Постанова

від 25.09.2012 по справі 2702/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

іХарківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2012 р. № 2-а- 2702/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача -Крутька Т.М.

представника відповідача - Кірсанова Д.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області від 23.02.2012 року №0002062305 та №0002072305.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає висновки, викладені в акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 14.02.2012 року №687/2305/24133036 такими, що зроблені з перевищенням повноважень, наданих податковій інспекції, а винесені податкові повідомлення - рішення від 23.02.2012 року №0002062305 та №0002072305 - незаконними.

Позивач стверджує, що укладені ним правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". При складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірних податкових повідомлень - рішень, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно поза судовою процедурою, визнав договори укладені між позивачем та його контрагентами недійсними.

Посилання відповідача на акти перевірок інших ДПІ стосовно контрагентів ТОВ "Оргтехбуд", на думку позивача, є безпідставними та не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки норми чинного законодавства не ставлять в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Позивач зазначає, що твердження відповідача стосовно порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентами є нікчемними. окрім того, у ДПІ не має законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

За таких підстав позивач вважає акт перевірки таким, що складений з порушенням вимог діючого законодавства України, а спірні податкові повідомлення - рішення незаконними та необ'єктивними, у зв'язку з чим позивач просить суд їх скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 30.05.2012 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова на належного - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що на підставі рішення начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено позапланову документальну перевірку підприємства - ТОВ "Оргтехбуд", щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень, вересень, листопад 2010 року. З огляду на акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, згідно яких при проведенні перевірок контрагентів позивача, встановлено у ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» відсутність первинних бухгалтерських податкових документів, які б могли підтвердити правомірність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, валового доходу та валових витрат та податку на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року, відповідач під час проведення перевірки позивача дійшов висновків про те, що ТОВ "Оргтехбуд" порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством ТОВ фірма Оргтехбуд» завищено податковий кредит на суму 23.342,0 грн., у т.ч. за вересень 2010 року на суму ПДВ - 23.342,0 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ фірма «Оргтехбуд» занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 29.177,0 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті цілком обґрунтовано та правомірно, і тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги письмових заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 24133036, місцезнаходження: пров. Класичний буд. 10, Літера «Б-2», м. Харків, 61003 (т.1.а.с.19, 21).

З 01.01.2007 року підприємство узято на податковий облік в органах Державної податкової служби за №16702. У періоді, за який проводилась перевірка підприємство перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС. З 14.08.1997 року ТОВ "Оргтехбуд" зареєстровано як платник податку на додану вартість (т.1.а.с.20, 22)

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як зазначено в акті перевірки №687/2305/24133036 (т.1.а.с.23) від 14.02.2012 року, на підставі службового посвідчення серії УХК № 058042, виданого 24.02.2010 року у Дзержинському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором - І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кравченко Наталею Анатоліївною згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу проведено зустрічну звірку ТОВ фірма „Оргтехбуд" з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» з їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень, вересень, листопад 2010 року. Працівниками органів ДПС було надіслано на адресу підприємства рекомендований лист про надання пояснень та їх документальних підтверджень №26847/10/23-523 від 05.12.2012 року. Листом №3 від 23.01.2012 року ТОВ фірма „Оргтехбуд" надало відповідь та завірені належним чином копії документальних підтверджень. У зв'язку з чим начальником інспекції було прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.

14.02.2012 року була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ фірма „Оргтехбуд", результати якої оформлені актом від №687/2305/24133036 (т.1.а.с.23-39).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому вище акті перевірки, встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ТОВ фірма „Оргтехбуд" при здійсненні господарської діяльності:

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством ТОВ фірма Оргтехбуд» завищено податковий кредит на суму 23.342,0 грн., у т.ч. за вересень 2010 року на суму ПДВ - 23.342,0 грн.;

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством ТОВ фірма «Оргтехбуд» занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 29.177,0 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, 23.02.2012 року відповідачем винесені спірні податкові повідомлення -рішення:

- №0002062305, яким ТОВ фірма „Оргтехбуд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 43.765,50 грн. з яких 29.177,00 грн. - основний платіж, 14.588,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1.а.с.8);

- №0002072305, яким ТОВ фірма „Оргтехбуд" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 35.013,00 грн. з яких 23.342,0 грн. - основний платіж, 11.671,0 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1.а.с.9).

