Постанова

від 16.10.2012 по справі 1570/5235/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5235/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року

м.Одеса

15год.20хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Слободянюк К.С.

За участю сторін:

Від позивача: Соколов М.С. -за довіреністю б/н від 04.05.2012р.

Від відповідача: Копиця С.М. -за довіреністю від 23.07.2012р. 27386/К/10-117

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Броклайн»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Броклайн», в якій позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС по проведенню 22.08.2012р. документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «БРОКЛАЙН»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «ОЛІСТАР»за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., за результатами якої було складено акт від 22.08.2012р. за №5058/22-5/34507610; визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС по складанню акту від 22.08.2012р. за №5058/22-5/34507610; визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС по формуванню в акті від 22.08.2012р. за №5058/22-5/34507610 висновків, що зазначені в розділі 4 акту від 22.08.2012р. за №5058/22-5/34507610.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень норм Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України, про які вказується в акті перевірки. Під час здійснення перевірки не досліджувались первинні документи; висновки акту перевірки ґрунтуються лише на матеріалах перевірки контрагента позивача. Висновки акту перевірки стосовно відносин з ПП «Олістар»не відповідають дійсності та зроблені на підставі припущень, без вивчення первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Броклайн»та ПП «Олістар», TOB «САВ-Дістрибьюшн». Актом перевірки не встановлювалась відсутність господарських операції за правочином, який податковий орган вважає нікчемним, не досліджувалось питання фактичного виконання робіт, їх документального підтвердження в господарській діяльності. Податковим органам не надано право визнавати правочини нікчемними.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на відсутність порушень законодавства під час проведення перевірки та складання акту перевірки, правомірність висновків акту перевірки. В підтвердження зазначеного останній посилається на те, що у ПП «Олістар»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. У зв'язку з відсутністю документального підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту, позивачем завищено суму податкових зобов'язань та завищено суму податкового кредиту ПП «Олістар»за період з 01.01.12р. по 29.02.12р., відповідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.07.2012р. №726/2240/37727628, TOB «Броклайн»завищено податковий кредит за лютий 2012 року на суму - 90600грн. та визначено недійсним податкове зобов'язання на користь покупця TOB «САВ-Дістрибьюшн»за лютий 2012 року на суму 109398грн.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що у період з 09.08.2012р. по 22.08.2012р. на підставі рішення начальника ДПІ, оформленого наказом від 06.08.2012р. №1585, згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB «Броклайн»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Олістар»за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 22.08.2012р. №5058/22-5/34507610 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Броклайн»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Олістар»за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р.

В висновках акту (розділ 4 ) зазначено, що перевіркою встановлено: у зв'язку з відсутністю документального підтвердження податкових зобов'язань та відсутністю документального підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань та завищено суму податкового кредиту ПП «Олістар»за період з 01.01.12р. по 29.02.12р., відповідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.07.2012р. №726/2240/37727628, TOB «Броклайн»завищено податковий кредит за лютий 2012 року на суму - 90600грн. та визначено недійсним податкове зобов'язання на користь покупця TOB «САВ-Дістрибьюшн»за лютий 2012р. на суму 109398грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення перевірки, складання акту перевірки та з висновками акту перевірки, позивач оскаржив їх до суду.

Суд частково погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.79.1 тап.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З пп.75.1.2 п.75.1 ст. ПК України вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже під час проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Броклайн», ДПІ діяло в межах та на виконання наданих законодавством повноважень; наказ від 06.08.2012р. №1585 та повідомлення про проведення перевірки були своєчасно вручені особисто під розписку головному бухгалтеру позивача ОСОБА_3 09.08.2012 р.; позивачем були надані на запити відповідача відповідні документи, що також свідчить про допуск органу ДПС до перевірки. Будь-яких доказів щодо порушень перевіряючими процедури проведення перевірки, позивачем суду не надано та про наявність таких доказів не повідомлено, в чому саме полягають протиправні дії ДПІ під час проведення перевірки позивачем не конкретизовано, з огляду на що не підлягає задоволенню вимога позивача визнати протиправними дії ДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Броклайн».

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже складання відповідачем акту перевірки за результатами проведення такої перевірки, якою встановлені будь-які порушення, є законною дією податкового органу при таких обставинах, повноваженням органу ДПС у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на вказане також не підлягає задоволенню й вимога позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС по складанню акту від 22.08.2012р. за №5058/22-5/34507610.

Що стосується правомірності та обґрунтованості висновків акту перевірки, суд зазначає наступне.

TOB «Броклайн»подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012р. від 16.03.2012р. №9011977428 з додатком № 5 з задекларованими податковими зобов'язаннями в розмірі 153251грн. та податковим кредитом в розмірі 124597грн. Також TOB «Броклайн»проведено коригування суми податкового кредиту на суму 10684,79грн. у відповідних розрахунках коригування сум ПДВ від 16.05.2012р.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про завищення податкового кредиту на загальну суму 90600грн. за лютий 2012р. та визначення недійсним податкового зобов'язання на користь покупця TOB «САВ-Дістрибьюшн»за лютий 2012р. на суму 109398грн. слугувало наступне. Одним із постачальників позивача є ПП «Олістар»(обсяг продажу на суму (без ПДВ) - 506424 грн., ПДВ - 101285грн., що складає 81,29% від загальної суми придбання у лютий 2012р.). Перевіркою ПП «Олістар», проведеною ДПІ у Шевченківському районі м.Києва (акт від 07.07.2012р. №726/2240/37727628), встановлено відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічної с персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських нерадій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, підприємствами - контрагентами відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Також, враховуючи обставини, які свідчать про відсутність у підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить, і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (ст.234 ЦК України), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені частинами 1, 3 та 5 ст.203 ЦК України, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. згідно до ч.1 ст. 228 ЦК України вважається таким, що порушує публічний порядок.

Судом встановлено, що відносини TOB «Броклайн»та ПП «Олістар»ґрунтувались на укладеному договорі поставки №051202 від 05.12.2011р.

На виконання умов договору №051202 від 05.12.2011р. між постачальником ПП «Олістар»та TOB «Броклайн»поставлено товари (автоматичні регулятори напруги) за наступними видатковими накладними: №020203 від 02.02.12р. на 513673,01грн., у т.ч. ПДВ - 85612,17грн.; №150201 від 15.02.12р. на 41396,04грн., у т.ч. ПДВ -6899,34грн.; №200203 від 20.02.12р. на 41396,04грн., у т.ч. ПДВ -6899,34грн.

У зв'язку поставкою товарів позивачу виписані наступні податкові накладні: №4 від 02.02.12р. на 513673,01грн., у т.ч. ПДВ - 85612,17грн.; №21 від 15.02.12р. на 41396,04грн., у т.ч. ПДВ -6899,34грн.; №32 від 20.02.12р. на 41396,04грн., у т.ч. ПДВ -6899,34грн., всього на 607708,45грн., у т.ч. ПДВ - 101284,74грн.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

Транспортування товару проводилось ФОП ОСОБА_4 на замовлення ТОВ «Броклайн»на підставі договору про перевезення вантажу від 05.01.2012 № 050112 відповідно до ТТН від 02.02.2012р. №020203, від 15.02.2012р. №150203, від 20.02.2012р. №200203 та акту виконаних робіт від 29.02.2012р. №ОУ-0000048. Загальна вартість робіт склала 13020грн.

Придбані у ПП «Олістар»ТМЦ розміщувались на складських площах ТОВ «Сільгосппостач»згідно договору від 03.01.2011р. №6, за адресою Одеська область, с.Усатово, Новомосковська дорога, 23, укладення якого не заперечується ДПІ. Зберігання ТМЦ згідно договору №6 підтверджується і самим відповідачем в п.2.10 акту перевірки TOB «Броклайн». Вартість послуг з розміщення ТМЦ згідно акту виконаних робіт №209 за лютий 2012р. склала 7508,94грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі на підставі платіжних доручень від 02.02.12р. №150201, від 20.02.12р. №200203 та від 27.04.12р. №93, в підтвердження чого позивачем суду надані копії відповідних банківських виписок.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані від ПП «Олістар»товари, були реалізовані TOB «САВ-Дістрибьюшн»за договором поставки №02/05 від 10.05.2011р. про постачання автоматичних регуляторів напруги.

Реальність вказаних господарських операцій ТОВ «Броклайн»з TOB «САВ-Дістрибьюшн»підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладних (РН-00059 від 21.02.12р., PH-0000054 від 20.02.12р., РН-0000055 від 20.02.12р., PH-0000052 від 20.02.12р., PH-0000056 від 20.02.12р., PH-0000058 від 21.02.12р., PH-0000066 від 24.02.12р., РН-0000067 від 27.02.12р.), податкових накладних (№34 від 21.02.12р., №28 від 20.02.12р., №29 від 20.02.12р., №27 від 20.02.12р., №30 від 20.02.12р., №33 від 21.02.12р., №39 від 24.02.12р., №41 від 27.02.12р.), довіреностями на отримання товару, що видані TOB «САВ-Дістрибьюшн»(№101 від 21.02.12р., №43 від 20.02.12р., №162 від 20.02.12р., №б/н від 20.02.12р., №79 від 21.02.12р., №83 від 24.02.12р. та №58 від 27.02.12р.), договорів транспортування товарів та перевезення вантажу (від 01.03.2011р. №3105 та від 20.02.2012 № 0000055) та іншими доказами.

Суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними ТОВ «Броклайн»обґрунтовано включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий 2012р.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ПП «Олістар»згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 2, 5, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу ПП «Олістар»як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

Аналізуючи підставність висновків акту перевірки ТОВ «Броклайн», суд встановив, що відповідачем не спростовано у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність) з ПП «Олістар», не встановлено порушень в оформленні первинних документів, складених на виконання умов договорів з контрагентом, натомість єдиною підставою встановлення їх фіктивності слугували дані акту перевірки контрагента позивача, оціночні судження та припущення стосовно можливості здійснення цим контрагентом господарських операцій у відповідних обсягах, тощо.

Отже, викладені у розділі 4 акту перевірки висновки мали місце як результат прийняття до уваги при перевірці виключно відомостей акту перевірки контрагента, тобто виключно з використанням податкової інформації. Проте податкова інформація є додатковим джерелом для формування висновків документальної перевірки, та виключно з її даних без підтвердження даними аналізу первинних документів платника податку не можуть робитись висновки про порушення норм податкового законодавства, зокрема, завищення податкового кредиту та/або податкових зобов'язань. Ст.75 ПК України (п.п.75.1.2 п.75.1) визначає основною підставою документальної перевірки податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, та як на додаткову підставі («а також») вказує на використання податкової інформації.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час укладення угод між ТОВ «Броклайн»та ПП «Олістар», та в подальшому - між ТОВ «Броклайн»та TOB «САВ-Дістрибьюшн»та їх виконання були дотримані викладені вище вимоги чинного законодавства, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Вказуючи на непідтвердженість факту передачі товарів від підприємств-постачальників, ДПІ в акті перевірки позивача не вказує, на якій підставі нею не визнані видаткові накладні, засвідчені підписами та печатками сторін договору, як докази передачі товару, за якими ознаками видаткові накладні не відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також з яким мотивів відхилені інші документи, що підтверджують реальність господарських операцій.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки договір №051202 від 05.12.2011р. укладений в належній формі, сторонами досягнута згода щодо істотних умов, в матеріалах справи наявні докази його фактичного виконання, то відповідно такий договір не може бути визнаний фіктивним, доки фіктивність угоди не буде встановлена в судовому порядку, позаяк фіктивна угода є оспорюваною, а не нікчемною. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договору, укладеного між позивачем та його контрагентом -ПП «Олістар».

Судом встановлено, що укладений між ТОВ «Броклайн»та ПП «Олістар»договір не є недійсним в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про його визнання недійсним, реальність господарських операцій за цим договором підтверджується первинними документами в матеріалах справи, зворотнє відповідачем не доведено.

Поряд з цим, ТОВ «Броклайн»надані належні та допустимі докази стосовно як придбання товару у ПП «Олістар», так і подальшої його реалізації TOB «САВ-Дістрибьюшн».

Таким чином, позивачем доведено правомірність включення сум ПДВ по господарським відносинам з ПП «Олістар»до складу податкового кредиту у лютому 2012р. та визначення податкових зобов'язань по господарським відносинам з TOB «САВ-Дістрибьюшн»

Крім того, твердження відповідача щодо нікчемності господарських операцій ТОВ «Броклайн»з ПП «Олістар»у лютому 2012р., спростовуються наявною у матеріалах справи копією Довідки від 11.09.2012р. №1341/2240/37727628 про результати проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Олістар»(ЄДРПОУ 37727628) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року, де, встановлено, що звіркою ПП «Олістар»документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин за січень-лютий 2012 року; звіркою ПП «Олістар»встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків за січень-лютий 2012 року. Під час вказаної перевірки також досліджувалися й господарські операції ПП «Олістар»з ТОВ «Броклайн» за договором 05.12.2012р. у лютому 2012р., та порушень законодавства не встановлено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи в суді ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС не довело, що її висновки стосовно господарських операцій позивача з ПП «Олістар»та TOB «САВ-Дістрибьюшн»та правильності формування за ними податкового кредиту та податкових зобов'язань ґрунтуються на законі та є обґрунтованими.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що безпідставність та протиправність висновків розділу 4 акту перевірки ТОВ «Броклайн»доведена позивачем, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Броклайн» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій задовольнити частково.

Визнати протиправними висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС в акті перевірки від 22.08.2012р. №5058/22-5/34507610, викладені в розділі 4 акту №5058/22-5/34507610 від 22.08.2012р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2012р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

16 жовтня 2012 року

.