представників не повідомили

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу. Неявка представників відповідачів у судове засідання не унеможливлює розгляд справи № 5024/1102/2012. Розгляд справи за неявки представників відповідачів, яких належно повідомлено про час і місце розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідачів.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав, які вказано у позовній заяві та у наданих суду позивачем додатково письмових поясненнях (вх. № 2/3444).

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, з 09.08.2012р на 23.08.2012р у зв'язку із ненаданням відповідачем-1 відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, з 23.08.2012р на 06.09.2012р у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін, з 06.09.2012р на 20.09.2012р оскільки відповідач-1 не надав витребувані судом документи.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 20.09.2012р, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Під час розгляду справи відповідачем-1 заявлено наступні клопотання :

- про передачу справи за належною підсудністю, за місцезнаходженням відповідача-1, до господарського суду Волинської області (вх. №/№ 2/2794, 2/3435);

- про витребування судом у позивача, в порядку ст.38 ГПК України, заявок філії відповідача-1 на виготовлення та поставку товару, з доказами їх отримання позивачем, товарно - транспортних та/або залізничних, видаткових та податкових накладних на товари (послуги), довіреностей на отримання товару, актів приймання-передачі робіт (надання послуг) саме за договором купівлі - продажу від 23.09.2009р № 9, оригіналів сертифікатів про якість товару, який було передано позивачем філії відповідача-1, для огляду, з залученням копій цих сертифікатів до матеріалів справи, а також витребування доказів передачі позивачем філії відповідача-1 документів про якість товару, рахунки позивача на оплату товару та транспортних послуг, разом з доказами їх отримання філією відповідача-1, докази передачі позивачем філії відповідача-1 супровідних документів за п.3.3. договору купівлі - продажу від 23.09.2009р. № 9, а також письмової претензії позивача щодо сплати спірного боргу, з доказами її отримання боржником (це клопотання містить у собі відзив (вх. № 2/3035) відповідача-1 на позовну заяву).

В задоволенні клопотань про передачу справи для розгляду до іншого господарського суду, судом відмовлено керуючись ч. 3 ст. 15 ГПК України, з підстав участі у справі відповідача-2, місцезнаходженням якого є м.Херсон. Відмовляючи у задоволенні цих клопотань суд, також, врахував, що відповідно до п. 20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" та п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею з урахуванням місцезнаходження сторін, без здійснення аналізу стану господарських відносин між ними. Відповідно ж до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і втому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

В задоволенні клопотання про витребування доказів судом відмовлено через його необґрунтованість та недоцільність витребування зазначених у клопотанні доказів, зокрема, у зв'язку із наявністю в матеріалах справи достатнього обсягу документів для вирішення спору по суті та з огляду на те, що у клопотанні не вказано обставини, які перешкоджають наданню суду зазначених у клопотанні документів, безпосередньо, відповідачем-1.

Крім цього, судом встановлено, що між позивачем та філією "Маневицька ДЕД" (без прав юридичної особи) відповідача-1 23.09.2009р був укладений договір купівлі - продажу № 9 (надалі - Договір № 9) (а.с.12-15). Від філії "Маневицька ДЕД" відповідача1 (надалі - Філія) цей договір підписаний начальником Філії п. Ковальчуком В.І. на підставі положення про Філію та доручення № 3-5/45 від 08.09.2009р.

Згідно із п.1.1. Договору № 9 позивач (продавець за договором) зобов'язався в порядку та на умовах, які визначено цим договором, виготовити та передати у власність Філії (замовник (або покупець) за договором), а Філія зобов'язалася прийняти та оплатити товар: рамні опори для знака державної символіки з геральдичним символом та знаків маршрутного орієнтування 5.59, а також, самі ці знаки.

Відповідно до п.2.1., п.2.2. Договору № 9 загальна вартість товару за цим договором, у т.ч. вартість тари, упаковки, маркування, складає 87 088,25 грн.