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ фірма „Оргтехбуд", мав господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех».

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем - ТОВ фірма „Оргтехбуд" (підрядник) укладено договори на виконання робіт, а саме:

- договір підряду на обладнання місця під підйомник в приміщенні ХАТОБу від 12.08.2010 року №31/08-10 з Харківською міською суспільною організацією інвалідів «КРЕАВІТА»-(замовник) на виконання робіт по обладнанню місця під підйомник в приміщенні ХАТОБу за адресою: вул. Сумська, 25/27 м. Харкові в об'ємі переліку робіт, передбачених кошторисом в строк до 29.10.2010 року (т.1.а.с.40);

- договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 17.08.2010 року №28/08-10, укладеного з Благодійним фондом «Маценат»-(замовник) з поточного ремонту аудиторії приміщення КУОЗ «Міська клінічна лікарня №7», розташованої за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 266 (т.1.а.с.58-61);

- договір підряду від 01.09.2010 року №38/09-10 укладеного з Харківською міською суспільною організацією інвалідів «КРЕАВІТА»-(замовник) на обладнання пандусу за адресою: пров. Титаренківський, 24, в м. Харкові в об'ємі переліку робіт, передбачених кошторисом в строк до 30.09.2010 року (т.1.а.с.76);

- договір підряду від 01.07.2010 року №22/07-10, укладеного з ТОВ «Стальконструкція»-(замовник), з виконання робіт по фарбуванню стель 1-го пасажирського термінала міжнародного аеровокзалу «Нью-Сити АМ в м. Харкові в об'ємі переліку робіт, передбачених кошторисом в строк до 31.12.2010 року (т.1.а.с.114);

- договір підряду від 09.09.2010 року №29/08-10, укладеного з КУОЗ «Міська клінічна лікарня №7»-(замовник) з капітального ремонту операційного блоку КУОЗ «МКЛ №7» (т.1.а.с.135);

- підрядні договори на виконання робіт, укладені з ВАТ «Укртелеком»-(замовник), а саме:

1. від 17.08.2010 року №7 з ремонту вводу холодної води та зливової каналізації за адресою: м. Харків, вул. Героїв Труда, 60-В, АТС-64/66/69 (т.1.а.с.181-185);

2. від 17.08.2010 року №6 з ремонту вводу гарячого водопостачання АТС 336 за адресою: м. Харків, вул. Людвіга Свободи, 31-А (т.1.а.с.185-188);

3. від 17.08.2010 року №8 з ремонту вводу холодної води та пожежного водопроводу за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, 13В, АТС-710/711 (т.1.а.с.189-192);

4. від 17.08.2010 року №5 з ремонту вводу холодного водопостачання АТС-712 за адресою: м. Харків, вул. Червонооктябрьска,14 (т.1.а.с.193-196);

- договір підряду від 01.07.2010 року №17/06-10 укладеного з КУОЗ «Міська клінічна лікарня №7»-(замовник) з капітального ремонту централізованого стерилізаційного відділення МКЛ №7, згідно кошторису (т.2.а.с.219);

