Рішення

від 15.10.2012 по справі 14/5014/2098/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.12 Справа № 14/5014/2098/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуделіт", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1 179 549 грн. 00 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Дубовік О.М., головний юрисконсульт відділу примусового погашення заборгованості фізичних осіб, довіреність № 02-07/1798 від 24.09.2012 р.;

від відповідача: представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суму заборгованості за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КН від 27.09.2007р. у розмірі 1 179 549 грн., а саме:

- заборгованість за кредитом -685 700, 00 грн.;

- заборгованість за відсотками -336 368, 60 грн.;

- пеня -118 936,97 грн.;

- розмір інфляційних витрат -38 547,44 грн.;

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі у судовому засіданні повноважного представника не забезпечив, про поважність причин відсутності не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалами суду від 06.09.2012р. та 24.09.2012р., які було направлено завчасно рекомендованими листами з повідомленням.

Зазначені ухвали суду направлялись за двома адресами, а саме, за адресою яка зазначена в спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та за адресою яка зазначена у Договорі невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КН від 27.09.2007р.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними в ній документами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (змінено найменування юридичної особи - згідно нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів АКБ "Укрсоцбанк" від 09.03.2010р., протокол № 1 та погодженого Національним банком України 28.04.2010р. -Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Укрсоцбанк" ( далі - Банк, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуделіт" (надалі - "Відповідач") укладено Договір невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КП від 27 вересня 2007 року та додаткову угоду № 18/116-КН/1 від 18.07.2008 р. (надалі за текстом "Договір кредиту").

Згідно пункту 1.1 зазначеного Договору невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КП від 27 вересня 2007 року кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - "Кредит", на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 1.1.1. цього Договору передбачено, що надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо -"Транш", а у сукупності -"Трапші", зі сплатою 15 (П'ятнадцять) процентів річних за Кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - "Тарифи", в межах максимального ліміту заборгованості Позичальника за Кредитом, в сумі 900 000 гривень, з наступним порядком надання Траншів Кредиту, а саме:

1.1.1.1. після виконання п. п. 1.4.1. цього Договору в сумі 750 000 гривень;

1.1.1.2. після виконання п. п. 1.4.2. цього Договору в сумі 150 000 гривень.

Відповідно до пункту 1.1.2. Договору погашення Кредиту буде здійснюватись відповідно до графіку, що міститься в Додатку 2 до цього Договору, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 26.09. 2012 року на умовах, визначених цим Договором. При цьому, у разі, якщо день погашення Кредиту (Траншу Кредиту) припадає на неробочий день Кредитора, то днем погашення Кредиту вважається попередній робочий день Кредитора.

Згідно із пунктом 2.4. Договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгована; кредитом в повній сумі.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що нарахування та сплата комісій за користування Кредитом здійснюється на рахунки що зазначені в Додатку № 1 до цього Договору в порядку в сумі та в строки, що встановлені Тарифами.

Відповідно до п. 2.6. Договору нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за Кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.

Пунктом 2.14 Договору визначено що, період нарахування Кредитором неустойки (штрафу, пені) за невиконання (неналежне виконання) Позичальником зобов'язань за цим Договором не повинен перевищувати 1 (одного) року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.2.7 Договору у випадках, передбачених у п. п. 2.8., 2.12.3. цього Договору, у разі порушення Позичальником зобов'язань, зазначених у п. п. 3.3.2.-3.3.20 цього Договору, а також, у разі порушення Позичальником або третьою особою (майновим поручителем, поручителем) обов'язків, встановлених договорами, зазначеними в п. 1.4. цього Договору, за письмовим повідомленням Кредитора до Позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей Договір, що має наслідком дострокове, протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Кредитора, виконання Позичальником всіх своїх зобов'язань за Договором, а саме: повернення Кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання. Після погашення зазначених вимог цей Договір вважається розірваним.

В той же час, у разі усунення з боку Позичальника всіх порушень умов цого Договору, положення про його розірвання втрачає чинність.

Відповідно до п. 4.1 Договору у разі прострочення Позичальником строків погашення Кредиту (Траншів Кредиту) та/або сплати процентів, комісій, зазначених 1.1.2, 2.4, 2.5, 3.3.16, 3.3.17 цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, то діє у період невиконання зобов'язань за цим Договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Позивачем на поштову адресу Відповідача 03.08.2011р. дуло направлено претензію № 301.6-20/1753 щодо сплати заборгованості за Договором кредиту в сумі 989 534,09 грн. Зазначена претензія Відповідачем була отримана 17.08.2011 р., про що свідчить відмітка поштового відділення на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем своєчасно не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КН від 27.09.2007р., в результаті чого за відповідачем виникла заборгованість, яка станом на 22 червня 2012 року становить 1 179 549 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 685 700, 00 грн.;

- заборгованість за відсотками - 336 368, 60 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 76 471, 77 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 42 465, 20 грн.;

- розмір інфляційних витрат за кредитом -24 857, 12 грн.;

- розмір інфляційних витрат за відсотками - 13 686, 32 грн.

Оскільки відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав свої зобов'язання за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КН від 27.09.2007р., кредитну заборгованість по цей час не погасив, позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовною заявою, якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 1 179 549 грн.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст.629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відношень встановленим по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України та умовами укладеного кредитного договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач прийняв на себе зобов'язання за Договором невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КН від 27.09.2007р. та виконав ці зобов'язання у повному обсязі надавши відповідачу кредит, а відповідачем, в порушення умов договору, не здійснено повернення наданих йому коштів.

Відповідач доказів оплати кредиту не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 685 700, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 336368,60 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 76471,77 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 42465,20 грн., інфляційних витрат за кредитом у розмірі 24857,12 грн. та інфляційних витрат за відсотками у розмірі 13686,32 грн. слід зазначити наступне.

Як було зазначено раніше, згідно пункту 1.1.1. Договору невідновлювальної кредитної лінії № 18/116-КН від 27.09.2007р. надання Кредиту здійснюється окремими частинами - "Траншами", зі сплатою 15% річних за Кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості Позичальника за Кредитом, в сумі 900 000 гривень.

Відповідно до п. 2.4 Договору сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого Кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі. У випадку, якщо день сплати процентів за користування Кредитом припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день Кредитора.

Крім того, відповідно до пункту 2.6. Договору нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за Кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.

Згідно ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Відповідно до частин 1, 3 ст.549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначені норми права, вказані договірні умови заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 336368,60 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 22.06.2011р. по 22.06.2012р.у розмірі 76471,77 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 22.06.2011р. по 22.06.2012р. у розмірі 42465,20 грн., інфляційних витрат за кредитом за період з березня 2011 року по травень 2012 року у розмірі 24857,12 грн. та інфляційних витрат за відсотками за період з березня 2011 року по травень 2012 року у розмірі 13686,32 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та теж підлягають задоволенню.

На підставі викладеного позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, з віднесенням судових витрат, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуделіт" про стягнення 1179549 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуделіт" (94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 45, код ЄДРПОУ 33449904) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (04119, м. Київ, вул. Білоруська,11, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованості у розмірі 1 179 549 грн. 00 коп., а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 685 700, 00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 336 368, 60 грн., пеня у розмірі 118 936,97 грн., інфляційні витрати у розмірі 38 547,44 грн. та витрати на сплачений судовий збір у розмірі 23 590 грн. 98 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.10.12 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 18 жовтня 2012 року.

Суддя Є.А.Лісовицький