Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а-2977/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2977/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю:

прокурора Ворох А.В.

представника позивача Гринчака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: ПП "ІВОЛ ТРАНС"

про стягнення заборгованості в сумі 69345 грн,-

ВСТАНОВИВ:

заступник прокурора м. Івано-Франківська звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі-позивач) до приватного підприємства "ІВОЛ ТРАНС" (надалі-відповідач) про стягнення коштів в сумі 69345 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за приватним підприємством "ІВОЛ ТРАНС" рахується податковий борг, який становить 69345,00 грн. Податковий борг відповідача виник в результаті несвоєчасної сплати до бюджету податку на прибуток в сумі 10167,00 грн. відповідно до самостійно задекларованих сум, визначених в поданій відповідачем декларації №9047502013 від 09.08.2012 року на суму 9567,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення №0009891591 від 14.06.2012 року на суму 600,00 грн.). Податковий борг відповідача за платежем податок на додану вартість в сумі 59178,00 грн., виник в результаті несплати самостійно задекларованої суми згідно поданої декларації №9035119354 від 20.06.2012 року на суму 59178,00 грн. Приватному підприємству "ІВОЛ ТРАНС" податковим органом надсилалися перша та друга податкові вимоги, однак вони залишені відповідачем без виконання.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача в судовому позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повернулася на адресу суду за закінченням терміну зберігання. Відповідач своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності представника відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та про можливість подання заперечення проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Івол Транс»як юридична особа, зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 20.11.2007 року.

За ПП "ІВОЛ ТРАНС" рахується податковий борг, який становить 69345,00 грн. Податковий борг відповідача виник в результаті несвоєчасної сплати до бюджету податку на прибуток в сумі 10167,00 грн. відповідно до самостійно задекларованих сум, визначених в поданій відповідачем декларації №9047502013 від 09.08.2012 року на суму 9567,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення №0009891591 від 14.06.2012 року на суму 600,00 грн.). Податковий борг відповідача за платежем податок на додану вартість в сумі 59178,00 грн., виник в результаті несплати самостійно задекларованої суми згідно поданої декларації №9035119354 від 20.06.2012 року на суму 59178,00 грн. (а.с.17-20).

Актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 14.06.2012 року №4122/15-1/35516893 встановлено порушення відповідачем терміну сплати самосійного визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України: самостійно визначене платником грошове зобов'язання з податку на прибуток 6170,00 грн. сума сплаченого податкового боргу 3000,00 грн. Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до податкового повідомлення-рішення №0009891591 від 14.06.2012 року в установлений термін позивачем погашено 15,60 грн., понад 30 днів -3000,00 грн., штрафна санкція, яка підлягає застосуванню складає 600,00 грн. (а.с.21-22).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.4.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу Податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 5.4.1 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 129.1.1 статті 129 Податкового Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу податковим органом 24.11.2009 року направлялася перша податкова вимога форми «Ю» №1/2856/31963/20/24-150/8076 та 25.12.2009 року - друга податкова вимога форми «Ю2» №2/30335093/20/24-150/8936 від року №6447, однак вони залишені ним без виконання. (а.с.13, 15).

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Податковий борг відповідача складає 69345,00 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.6-8), декларацією з податку на прибуток підприємств (а.с.9-10), першою та другою податковими вимогами (а.с.13, 15), декларацією з податку на додану вартість (а.с.17-18), корінцем податкового повідомлення-рішення 0009891591 від 14.06.2012 року (а.с.20) та актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 14.06.2012 року №4122/15-1/35516893 (а.с.21-22).

Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пунктів 95.3, 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунку у банку, обслуговуючому такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "ІВОЛ ТРАНС", 76018, вул. Незалежності, 101/15, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 35516893 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 69345,00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч триста сорок п'ять гривень) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить ПП "Івол-транс".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.10.2012 року.