Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а-11272/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2012 року № 2а-11272/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача -Вовка О.О., Іткіна Д.Ф.,

представника відповідача -Адамчука К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санта-Л ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач при прийнятті акту перевірки діяв в порушення вимог чинного законодавства, оскільки договори, які були укладені між позивачем та його контрагентами є реальними та укладені з метою придбання товарів, обладнання, напівфабрикатів, комплектуючих тощо.

В позовній заяві позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС при перевірці товариства з обмеженою відповідальністю «Санта-Л ЛТД»та написанні Акту №160/23-08/37270695 від 18.04.12 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень, жовтень 2011 р.

Висновки викладені в акті №160/23-08/37270695 від 18.04.12 р. про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Санта-Л ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень, жовтень 2011 р. визнати незаконними.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що відповідач при прийнятті акту перевірки діяв відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 04.04.12 р. по 10.04.12 р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Санта-Л ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень, жовтень 2011 року за результатами якої складено акт №160/23-08/37270695 від 18.04.12 р.

В ході перевірки встановлено порушення п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1 п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до акту перевірки №160/23-08/37270695 від 18.04.12 р. та пояснень представника відповідача підставою для прийняття акту перевірки стало те, що за звітний період серпень, жовтень 2011 року ТОВ «Санта-Л ЛТД»задекларувало податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 323 435,0 грн. Перевіркою показників, відображених в рядках 1-9 Декларації за серпень, жовтень 2011 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій із оптової торгівлі торгівельного обладнання.

Основними покупцями товарів відповідно до наданих до перевірки первинних документів в серпні 2011 року були: ТОВ «Восток-СВ Плюс», ТОВ «Марка Україна», ТОВ «Цаппер», ТОВ «Планеттойс». В свою чергу Постачальниками вище перелічених товарів, які ТОВ «Санта-Л ЛТД»реалізувало на адресу покупців за серпень 2011 року є: ТОВ «Сучасні системи».

До ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт від 26.01.2012 №263/23-4/37240896 від ДПІ у Печерському районі м. Києва «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сучасні системи», код за ЄДРПОУ 37240896 щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.06.11 по 31.10.11». Перевіркою ТОВ «Сучасні системи», код за ЄДРПОУ 37240896 встановлено: Відповідно до АІС та 1БД районного та регіонального рівня ТОВ "ДЛЛ ТОП КОНСАЛТІНГ" здійснювало поставку товару (надання послуг) до ТОВ «Сучасні системи»у період з 01.06.2011 по 31.10.11. Відповідно до вище зазначених баз даних, ТОВ "ДЛЛ ТОП КОНСАЛТІНГ" не декларувало свої податкові зобов'язання та не подавало декларації з податку на додану вартість та додатку №5 до неї з грудня 2010 року. Станом на дату складання акту перевірки ТОВ "ДЛЛ ТОП КОНСАЛТІНГ" мало стан 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

У зв'язку з відсутністю відповіді на надіслані запити та відсутністю підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Сучасні системи»та ТОВ "ДЛЛ ТОП КОНСАЛТІНГ" не встановлено факту передачі товару (надання послуг).

Крім того в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) від ТОВ «Сучасні системи»до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів.

Тобто, з урахуванням інформації, використаної в ході даної перевірки, встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ "ДЛЛ ТОП КОНСАЛТІНГ" з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит.

Основними покупцями товарів відповідно до наданих до перевірки первинних документів в жовтні 2011 року були ТОВ «Восток-СВ Плюс», ТОВ «Марка Україна», ТОВ «Омега-ЛД», ПП «О.А.М.». ТОВ «Машпромінвест», ПП «Картрейдінг», ТОВ «Карго Експрес», ТОВ «ПВНЗ КІБІТ», ПП «Радон», ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод», ПАТ «Фуршет».