Укладення та виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ фірма „Оргтехбуд" на адресу замовників від 30.09.2010 року №51, від 08.09.2010 року №42 (т.1.а.с.74-75), від 06.09.2010 року №41 (т.1.а.с.97), від 13.07.2010 року №31 (т.1.а.с.119), 15.09.2010 року №43, від 29.09.2010 року №46 (т.1.а.с.179-180), від 29.09.2010 року №49, від 30.09.2010 року №50, від 30.09.2010 року №53, від 30.09.2010 року №52, від 30.09.2010 року №54, від 30.092.2010 року №55, від 16.09.2010 року №44, від 29.09.2010 року №47, від 29.09.2010 року №48 (т.1.а.с.233-241), від 31.08.2010 року №40 від 18.08.2010 року №36 (т.2.а.с.156-157), від 31.08.2010 року №38 (т.2.а.с.175), від 18.10.2010 року №58 (т.2.а.с.183), від 31.08.2010 року №39 (т.2.а.с.215), від 15.09.2010 року №43 (т.2.а.с.217), від 29.09.2010 року №46 (т.2.а.с.14), договірною ціною (т.1.а.с.41, 62-63, 77-78, 115-116, 136-137, т.2.а.с.220-221, довідками про вартість виконання будівельних робіт/та затрат/ за серпень від 31.08.2010 року, від 08.09.2010 року (т.1.а.с.43,64), за вересень 2010 року від 30.09.2010 року, (т.1.а.с.49,65, 82, 90, 138), від 29.09.2010 року (т.1.а.с.150, 197, 203, 209), актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010 року (т.1.а.с.44-48), за вересень 2010 року від 30.09.2010 року (т.1.а.с.50-55, 66-71, 83-86, 91-94, 139-147, 198-202, 204-208, 210-214), за жовтень 2010 року (т.2.а.с.176-179), актами приймання-передачі матеріалів підряднику від 01.09.2010 року, (т.1.а.с.58а, 72, 95, 148), від 29.09.2010 року (т.1.а.151-163), локальним кошторисом №-01 (т.1.а.с.79-81, 87-89), №2-1-1 (т.1.а.с.117-118), актами цільового використання від 30.09.2010 року (т.1.а.с. 58б, 149, 73, 96).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 06.09.2010 року №848, від 13.12.2010 року №U2930614, від 13.12.2010 року № 2930749, від 29.05.2011 року №U1011967, від 16.08.2010 року №U1011967, від 16.08.2010 року №U1854225, від 06.10.2010 року №U2306233, від 06.10.2010 року №U2306232, від 13.07.2010 року №1925, від 16.09.2010 року №18444, від 29.09.2010 року №19514, від 29.09.2010 року №19513, від 29.09.2010 року №19515, від 30.09.2010 року №20223, від 14.10.2010 року 321425, від 21.10.2010 року №21925, від 29.11.2010 року №25886, від 08.09.2010 року №3546, від 18.08.2010 року №3344, від 08.09.2010 року №3545 (т.2.а.с.13-31).

Згідно із приписами ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З метою виконання вище зазначених правочинів позивач - ТОВ фірма „Оргтехбуд"-(генпідрядник) використовував субпідрядні роботи, а саме на підставі:

- договору підряду на виконання ремонтних робіт від 01.09.2010 року №42/09-10 укладеного з ТОВ «Техенергоресурс»-(субпідрядник) на обладнання пандусу за адресою пров. Титиренківський, 24, в м. Харкові в строк до 31.12.2010 року (т.1.а.с.98);

- договору підряду від 02.08.2010 року № 30/08-10, укладеного з ТОВ «Електроспецтех»-(субпідрядник) з виконання робіт по фарбуванню стель 1-го пасажирського термінала міжнародного аеровокзалу «Нью-Сити АМ в м. Харкові в об'ємі переліку робіт, передбачених кошторисом в строк до 31.12.2010 року за адресою: вул. Ромашкіна, 1, м.Харків (т.1.а.с.120);

- договору підряду на виконання ремонтних робіт від 01.09.2010 року №48/09-10 укладеного з ТОВ «Електроспецтех»-(субпідрядник) з виконання ремонту вводу холодної і гарячої води на об'єктах: АТС-64 по вул. Героїв Праці, 60-В, АТС-710-711 по вул. Корчагінців, 13-В, АТС-712, по вул. Краснооктябрьской, 14, АТС-336, по вул. Л. Свободи, 31-А в м. Харкові в строк до 31.12.2010 року (т.1.а.с.215);

- договору підряду на виконання ремонтних робіт від 01.09.2010 року №46/09-10, укладеного з ТОВ «Електроспецтех»-(субпідрядник) з виконання поточного ремонту аудиторії КУОЗГКБ №7 по вул. Салтівське шосе, 266, в м. Харкові в строк 31.12.2010 року (т.2.а.с.135);

- договору підряду на виконання ремонтних робіт від 01.09.2010 року №47/09-10, укладеного з ТОВ «Електроспецтех»-(субпідрядник) з виконання обладнання місця під підйомник в приміщенні ХАТОБу за адресою: вул. Сумська, 25/27 в м. Харкові в об'ємі переліку робіт, передбачених кошторисом в строк до 31.12.2010 року (т.2.а.с.159);

- договору підряду на виконання ремонтних робіт від 01.09.2010 року №45/09-10, укладеного з ТОВ «Електроспецтех»-(субпідрядник) з виконання капітального ремонту центрального стерилізаційного відділень ГКБ №7 по вул. Салтівське Шосе, 266, в м. Харкові в строк до 31.12.2010 року (т.2.а.с.209);

- договору підряду на виконання ремонтних робіт від 01.09.2010 року №41/09-10, укладеного з ТОВ «Електроспецтех»-(субпідрядник) з виконання капітального ремонту операційного блоку КУОЗ «МКЛ №7» по вул. Салтівське шосе, 266, в м. Харкові в строк до 31.12.2010 року (т.2.а.с.234);

- договору підряду на виконання ремонтних робіт від 01.11.2010 року №58/11-10, укладеного з ТОВ «Електроспецтех»-(субпідрядник) з виконання капітального ремонту операційного блоку КУОЗ «МКЛ №7» по вул. Салтівське шосе, 266, в м. Харкові в строк до 31.12.2010 року (т.2.а.с.240);

Виконання сторонами укладених договорів підтверджується виписаними ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» податковими накладними на адресу позивача від 30.09.2010 року №1133 на суму з ПДВ 11.035,00 грн., від 30.08.2010 року №1124 на суму з ПДВ 12.300,00 грн., від 30.09.2010 року №1335 на суму з ПДВ 41.290,00 грн., від 30.11.2010 року №1892 на суму з ПДВ 41.550,00 грн., від 30.09.2010 року №1363 на суму з ПДВ 18.070,00 грн., від 30.09.2010 року №1357 на суму з ПДВ 30.730,00 грн., від 30.09.2010 року №1352 на суму з ПДВ 14.629,00 грн., від 30.09.2010 року №1349 на суму з ПДВ 13.772,00 грн. (т.1.а.с.106-113), від 30.09.2010 року №1352 на суму з ПДВ 14.629,00 грн. (т.2.а.с.161а).

Також реальність укладення та виконання договорів, укладених між ТОВ фірма „Оргтехбуд" з «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» підтверджується: довідками про вартість виконаних будівельних робіт/і затрат/ за вересень 2010 року від 30.09.2010 року на суму 11.035 грн. (т.1.а.с.99), на суму 30.730 грн. (т.1.а.с.220), на суму 30.730,00 грн. (т.1.а.с.221-232), на суму 18.070,00 грн. (т.1.а.с.242), за серпень 2010 року від 31.08.2010 року на суму 123.000 грн. (т.1.а.с.121), від 08.09.2010 року на суму 247.008 грн. (т.2.а.с.134), за листопад 2010 року від 30.11.2010 року на суму 41.550,00 грн. (т.1.а.с.165-176), актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року від 30.09.2010 року на суму 11.035,00 грн. (т.1.а.с.100-103), на суму 18.070,00 грн. (т.1.а.с.243-246), за серпень 2010 року від 31.08.2010 року на суму 12.300,00 грн. (т.1.а.с.122-124), від 08.09.2010 року на суму 24.700,80 грн. (т.2.а.с.140-144), за листопад 2010 року від 30.11.2010 року на суму 41,55 грн. (т.1.а.с.164), актами цільового використання матеріалів підрядником від 30.09.2010 року на суму з ПДВ 7.854,44 грн., від 01.09.2010 року на суму з ПДВ 7.854,44 грн. (т.1.а.с.104-105), від 31.08.2010 року на суму з ПДВ 4.778,09 грн. (т.1.а.с.134), від 30.11.2010 року на суму з ПДВ 29.896,80 грн. (т.1.а.с.177), від 30.09.2010 року на суму з ПДВ 18.110,40 грн. (т.1.а.с.218), на суму з ПДВ 18.414,00 грн. (т.2.а.с.213), підсумковою відомістю ресурсів (т.1.а.с.125-126, 131-132, т.2.а.с.145-148, 237-239), договірною ціною від 02.08.2010 року на суму 123.000 (т.1.а.с.127-128), від 01.09.2010 року на суму 30.730 грн. (т.1.а.с.216-217), на суму 11.035 грн. (т.2.а.с.116-117), на суму 13.772 грн. (т.2.а.с.136-137), на суму 14.629 грн. (т.2.а.с.160-161), на суму 18.070 грн. (т.2.а.с.210-211), на суму 41.290 грн. (т.2.а.с.235-236), на суму 415.500 грн. (т.2.а.с.241-242), локальним кошторисом №2-1-1 (т.1а.с.129-130), актами приймання - передачі матеріалів підрядником від 02.08.2010 року на суму з ПДВ 4.778,09 грн. (т.1.а.с.133), від 01.11.2010 року на суму з ПДВ 29.896,80 грн.(т.1.а.с.178), від 01.09.2010 року на суму з ПДВ 18.110,40 грн., (т.1.а.с.219), на суму з ПДВ 18.414,00 грн. (т.2.а.с.212).