Відповідно до п.3.3. Договору № 9 продавець надає покупцю, при передачі товару, видаткову, податкову та товарно-транспортну накладні, рахунок та акт виконаних робіт (при доставці товару покупцю транспортом продавця), разом з податковою накладною до цього акту. Документи передаються на момент отримання товару.

Відповідно до п.6.1. договору № 9 продавець виставляє покупцю рахунок на кожну партію товару, а також, на підставі підписаного сторонами акту наданих транспортних послуг (при доставці товару покупцю транспортом продавця), виставляє рахунок на виконані транспортні послуги.

Відповідно до п.6.2. договору № 9 покупець оплачує рахунки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця, попередня оплата за товар у обсязі 30 % від суми фактичної заявки на кожну партію товару; остаточний розрахунок за отриманий товар та оплату наданих транспортних послуг (якщо такі мали місце) покупець проводить протягом 30 днів з дня отримання товару.

Фактично за своєю юридичною природою договір № 9 є договором поставки.

На виконання п.1.1. Договору № 9 позивач здійснив поставку Філії своїм транспортом товару (рамні опори та дорожні знаки) на загальну суму 86 757,05 грн., що підтверджено видатковою, № К0000000704, та податковою, № К0000000928, накладними позивача (обидві накладні від 02.12.2009р) (а.с.16,17). Вартість наданих позивачем транспортних послуг з доставки Філії вказаного товару склала 6 480,00 грн., що підтверджено актом передачі - приймання робіт (надання послуг) № К0000000422 та податковою накладною № К0000001012 до цього акту (обидва документи від 02.12.2009р) (а.с.18,19).

Таким чином, позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Договором № 9, а загальна вартість переданого товару та наданих послуг за цим договором для оплати Філією на користь позивача склала 93 237,05 грн.

93 237,05 грн. = 86 757,05 грн. (вартість поставленого позивачем Філії товару на підставі Договору № 9) + 6 480,00 грн. (вартість наданих позивачем Філії транспортних послуг на підставі Договору № 9)

Відповідно до п.6.2. Договору № 9 Філія повинна була здійснити остаточний розрахунок за отримані від позивача на підставі цього договору товари та послуги протягом 30 днів з дати поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі - продажу.

Аналогічні положення містяться у ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд відхиляє доводи відзиву відповідача з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відхиляючи доводи відзиву про відсутність підтвердження первинними документами факту здійснення позивачем поставки товару та надання послуг Філії саме за Договором № 9, оскільки за текстом доданих до позовної заяви первинних документів вказаний номер договору як "№ 10", а не "№ 9", суд виходить з наступного.

Згідно із письмовими поясненнями позивача (вх. № 2/3444) та доданими до них матеріалами, номер договору як "№ 10" вказаний в накладних та акті здавання-приймання робіт (надання послуг) помилково. Будь-які інші договори купівлі - продажу (або поставки) між позивачем та Філією не укладалися. Суд приймає до уваги такі пояснення позивача, оскільки з матеріалів справи слідує наступне.

Поставка позивачем товару до Філії мала разовий характер. Доказів іншого відповідачем-1 не надано. Дата видаткової накладної № К0000000704 - 02.12.2009р. Тобто, поставка позивачем до Філії товару за цією накладною співпадає у часі з періодом дії Договору № 9 - з 23.09.2009р по 31.12.2009р (визначено у п.11.1 цього договору як "з моменту підписання договору сторонами (таким моментом слідує вважати вказану у преамбулі договору дату 23.09.2009р., оскільки доказів іншого будь-якою із сторін цього договору не надано) до 31.12.2009р). Вказана у накладній № К0000000704 від 02.12.2009р вартість партії товару співпадає, з різницею менш ніж 0,4 %, із вказаною у п.2.1. Договору № 9 загальною вартістю товару, що підлягає поставці (у договорі - 87 088,25 грн., у накладній - 86 757,05 грн.).

Довіреність на отримання від позивача товару видано Філією 30.11.2009р. Тобто, безпосередньо, напередодні дати передачі товару за накладною № К0000000704 від 02.12.2009р від позивача Філії.

Доказів існування у період часу з 23.09.2009р по 31.12.2009р між Філією та позивачем договірних відносин на будь-яких інших, крім Договору № 9, підставах відповідачем-1 не надано. Зокрема, не надано доказів прийняття позивачем до виконання будь-яких разових замовлень Філії або, безпосередньо, відповідача-1, на виготовлення товару та поставку його до Філії у період часу з 23.09.2009р. по 31.12.2009р., зокрема, шляхом укладання господарського договору у спрощений передбачений ч.1 ст.181 Господарського кодексу України спосіб.

Часткову оплату отриманого від позивача за накладною № К0000000704 від 02.12.2009р товару проведено Філією 29.04.2011р та 12.08.2011р, на загальну суму 60 000,00 грн., без пред'явлення позивачем будь-яких додаткових письмових вимог, зокрема, в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, до Філії або відповідача-1 щодо сплати грошових коштів.Доказів іншого відповідачем-1 не надано.

Відповідачем-1 не надано суду пояснень щодо того, з яких причин Філією було здійснено 29.04.2011р. та 12.08.2011р. вказані платежі на користь позивача, якщо, як-то стверджує відповідач-1, строк оплати отриманого Філією від позивача за накладною № К0000000704 від 02.12.2009р. товару не настав.

Доводи відзиву в частині того, що позивач не виконав належним чином свої зобов'язання за Договором № 9, у зв'язку із чим у відповідача-1 не настав обов'язок з оплати товарів та послуг позивача на умовах цього договору, та не настав строк оплати відповідачем-1 цих робіт (послуг), що унеможливлює нарахування штрафних санкцій, відхиляються судом з огляду на наступне.

Як стверджується у відзиві позивач, в порушення п.3.3. Договору № 9, не надав Філії супровідні документи на товар, а в матеріалах справи докази передачі цих документів відсутні. На думку відповідача-1, строк оплати товару та послуг за Договором № 9 має обраховуватися саме з дати отримання Філією цих супровідних документів. Оскільки позивач не оформив та не надав Філії документи, що підтверджують поставку товару, відповідач-1, в особі Філії, яка не отримала від позивача ці документи, не є таким, що прострочив оплату товарів та послуг за Договором № 9. Крім цього, відповідач-1 зазначив, що позивач не надав доказів отримання Філією відповідних рахунків, що є підставою для оплати товару та транспортних послуг за Договором № 9, у зв'язку із чим у Філії або у відповідача-1 відсутні зобов'язання по оплаті цих товарів та послуг.

За результатами аналізу умов Договору № 9, в частині порядку проведення розрахунків за цим договором, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача-1 щодо відсутності у нього грошових зобов'язань перед позивачем згідно Договору № 9. На користь цього свідчить наступне. Позивач не надав суду докази передачі позивачем Філії супровідних документів на товари та послуги, перелік яких встановлено у п.3.3. Договору № 9. Відповідно, з цієї причини вказані докази відсутні у матеріалах справи. Проте, варто зазначити, що умовами Договору № 9 не передбачено, що передача позивачем Філії вказаних у п.3.3. цього договору супровідних документів на товари (послуги) має бути оформлена у письмовій формі.

Також, варто зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази того, що Філія або відповідач-1 зверталися до позивача з вимогами надати супровідні документи на товари (послуги), перелік яких наведений у п.3.3. Договору № 9, з підстав, що ці документи не було надано Філії позивачем при передачі (поставці) товару. Відповідну, № К0000000704 від 02.12.2009р., видаткову накладну на товар підписано представниками позивача та Філії без будь-яких зауважень, так само, як і акт передачі - приймання робіт (надання послуг) від 02.12.2009р. № К0000000422.

