Постанова

від 18.10.2012 по справі 5011-64/1559-2012 (52/102)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5011-64/1559-2012 (52/102) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.08.2012р. у справі господарського суду№5011-64/1559-2012 міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" дожитлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-5" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 37 433,82грн. Залерцов М.О. дов. № 2-78 від 01.10.2012 не з'явився Розпорядженням №03.08-05/974 від 16.10.2012р. змінено склад колегії суддів у справі №5011-64/1559-2012, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Гоголь Т.Г., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2008 року ВАТ "Акціонерна компанія "Київвводоканал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-5" про стягнення 37433,82 грн. вартості спожитої холодної води, в тому числі на підігрів, вартості водовідведення та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за період з листопада 2006 по травень 2008 років.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.06.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 судові рішення скасовані і справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва з тих підстав, що судами не досліджені обсяги спожитої відповідачем води, зокрема, акти зняття показників лічильників, та не досліджено, чи надходила питна вода, в подальшому використана на гаряче водопостачання, у мережі відповідача та чи здійснювався підігрів води відповідачем самостійно.

Під час нового розгляду справи рішенням господарського суду м. Києва від 23.05.2012 ( суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 ( головуючого судді Гаврилюка О.М., суддів Майданевича А.Г., Мальченко А.О.) позов задоволено частково: стягнуто з ЖБК "Арсеналець-5" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" 18239,13 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення для потреб холодного водопостачання, з яких: 15840,47грн. основного боргу та 2398,66грн. інфляційних втрат та пропорційно судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступник позивача) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на судові рішення в частині часткової відмови в задоволенні позовних вимог, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення частково скасувати та в скасованій частині направити на новий розгляд.

ПАТ"Акціонерна компанія "Київводоканал" в касаційній скарзі посилається на невірну оцінку судами обставин справи, неповне дослідження укладеного сторонами Договору, вважає, що розрахунки за воду здійснюються з житлово-експлуатаційними організаціями та ЖБК в тому числі за холодну воду, яка йде на підігрів на гаряче водопостачання; невірне застосування судами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.08.2008 № 190, оскільки в спірний період з листопада 2006 по квітень 2008 року ці Правила не існували і не мають зворотної сили.

Заслухавши присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.03.2004 між ЖБК "Арсеналець-5" та ВАТ "АК "Київводоканал", правонаступником якого є позивач, укладено Договір № 03855/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі-Договір), за яким позивач "АК "Київводоканал" взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу (абоненту) послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент - здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього Договору, дотримуватись порядку, встановленого Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (далі Правила № 65).

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника. Зняття показань з водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 10-ти денний термін з дня направлення постачальником платіжних документів до банківської установи, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважається безпідставною, що встановлено п. 2.2.5. Договору.

На підставі цього Договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 4-1197, за яким здійснюється розрахунок за питну воду та водовідведення.

Крім того, позивачем було відкрито відповідачу другий додатковий рахунок та присвоєно код 4-51197, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів на гарячу воду.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача 37433,83грн. боргу, в тому числі 15840,47грн. за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-1197 для потреб холодного водопостачання, 16670,37грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-51197 для потреб холодної води на підігрів для гарячого водопостачання та інфляційні втрати 4922,99 грн.

Судами встановлено, що між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення за період листопада 2006 року - квітня 2008 року, а тому заборгованість 15840,47грн. стягнуто з відповідача на користь позивача на підставі тарифів, затверджених Київською міською державною адміністрацією.

Судові рішення в цій частині в касаційному порядку не оскаржені.

Приймаючи оскаржувані рішення про часткову відмову в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні з відповідача вартості послуг з водопостачання та водовідведення по коду 4-51197 для потреб холодної води на підігрів для гарячого водопостачання послались на те, що зазначеним вище Договором не передбачено надання послуг щодо постачання холодної води, що використовується на підігрів гарячої води, а інших договорів судам не надано, а відтак включення позивачем до суми боргу вартості послуг з постачання холодної води, що йде на підігрів, не ґрунтуються на умовах Договору та є безпідставними, оскільки згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За результатами дослідження питання, чи надходила питна вода, в подальшому використана на гаряче водопостачання, у мережі відповідача, та яким чином вона відображалася у показниках зареєстрованих за відповідачем приладів обліку, ким та на якій підставі відпускалася вода з мережі для надання послуг гарячого водопостачання, та чи здійснювався підігрів води відповідачем самостійно або іншою організацією, судами встановлено наступне:

На підставі статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" та відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001 ( з наступними змінами та доповненнями) майно теплоенергетичного комплексу, яке перебувало у власності територіальної громади міста Києва, було передано у володіння та користування ПАТ "Київенерго".

Також Київською міською радою прийняті рішення про передачу у володіння та користування АЕК "Київенерго" централізованих та індивідуальних теплових пунктів і трубопроводів гарячого водопостачання, які є власністю територіальної громади міста Києва.

ПАТ "Київенерго" як теплопостачальна організація, здійснює експлуатацію теплових мереж та теплорозподільчих пунктів, що встановлено Правилами технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.01.1999р. №9.

Із наданої позивачем довідки про дислокацію житлового фонду ЖБК "Арсеналець-5" судами встановлено, що теплопостачальною організацією для ЖБК"Арсеналець-5" є ПАТ "Київенерго" відтак, організацією, яка постачає теплову енергію та здійснює підігрів холодної води є ПАТ "Київенерго".

Доказів того, що відповідач самостійно здійснює підігрів води, що надходить у його мережі, позивачем судам не надано. На цих підставах у стягненні боргу по оплаті вартості питної води на підігрів для потреб гарячого водопостачання, наданих у спірний період, судами відмовлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково застосовано при вирішенні справи по суті Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008№190, оскільки вони не були чинними в спірний період з листопада 2006 по квітень 2008 років.

Однак, це не призвело до прийняття апеляційним судом неправильного по суті рішення, оскільки статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено здійснення надання послуг питного водопостачання на підставі договору, а судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті встановлено, що умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено обов'язок ЖБК"Арсеналець-5" сплачувати "АК "Київводоканал" за холодну воду, яка йде ПАТ "Київенерго" на підігрів для гарячого водопостачання.

Вирішуючи справу по суті, суди підставно керувались ст.193 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На цих підставах суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вимоги про стягнення індексу інфляції за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру простроченої суми, та з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України стягнено 2398,66 грн. втрат від інфляції.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", оскільки судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2012р. у справі №5011-64/1559-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська