Рішення

від 10.10.2012 по справі 5006/20/118/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.12 р. Справа № 5006/20/118/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Дружківкатепломережа"

до Дружківської міської організації "Української спілки ветеранів Афганістану"

про стягнення заборгованості у розмірі 8300,30грн.

представники сторін:

від позивача: Ситник О.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" до Дружківської міської організації "Української спілки ветеранів Афганістану" про стягнення заборгованості у розмірі 8300,30грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 7431,36грн., 3% річних у розмірі 129,78грн., інфляційних витрат у розмірі 49,72грн., пені у розмірі 689,44грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору про постачання теплової енергії №623 від 01.09.2010 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 7431,36грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір про постачання теплової енергії №623 від 01.09.2010 з додатками, додаткові угоди б/н від 01.10.2011, №269 від 28.11.2011 до договору, лист №411/04 від 27.06.2012, акт звірки взаємних розрахунків від 12.07.2012, акт №32 від 15.10.2011 про підключення до системи централізованого опалення, акт №32/2 від 15.04.2012 на відключення опалення, рахунки, договір оренди комунального майна від 16.04.2010

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2012 надав перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат. Відповідно до вказаного перерахунку, розмір пені становить 286,43 грн., 3% річних становить 102,57 грн., інфляційні втрати становлять 49,72 грн. Позивач здійснивши перерахунок розміру заборгованості, заяви про зменшення позовних вимог не подав, тому позов розглядається судом в межах сум заявлених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.09.2010 між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Дружківкатепломережа", як енергопостачальною організацією (позивач) та Дружківською міською організацією "Української спілки ветеранів Афганістану", як споживачем (відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії №623 (з урахуванням додатків №1, 2, 3, 4 до договору, додаткових угод: №269 від 01.09.2010 та б/н від 01.10.2011) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.

Згідно п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.09.2011.

Відповідно до п. 10.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

За твердженням позивача строк дії договору був продовжений, відповідач вказані обставини не спростував.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання;

- технологічні потреби;

- кондиціювання повітря.

Додатком №1 до договору визначені обсяги постачання теплової енергії на потреби опалення відповідачу.

Додатком №4 до договору сторони погодили кількість опалювальної площі - 48,80 кв.м за адресою вул. Леніна, буд. 22/1.

Приміщення загальною площею 48,80 кв.м. за адресою: м. Дружківка, вул. Леніна, 22/1, відповідач орендує на підставі договору оренди від 16.04.2010, копія якого є в матеріалах справи. Строк дії договору оренди сторонами погоджений в п. 10.1 договору, відповідно до якого останній діє з 16.04.20110 до 15.04.2012.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується актом №32 від 15.10.2011 про підключення житлового будинку до системи централізованого опалення та актом №32/2 від 15.04.2012 про відключення опалення, копії яких містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Додатковою угодою до договору №623 від 01.10.2011 сторонами погоджено п. 6.1 договору викласти в наступній редакції: "...розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011 та складають, - теплова енергія 1 Гкал-905,70 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 6.3 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 6.4. договору).

Споживачі, що не мають приладів обліку сплачують за спожиту теплоенергію згідно опалювальної площі, різниця між вартістю заявленої та фактично спожитої теплової енергії сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.5 договору).

На виконання умов договору, позивачем виставлені рахунки за період з жовтня 2011 по квітень 2012, які додані до матеріалів справи, а саме: №893 від 20.10.2011 на суму 383,65грн., №893 від 08.11.2011 на суму 1145,53грн., №893 від 08.12.2011 на суму 1536,79грн., №893 від 25.01.2012 на суму 1329,20грн., №893 від 17.02.2012 на суму 1470,14грн., №893 б/д за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 на суму 1315,30грн., №412_623 від 21.04.2012 на суму 250,75грн., на загальну суму 7431,36грн. Вказані рахунки на оплату теплової енергії були вручені відповідачу та надіслані поштою, про що свідчать відмітки про їх отримання на рахунках.

Відповідач умови договору не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з жовтня 2011 по квітень 2012 не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 7431,36грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення умов договору, вартість спожитої теплової енергії, у розмірі 7431,36грн. позивачу не відшкодував. Сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 7431,36грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом №411/04 від 27.06.2012, в якому просив розглянути акт звірки, повернути його підписаним та погасити заборгованість у розмірі 7431,36грн. за поставлену теплову енергію. Надіслання листа підтверджується копією фіскального чеку №8995 від 03.07.2012. Відповідач відповіді не надав.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було поставлено теплову енергію відповідачу, вартість якої відповідачем не оплачена, станом на теперішній час заборгованість становить 7431,36грн.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 7431,36грн., у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті боргу у сумі 7431,36грн., тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 689,44грн. за період з 16.11.2011 по 16.05.2012 на підставі п. 7.2.3. договору.

Пунктом 7.2.3 договору визначено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за період з 16.11.2011 по 16.05.2012 склала 689,44грн.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, у зв'язку з арифметичними помилками.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір пені за період з 16.11.2011 по 16.05.2012 становить 285,68грн., який і підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 129,78грн. за період з жовтня 2011 по липень 2012 та інфляційні втрати у розмірі 49,72грн. за період з жовтня 2011 по липень 2012.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд визнає його не вірним, у зв'язку з арифметичними помилками.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір 3% річних за період з 16.11.2011 по 31.07.2012 становить 102,82 грн., який і підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача суми інфляційних втрат, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено період нарахування інфляційних втрат. Так позивач на заборгованість за жовтень 2011, яка виникла з 16.11.2011, застосовує індекс інфляції за жовтень 2011. З урахуванням рекомендацій ВСУ №62-97р від 03.04.1997, на заборгованість за жовтень 2011 інфляційні втрати починають нараховуватись з грудня 2011. Аналогічна ситуація і з нарахуванням інфляційних втрат на заборгованість за листопад, грудень 2011, січень-квітень 2012. Отже, оскільки суд не може виходити за межі періоду, який визначений позивачем для нарахування інфляційних втрат, що як встановлено судом вище, визначений позивачем не вірно, то вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 49,72 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дружківської міської організації "Української спілки ветеранів Афганістану" (вул. Леніна, буд. 22/1, м.Дружківка, Донецька область, 84200, ЄДРПОУ 26021086, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вул. Донецька, буд. 38, м.Донецьк, 83086, ЄДРПОУ 03337119), в інтересах виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" (вул. Космонавтів, буд. 39, м.Дружківка, Донецька область, 84207, ЄДРПОУ 05540853) суму основного боргу в розмірі 7431 (сім тисяч чотириста тридцять одна) грн. 36 коп., пені в розмірі 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 68 коп., 3% річних у розмірі 102 (сто два) грн. 82 коп., судовий збір у розмірі 1516 (одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн. 34 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 15.10.2012

Суддя Огороднік Д.М.