Крім того, з положень п.6.1. та п.6.2. Договору № 9 слідує, що факт передачі супровідних документів на товари (послуги) ніяким чином не впливає на виникнення у Філії грошових зобов'язань з оплати товарі та послуг: положеннями вказаних пунктів договору не передбачено відповідного взаємозв'язку.

Відповідно до п.8.1. Договору № 9, у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом договору.

Відповідно до п.8.2. Договору № 9, у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Відповідач-1, стверджуючи про невиконання позивачем належним чином зобов'язань за Договором № 9, не надав доказів складання та направлення Філією та/або відповідачем-1 будь-яких претензій до позивача, у зв'язку із невиконанням останнім його зобов'язань за Договором № 9.

Також, стверджуючи про невиконання позивачем належним чином зобов'язань за Договором № 9, відповідач-1 не надав доказів того, що Філія або відповідач-1 пред'являли до позивача вимоги щодо сплати неустойки, в порядку п.8.2. Договору № 9.

Будь-яких пояснень про причини, з яких вказані претензії не було складено та направлено позивачу, а вимоги стосовно сплати неустойки не було пред'явлено позивачу, відповідач-1 не надав.

За результатами аналізу умов Договору № 9 суд дійшов висновку про те, що під терміном "заявлений замовником обсяг поставки товару" (такий термін застосований за п.8.2. Договору № 9) слідує розуміти вказаний у п.1.1. цього договору перелік товарів, загальною вартістю, яка вказана у п.2.1. цього ж договору. Заявку на поставку вказаного товару (у відповідному обсязі та асортименті) зроблено замовником (Філією) шляхом підписання її керівником Договору № 9.

Таким чином, Філія, в порушення умов Договору № 9 та раніше вказаних за текстом даного рішення норм законодавства, не виконала у повному обсязі свої зобов`язання за Договором № 9 з оплати товару та послуг позивача, внаслідок чого у Філії перед позивачем, виникла заборгованість в сумі 33 237,05 грн.

Наявність у Філії вказаної заборгованості підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, Договір № 9, а також, видаткова накладна позивача № К0000000704, податкові накладні позивача №/№ К0000000928 та К0000001012, акт передачі -приймання робіт (надання послуг) № К0000000422 (всі ці документи від 02.12.2009р).

Відповідач-1 не надав доказів погашення Філією або, безпосередньо, відповідачем-1 заборгованості в сумі 33 237,05 грн. з оплати товарів та послуг за Договором № 9 на день звернення позивача з позовною заявою до суду або на день розгляду справи.

Філія діє на підставі Положення та є структурним підрозділом, без прав юридичної особи, відповідача-1, який, зокрема, відповідає за зобов'язаннями Філії. Відповідач-1 не заперечує вказане у відзиві на позовну заяву. Витребувані ухвалою суду копії реєстраційних та статутних документів відповідача-1, суду не надано. На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача до відповідача-1 в частині стягнення 33 237,05 грн. основного боргу підлягають задоволенню у заявленому розмірі цих вимог.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 9 позивач уклав з відповідачем-2 договір поруки № 4 від 15.10.2009р. (надалі - Договір поруки) (а.с.10-11). Відповідно до п.1.2. цього договору обсяг відповідальності відповідача-2, як поручителя, в разі невиконання боржником зобов'язань за договором № 9 становить 3000,00 грн. Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. За ст.554 цього ж кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено інше (додаткову відповідальність поручителя). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зобов'язання з оплати товару та послуг за Договором № 9, які забезпечено порукою, відповідно до Договору поруки, виконано не було. Розмір позовних вимог позивача до відповідача-2 відповідає обсягу відповідальності цього відповідача згідно із п.1.2. вказаного договору поруки. Проте, відповідно до п. 2.2. та 2.3. Договору поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також якщо позивач (кредитор за договором поруки) протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов'язань відповідача-2 за Договором поруки не пред'явить до відповідача-2 позову.

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, в разі невиконання чи прострочення виконання боржником зобов'язання, що виникло в результаті основного договору, відповідач-2 зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед Кредитором, в розмірах суми зазначеної в п.1.2. Договору поруки, на умовах, в порядку та в терміни, визначені в основному договорі.

Перше січня 2010р., як то слідує з п.6.2 Договору № 9, є останнім днем виконання зобов'язання з оплати товару за цим договором. Таким чином, термін виконання для відповідача-2 своїх зобов'язань за Договором поруки настав 02.01.2010р. У період часу з 02.01.2010р. по 02.07.2010р. позивач не пред'явив до відповідача-2 позову про виконання останнім своїх зобов'язань за Договором поруки

За таких обставин, з урахуванням п. 2.3. Договору поруки цей договір припинено, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 заборгованості у розмірі 3 000,00 грн. на підставі п.1.2. Договору поруки не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.8.1. Договору № 9, у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом договору.

Відповідно до п.8.3. Договору № 9, в разі затримки оплати покупцем, покупець за вимогою продавця, сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого товару за кожний день затримки.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-1 пені суд зазначає наступне.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли зобов'язання мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо законом або договором не передбачено інші умови їх нарахування.

При цьому ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає порядок та строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права встановлено нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із п. 5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням, строк виконання яких не визначено, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Перше січня 2010р., як то слідує з п.6.2 Договору № 9, є останнім днем виконання зобов'язання з оплати товару. З огляду на це та відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України першим днем нарахування пені є 02.01.2010р. та пеня нараховується до 02.07.2010р.

Право на пред'явлення вимоги про стягнення нарахованої за період часу з 02.01.2010р. до 02.07.2010р. пені виникло у позивача з 02.07.2010р. Тому, саме з цієї дати, почав свій перебіг строк, для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення нарахованої за вказаний період часу пені. Перебіг цього строку закінчився 04.07.2011р, оскільки 02.07.2011р - вихідний день, субота. Фактично ж позовну заяву з вимогами про стягнення вказаної пені подано позивачем до суду 18.06.2012р. Про об'єктивні причини, які перешкоджали поданню позивачем до 05.07.2011р. позовної заяви з відповідними вимогами суду не повідомлено.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відзив (вх. № 2/3035) відповідача-1 на позовну заяву містить у собі заяву про застосування наслідків спливу позовної давності щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 пені задоволенню не підлягають, оскільки їх заявлено з пропуском строку позовної давності.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 втрат від інфляції суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач-1 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 02.01.2010р. Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 втрат від інфляції за період часу з 02.01.2010р. по 01.07.2012р., у розмірі 4 648,44 грн.

Судом проведений перерахунок втрат інфляції за вказаний період, за результатами якого встановлено наступне.

Середній індекс інфляції за період часу з 02.01.2010р. по 03.05.2011р. складає 1,141.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу, без врахування індексу інфляції за травень 2011р (підстава - лист Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Середній індекс інфляції за 2010 рік - становить 1,091

1,091 = (1,018 х 1,019 х 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 х 1,029 х 1,005 х 1,003 х 1,018)

Середній індекс інфляції за період з 01.01.2011р по 03.05.2011р -становить 1,046

1,047 = (1,01 х 1,009 х 1,014 х 1,013)

1,141 = 1,091 х 1,046

Розмір втрат від інфляції за період з 02.01.2010р по 03.05.2011р на суму заборгованості 93 237,05 грн., становить 13 146,42 грн.

13 146,42 грн. = (93 237,05 грн. х 1,141) - 93 237,05 грн.

Середній індекс інфляції за період часу з 04.05.2011р. по 14.08.2011р. складає - 0,0999

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу, без врахування індексу інфляції за серпень 2011р. (підстава - раніше вказаний лист Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р).

Середній індекс інфляції за період з 04.05.2011р по 14.08.2011р. - становить 0,0999

0,0999 = (1,008 х 1,004 х 0,987)

Таким чином, втрати від інфляції за період часу з 04.05.2011р. по 14.08.2011р. відсутні.

