Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а/0470/5442/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/5442/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Черпак А.Ю.

за участю сторін:

від відповідача -Коростильов С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Захист рослин», третя особа: Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ВАТ «Захист рослин», в якому просив стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих відповідача у сумі 7533,14 грн. в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податковий борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою ним самостійно узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю за травень-вересень 2011 року, а тому у нього утворилась недоїмка у сумі 7533,14 грн., яка підлягає стягненню.

Позивач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання, в якому просив адміністративний позов задовольнити та справу розглянути без його участі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що орендну плату за землю він сплачував на підставі договору оренди №1 від 09.11.2009, укладеного з Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. З 30.08.2010 ВАТ «Захист рослин»фактично не користується земельною ділянкою у зв'язку з укладенням з ТОВ «Агро-Маркет»договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці. ВАТ «Захист рослин»з 30.08.2010 неоднаразово зверталось до Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з заявами про розірвання договору оренди, проте він був розірваний лише 19.09.2011. У зв'язку з цим відповідач був вимушений подати податкову декларацію з орендної плати на 2011 рік. Корегована декларація була подана відповідачем до податкового органу 20.10.2011. Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Таким чином на думку відповідача, стягнення з нього орендної плати за землю за травень-вересень 2011 року є безпідставним, оскільки він фактично не користувався земельною ділянкою. Крім того, відповідач посилався на те, що ним оскаржена до адміністративного суду податкова вимога №14 від 01.07.2011, на якій обґрунтовані позовні вимоги у даній справі.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 провадження у даній справі було зупинено в частині стягнення податкового по орендній платі за землю за травень 2011 року у сумі 1612,22 грн. до набрання законної сили рішення по справі №2а/0470/6858/12 за позовом ВАТ «Захист рослин»до Криворізької центральної міжрайонної ДПІ ДО ДПС.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВАТ «Захист рослин» зареєстроване Софіївською районною державною адміністрацією 22.03.2005, та знаходиться на податковому обліку у Софіївському відділенні Криворізької МДПІ.

09 жовтня 2009 року між ВАТ «Захист рослин»та Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було укладено договір оренди №1 земельної ділянки площею 2,5160 га, розташованої на території Девладівської сільради.

19 вересня 2011 року між ВАТ «Захист рослин»та Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було укладено угоду про розірвання вищенаведеного договору оренди земельної ділянки.

25 січня 2011 року відповідач подав до податкового органу декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №106, відповідно до якої самостійно визначив орендну плату за землю на 2011 рік з розбивкою по місяцям у розмірі 1629,61 грн. на місяць, усього 19555,35 грн. за рік.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків, за ВАТ «Захист рослин»рахується недоїмка у сумі 7533,14 грн. по орендній платі за землю.

Як вбачається з матеріалів справи дана недоїмка виникла у відповідача з несплатою ним узгодженої у вищенаведеній податковій декларації орендної плати за землю за 2011 рік, а саме: за травень 1612,22 грн., за червень 1629,61 грн., за липень 1629,61 грн., за серпень 1629,61 грн., за вересень 1032,09 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на суму несплачених податкових зобов'язань з орендної плати за травень 2011 року у розмірі 1612,22 грн. позивачем була сформована податкова вимога №14 від 01.07.2011, яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та отримана останнім 26.07.2011.

Також судом встановлено, що податкова вимога №14 від 01.07.2011 оскаржена ВАТ «Захист рослин»до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, про що свідчить копія ухвали про відкриття провадження від 03.07.2012 по справі №2а/0470/6858/12 за позовом ВАТ «Захист рослин»до Криворізької центральної міжрайонної ДПІ ДО ДПС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

У зв'язку з цим, як зазначалось вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 провадження у даній справі було зупинено в частині стягнення податкового боргу по орендній платі за землю за травень 2011 року у сумі 1612,22 грн. до набрання законної сили рішення по справі №2а/0470/6858/12 за позовом ВАТ «Захист рослин»до Криворізької центральної міжрайонної ДПІ ДО ДПС.

Що стосується іншої частини податкового боргу відповідача по орендній платі за землю за червень-вересень 2011 року у сумі 5920,92 грн., то суд вважає, що він визначений позивачем правомірно та підлягає стягненню з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірі, встановлених Податковим кодексом України.

Приписи п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу Українни, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

З аналізу вищенаведених норм права та викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що податковий борг відповідача по орендній платі за землю за червень-вересень 2011 року у сумі 5920,92 грн. має місце, оскільки фактично право користування земельною ділянкою у відповідача припинилось з моменту укладення 19.09.2011 угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що орендна плата за землю розрахована податковим органом саме за фактичний період перебування землі у користуванні відповідача у 2011 році.

Разом з тим суд зазначає, що ВАТ «Захист рослин»про зміну власника нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, що є предметом договору оренди №1 від 09.11.2011, податковий орган не повідомляло, та дату укладання угоди про розірвання зазначеного договору не оскаржувало.

Положення п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлюють, що податковий борг - сума грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, на думку суду, позивач дійшов правильного висновку про те, що відповідач не сплатив в установлений законом строк самостійно узгоджену суму по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-вересень 2011 року. , у зв'язку з чим у нього виник податковий борг у сумі 5920,92 грн .

Пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати за землю за червень-вересень 2011 року у сумі 5920,92 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Захист рослин», третя особа: Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках обслуговуючих Відкритого акціонерного товариства «Захист рослин» (ЄДРПОУ 20282555) кошти у сумі 5920,92 грн. в рахунок погашення боргу з орендної плати за землі державної та комунальної власності за червень-вересень 2011 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складено 05.10.2012.

Суддя О.С. Луніна