Розрахунки між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» проводилися в безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 14.12.2010 року №404 на суму 11.035,00 грн. (т.2.а.с.12), 13.04.2012 року №75 на суму 51.500,00 грн., від 11.04.2012 року №69 на суму 16.000,00 грн., від 02.04.2012 року №60 на суму 25.000,00, від 22.02.2012 року №27 на суму 15.000,00 грн., від 22.11.2011 року №358 на суму 17.000,00 грн., від 21.05.2011 року №122 на суму 41.431,78 грн., від 07.06.2011 року №131 на суму 15.000,00 грн., від 21.06.2011 року №149 на суму 2.500,00 грн., від 05.07.2011 року 3163 на суму 20.000,00 грн., від 21.07.2011 року № 184 на суму 15.000,00 грн., від 30.08.2011 року №236 на суму 15.000,00 грн., від 15.09.2011 року №266 на суму 15.000,00 грн., від 30.10.2011 року №329 на суму 10.000,00 грн., від 31.10.2011 року №330 на суму 18.500,00 грн., від 16.11.2011 року №347 на суму 25.000,00 грн., від 14.12.2010 року №404 на суму 11.035,00 грн. (т.4.а.с.26-41).

Також, ТОВ фірма „Оргтехбуд" в рахунок оплати за надані послуги ТОВ «Електроспецтех» передано вексель на суму 371.431,78 грн., про що в матеріалах справи міститься акт - передачі векселя від 10.01.2011 року та акт пред'явлення векселя до платежу від 01.06.2011 року (т.4.а.с.24-25).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Копії витребуваних, оглянутих судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Посилання відповідача в акті перевірки на неправомірність формування витрат та податкового кредиту ТОВ "Оргтехбуд" в податковому обліку, суд не бере до уваги, оскільки єдиним мотивом для судження відповідача про неправомірність формування витрат та податкового кредиту є акти інших органів ДПІ, які перевіряли контрагентів позивача, а саме:

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №3058/23-03-05/34689962 від 23.11.2010 року ТОВ «Електроспецтех» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №3057/23-03-05/34566972 від 23.11.2010 року ТОВ «Техенергоресурс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року.

Однак, вказані посилання відповідача в акті перевірки, суд не бере до уваги, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року по справі № 2-а-12792/10/2070 визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 р. по 30.09.10 р., на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.10 р. № 3057/23-03-05/34566972 (т.3.а.с.90-98).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року залишено без змін (т.3.а.с.99-103).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі № 2-а-11736/10/2070 визнано дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Електроспецтех" (код ЄДРПОУ 34689962) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року, на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.10 р. за № 3058/23-03-05/34689962 неправомірними (т.3.а.с.79-83).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року залишено без змін (т.3.а.с.84-89).

Вказані судові рішення в силу ст. 254 КАС України набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Окрім того, аналізуючи приписи статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про те, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Утім, суд відзначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірних правочинів, не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачемта залученим до матеріалів справи судом.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд зазначає наступне:

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

За правилом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність у спірних правовідносинах обставин, з якими п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ" пов'язує виникнення податкових зобов'язань, відповідачем в ході розгляду справи не доведена.

Підпунктом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ "Оргтехбуд" наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилом п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 згаданого закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Проаналізувавши положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що визначальним критерієм для формування валових витрат обігу та виробництва є причетність набутих у власність товарів, отриманих робіт, спожитих послуг до господарської діяльності суб'єкта господарювання як платника податку на прибуток.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де указано, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд відзначає, що положення актів законодавства з питань оподаткування не містять визначення доходу, а тому з огляду на зміст ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, суд вважає за можливе застосувати при вирішенні спору визначення доходу, що міститься в актах законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Так, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684) указано, що доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин приписи п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Із наданих позивачем первинних документів (договорів, податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робіт та інших документів) вбачається, що господарські операції між ТОВ фірма „Оргтехбуд" та його контрагентами: «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем - ТОВ фірма „Оргтехбуд" та його контрагентами: «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех», а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ фірма „Оргтехбуд", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області №0002062305 від 23.02.2012 року та №0002072305 від 23.02.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.