Середній індекс інфляції за період часу з 15.08.2011р. по 01.07.2012р. складає - 1,005.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу, без врахування індексу інфляції за серпень 2011р та липень 2012р (підстава -раніше вказаний лист Верховного суду України від 03.04.1997р № 62-97р).

1,005 = (1,001 х 1,000 х 1,001 х 1,002 х 1,002 х 1,002 х 1,003 х 1,000 х 0,997 х 0,997)

Розмір втрат від інфляції за період з 02.01.2010р по 03.05.2011р на суму заборгованості 33 237,05 грн., становить 166,18 грн.

166,18 грн. = (33 237,05 грн. х 1,005) - 33 237,05 грн.

Загальний розмір втрат від інфляції за період часу з 02.01.2010р по 01.07.2012р становить

13 312,60 грн. = 13 146,42 грн. + 166,18 грн.

Оскільки заявлений до стягнення розмір втрат від інфляції за період часу з 02.01.2010р по 01.07.2012р, а саме 4 648,44 грн., є меншим ніж реальний розмір таких втрат за вказаний період, то заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 втрат від інфляції у розмірі 4 648,44 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом проведений перерахунок розміру заявлених позовних вимог про до стягнення з відповідача-1 річних (3 %), за результатами якого встановлено, що заявлені у розмірі 5 374,15 грн. такі вимоги, підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 5 314,97 грн.

Відповідач-1 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 02.01.2010р.

Розмір річних на суму заборгованості 93 237,05 грн. за період часу з 02.01.2010р. по 03.05.2011р. (487 днів), становить 3 732,04 грн.

3 732,04 грн. = ( ( 93 237,05 грн. х 487 днів х 3 % ) / 100 % ) / 365 днів

Розмір річних на суму заборгованості 83 237,05 грн. за період часу з 04.05.2011р по 14.08.2011р (103 дні), становить 704,66 грн.

704,66 грн. = ( ( 83 237,05 грн. х 103 днів х 3 % ) / 100 % ) / 365 днів

Розмір річних на суму заборгованості 33 237,05 грн. за період часу з 15.08.2011р. по 31.12.2011р. (139 днів), становить 379,72 грн.

379,72 грн. = ( ( 33 237,05 грн. х 139 днів х 3 % ) / 100 % ) / 365 днів

Розмір річних на суму заборгованості 33 237,05 грн. за період часу з 01.01.2012р. по 01.07.2012р. (183 дні), становить 498,55 грн.

498,55 грн. = ( ( 33 237,05 грн. х 183 днів х 3 % ) / 100 % ) / 366 днів

При проведенні розрахунку річних позивач не взяв до уваги, що кількість днів у 2012, високосному, році становить 366 днів.

Загальний розмір річних (3 %), які підлягають стягненню з відповідача 1 становить 5 314, 97 грн. = 3 732,04 грн. + 704,66 грн. + 379,72 грн. + 498,55 грн.

Судовий збір у розмірі 1609,5 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 80,8 % = (43 200,46 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 53 465,71 грн. (розмір заявлених позовних вимог) відповідно, 80,8 % судового збору або 1 300,48 грн. покладаються на відповідача-1, решта - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог стосовно Приватного підприємства "Комплектавтодор".

2. Позовні вимоги стосовно Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", (місцезнаходження - вул. Ковельська,41, м. Луцьк; ідент. код ЄДР - 32035139) на користь Приватного підприємства "Інтерзнак" (місцезнаходження - вул. Миколаївське шосе, 5-ий км., м. Херсон; ідент. код ЄДР - 36505526) - 33 237 (тридцять три тисячі двісті тридцять сім) грн. 05 коп. основного боргу, 4 648 (чотири тисячі шістсот сорок вісім) грн. 44 коп. втрат від інфляції, 5 314 (п'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 97 коп. в якості 3 % річних, а також 1 300 (одна тисяча триста) грн. 48 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.10.2012 року

Суддя К.В. Соловйов