В свою чергу Постачальниками вище перелічених товарів, які ТОВ «Санта-Л ЛТД»реалізувало на адресу покупців за жовтень 2011 року є: ТОВ «Італтекс-Груп»(код ЄДРПОУ 37193806).

До ДПІ у Шевченківському районі м. Кієва надійшов акт від 08.02.2012 № 546/23-7/37193806 від ДПІ у Печерському районі м. Кієва «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІТАЛТЕКС-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37193806 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.»Перевіркою ТОВ "ІТАЛТЕКС-ГРУП", код за ЄДРПОУ 37193806 встановлено, що Постачальниками "ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»відповідно до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів є ТОВ "ДЖАПАН ІНДАСТРІЗ" (код ЄДРПОУ 37143900) - стан «9».

Розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»(код ЄДРПОУ 37143900) та сумою податкових зобов'язань, задекларованих підприємством постачальником за жовтень 2011 року становлять 1248,5 тис. грн.

Причиною розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»та сумою податкових зобов'язань, задекларованого підприємством постачальником є включення ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по постачальнику, який не декларував відповідні суми податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, а саме відхилення ПДВ у податковому кредиті ТОВ «ІТАЛТЕКС- ГРУП»та податкового зобов'язання ТОВ "ДЖАПАН ІНДАСТРІЗ" в жовтні 2011 року становить 1248,5 тис. грн. ДПІ у Печерському р-ні м. Києва було направлено запит ГОВ "ДЖАПАН ІНДАСТРІЗ" від 16.12.2011р №46738/10/15-611 щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»за жовтень 2011р.

ТОВ "ДЖАПАН ІНДАСТРІЗ" 25.01.2012 у відповідь на запит від 16.12.2011р. №4673810/15-611 листом від 25.01.2012 повідомлено, що ТОВ «ДЖАПАН ІНДАСТІЗ» у жовтні 2011р. фінансово-господарську діяльність не здійснювало, в фінансово-господарські відносини не вступало, податковий кредит та податкові накладні не надавалися.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»відсутнє право на формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з підприємством постачальником.

Крім того, операції ТОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»(код ЄДРПОУ 37143900) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ГОВ «ІТАЛТЕКС-ГРУП»(код ЄДРПОУ 37143900) не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Отже, з вищевикладеного Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва при проведенні перевірки ТОВ «Санта-Л ЛТД»зробила висновок, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На час проведення перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ «Санта-Л ЛТД»та ТОВ «Сучасні системи», ТОВ «Італтекс-Груп»виникли на підставі договорів поставки.

На виконання зазначених договорів, ТОВ «Сучасні системи», ТОВ «Італтекс-Груп»поставляли ТОВ «Санта-Л ЛТД»товар (послуги) та було виписано податкові накладні, а також перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні придбаного товару товариством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

При цьому, вказані податкові накладні, що містяться в матеріалах справи мають всі обов'язкові реквізити, визначені у п.201.1. ст.201 ПК України.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, наявність будь-якої протиправної мети у представників сторін не встановлювалась, отже, доводи відповідача про те, що такі правочини суперечить інтересам держави і суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, судом до уваги не приймаються, оскільки зібраними під час перевірки та відображеними в акті доказами вони не підтверджуються.

Також, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Санта-Л ЛТД»та ТОВ «Сучасні системи», ТОВ «Італтекс-Груп»останні були належним чином зареєстровані як платники податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визнання фіктивним підприємства не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.

Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентів продавця, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд також враховує положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, яким визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки, що викладені в акті.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва не надала доказів правомірності акту перевірки, суд вважає, що його висновки підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС при перевірці товариства з обмеженою відповідальністю «Санта-Л ЛТД»та написанні Акту №160/23-08/37270695 від 18.04.12 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень, жовтень 2011 р.

Визнати протиправними та скасувати висновки викладені в акті №160/23-08/37270695 від 18.04.12 р. про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Санта-Л ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень, жовтень 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 17.10.12 р.

Суддя Є.В. Аблов