Рішення

від 12.10.2012 по справі 5011-32/12816-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/12816-2012 12.10.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг", м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Канцелярський світ 2009", м. Київ

про стягнення 74 341,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Цибрій Д.А. -гол. бухгалтер

від відповідача: не з'яився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Канцелярський світ 2009" про стягнення основного боргу в сумі 58 959, 73 грн., пені в сумі 4 306, 31 грн., інфляційних в сумі 7 422, 48 грн., трьох процентів річних в сумі 3 652, 50 грн. за прострочення грошових зобов'язань відповідно до Договору оренди № 01/03/09 від 01.03.2009р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України.

В своїй позовній заяві позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача оскільки останнім не сплачені відповідні платежі та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Поряд з цим, позовна заява містить посилання про застосування у справі заходів забезпечення позову, згідно ст. ст. 67, 67 ГПК України, у вигляді накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Западинська, 9А, оф. 3, та на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку п/р 26007401676101 у філії "Нивки" ВАТ "КБ "Експобанк", МФО 322948. Надавши належну правову оцінку змісту позовної заяви в розумінні вимог ст. ст. 54-57 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимога про забезпечення позову є по суті заявою про застосування таких заходів та згідно вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" вона повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 1 609,50 грн.

Відповідно до вимог названих статей, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти певні дії, у тому числі заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору та інше.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення. Суд дослідивши вказану заяву, дійшов висновку, що позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може вплинути на його підприємницьку діяльність, та правовідносини між сторонами, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв'язку з неналежним ставленням відповідача до своїх обов'язків. Позивач не довів суду необхідність застосування заходів забезпечення позову, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, обставини які можуть свідчити про неможливість виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом. Тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

За такими обставинами судовий збір в сумі 1 609,50 грн. підлягає стягненню з позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр - консалтінг" на користь державного бюджету.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росукр-Консалтинг", як Орендодавцем, та Приватним підприємством "Канцелярський світ", як Орендарем, було укладено Договір оренди № 01/03/09, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1) Орендодавець передає Орендарю у тимчасове платне користування на умовах оренди нежиле приміщення № 3 першого поверху групи приміщень, загальною площею 25 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Западинська, буд. № 9-А, далі Приміщення-1, для розміщення офісних приміщень (п. 1.4.).

На виконання п. п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв Приміщення-1, про що було складено відповідний акт приймання-передачі від 01.03.2009р.

Відповідно до п. 2.5. Договору строк оренди становить 10 місяців з дати прийняття Орендарем приміщення за актом приймання-передачі та може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, або нового договору.

В подальшому, 24.05.2009р. сторони уклали Додаткову угоду № 1-П до Договору, відповідно до п. 1 якої Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди нежилі приміщення № 6-П, загальною площею 46, 62 кв. м., далі Приміщення-2, та Приміщення -1.

Передача Приміщення - 2 відповідачу підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.06.2009р.

У пункті 1 Додаткової угоди № 1 до Договору сторони дійшли згоди, що строк оренди Приміщень 1, 2 продовжено до 31.12.2010р. включно, а оренда плата з 01.02.2010р. складає 2999, 63 грн., як це зазначено у п. 2 вказаної угоди.

Розмір орендної плати було змінено пунктом 2 Додаткової угоди № 2 до Договору, а саме:

· з 01.10.2010р. по 31.01.2011р. вона становить 1000, 00 грн.;

· з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. вона становить 3608, 26 грн.;

· з 01.03.2011р. вона становить 2500, 00 грн.

Строк дії Договору, згідно п. 1 Додаткової угоди № 3 до Договору, продовжено до 31.12.2013р.

Пунктом 3.2. Договору встановлено вартість орендної плати, яка складає 96, 25 грн., що становить в еквіваленті 15 дол. США, та до якої входять витрати на компенсацію комунальних послуг. Орендар сплачує орендну плату щомісячно, за поточний місяць в безготівковій формі у гривні не пізніше 5-го числа поточного місяця підставою для чого є рахунок-фактура, який виставляється Орендарю кожного першого числа поточного місяця.

На виконання умов укладеного Договору між сторонами за період з червня 2009р. по серпень 2012р. підписано без зауважень та пропозицій акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) у кількості 36 шт.

Втім, відповідачем зобов'язання за Договором не виконані, орендні платежі в повному обсязі не сплачені, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість на суму 58 959, 73 грн., яка підтверджується підписаним сторонами актом звірки станом на 11.10.12р. та яку позивач намагається стягнути.

Одночасно, зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, а тому позивач додатково просить суд стягнути з відповідача пеню на загальну суму 4 306, 31 грн. Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку несвоєчасного внесення Орендарем орендної плати він сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 7 422, 48 грн. та три проценти річних в сумі 3 652, 50 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Загальна норма, встановлена у пункті першому статті 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Враховуючи вказані обставини, те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів виконання, або неможливості виконання вказаного зобов'язання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, зокрема підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт у кількості 36 шт. за спірний період, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендних платежів в сумі 58 959, 73 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Слід пам'ятати, який би розмір пені не було передбачено угодою сторін у договорі, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань, відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. за № 543/96-ВР пеня підлягає стягненню в сумі, що не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який вона нараховується.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі. Втім, при розрахунку пені позивачем припущено помилок, тому за здійсненим розрахунком суду позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4 306, 31 грн. підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 4 229, 96 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки інший розмір не встановлений договором, то позов у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3 652, 50 грн. та інфляційних в сумі 7 422, 48 грн . обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу позивача на ті обставини, що оскільки вжиття заходів до забезпечення позову не є позовною вимогою та Господарським процесуальним кодексом України, не передбачено наслідків неподання доказів сплати судового збору в установленому порядку і розмірі за розгляд такої заяви, господарський суд повинен розглянути її й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, з урахуванням п. п. 3 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

При поданні позову позивачем не надано суду доказів сплати до державного бюджету України судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі, що суперечить приписам Закону України "Про судовий збір", тому він підлягає розподілу з урахуванням приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України. Витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову в сумі 1 609,50 грн. покладаються на позивача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг".

У судовому засіданні, яке відбулося 12.10.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 627, 628, 638, 759 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 175, 180, 181, 188, 284 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, , 33, 34, ч. 3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг", 04212, м. Київ, вул. Малиновського, буд. 7-А, кв. 253, код ЄДРПОУ 33597169, на користь державного бюджету України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 609,50 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг" до Приватного підприємства "Канцелярський світ 2009" задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Канцелярський світ 2009", 04128, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 57, код ЄДРПОУ 36350952, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг", 04212, м. Київ, вул. Малиновського, буд. 7-А, кв. 253, код ЄДРПОУ 33597169, основний борг в сумі 58 959, 73 грн., пеню в сумі 4 229, 96 грн., інфляційні в сумі 7 422, 48 грн., три проценти річних в сумі 3 652, 50 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1607, 84 грн., видавши наказ.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг" до Приватного підприємства "Канцелярський світ 2009" щодо стягнення з останнього пені в сумі 76, 35 грн. -відмовити.

5. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1, 66 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Росукр - Консалтінг".

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -15.10.12р.

Суддя Ю.О. Підченко