Рішення

від 10.10.2012 по справі 5023/4019/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4019/12 вх. № 4019/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

за участю :

прокурора - Джеваги О.В. (наказ №1220к від 25 червня 2012 року)

позивача - Петімко О.В. (довіреність №б/н від 30 грудня 2011 року)

відповідача - Яковлевої Н.В. (директор, наказ №8-ок від 09 серпня 2012 року)

розглянувши справу за позовом Прокурора Фрунзенського району м.Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Харківській області, м.Харків

до Приватного підприємства "Фармсена", м. Дергачі, Харківська область

про стягнення 4205,01 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Харківській області (Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Фармсена" (Відповідач) суми заборгованості у розмірі 4135,80 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №04-21817 від 20 липня 2009 року (договір-1) та договору №04-25405 від 09 серпня 2010 року (договір-2), укладених між сторонами. Крім того, Прокурор просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 вересня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 жовтня 2012 року.

02 жовтня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду заяву (вх. №15167), в якій просив збільшити розмір позовних вимог та стягнути з Відповідача 4205,01 гривень загальної заборгованості за обома договорами, оскільки в процесі розгляду справи у Відповідача утворилась заборгованість ще й за серпень місяць за договором-2.

10 жовтня 2012 року представник прокуратури надав через канцелярію суду додаткові пояснення (вх. №16327) в яких зазначив, що підтримує заяву Позивача про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з Відповідача суму заборгованості у розмірі 4205,01 гривень.

Також, 10 жовтня 2012 року представник прокуратури надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №16328) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

До того ж, 10 жовтня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №16537) витребувані судом документи на підтвердження своєї правової позиції по даній справі та відзив на позовну заяву, в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, визнав позовні вимоги у повному обсязі, але за відсутністю грошових коштів не має можливості виконати дане договірне зобов'язання. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Прокурора у відкритому судовому засіданні 10 жовтня 2012 року наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 10 жовтня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 10 жовтня 2012 року та у наданому відзиві проти уточнених позовних вимог не заперечував.

Суд, розглянувши заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог, перевіривши повноваження представника Позивача на підписання даної заяви, встановивши, що відповідні дії Позивача не порушують права і охоронювані законом інтереси сторін, дійшов висновку про її прийняття в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення щодо них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, встановив наступне.

20 липня 2009 року між Управління Державної служби охорони при Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Харківській області (Позивач) та Приватним підприємством "Фармсена" (Відповідач) було укладено договір №04-21817 (надалі - договір-1).

Після спливу строку дії вищевказаного договору, сторони домовилися про продовження співпраці та внаслідок чого 09 серпня 2010 року уклали договір №04-24405 (договір-2). Зазначені договори було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов договору-1, Позивач зобов'язувався здійснювати спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах Відповідача, а у разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації об'єкта, забезпечувати реагування ГЗ ДСО для встановлення причин його надходження, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно сплачувати за отримані послуги.

Відповідно до п.3.2. договору-1, перший платіж за перший місяць спостереження за сигналізацією об'єкту здійснюється Відповідачем не пізніше 15-го числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Відповідача на банківський рахунок Позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав дане договірне зобов'язання у повному обсязі. Даний факт підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2012 року по 20 липня 2012 року на суму 2031,80 гривень (а.с. 15), а також актами прийому-здачі виконаних робіт, наявними у матеріалах справи (а.с. 16-17).

Відповідач, в свою чергу, оплатив частково надані Позивачем послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за договором-1, яка складає 2031,80 гривень, яка до цього часу не погашена.

Відповідно до умов договору-2, Позивач зобов'язувався здійснювати спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах Відповідача, а у разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації об'єкта, забезпечувати реагування ГЗ ДСО для встановлення причин його надходження, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно сплачувати за отримані послуги.

Відповідно до п.3.2. договору-2, перший платіж за перший місяць спостереження за сигналізацією об'єкту здійснюється Відповідачем не пізніше 15-го числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Відповідача на банківський рахунок Позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав дане договірне зобов'язання у повному обсязі. Даний факт підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2012 року по 26 вересня 2012 року на суму 2173,21 гривень, а також актами прийому-здачі виконаних робіт, наявними у матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, оплатив частково надані Позивачем послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за договором-2, яка складає 2173,21 гривень, яка до цього часу не погашена.

За таких обставин, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за спірними договорами складає 4205,01 гривень, яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем відповідної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 4205,01 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 530, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Фармсена" (62302, Харківська область, м.Дергачі, вул. Садова, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 35993933, р/р №2600306290155 у Дергачівському відділенні банку "Приватбанк", МФО 351533) на користь Управління Державної служби охорони при Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20, код ЄДРПОУ 08597026, р/р 26008033190001 в АТ "Брокбізнесбанк" у м.Києві, МФО 300249) 4205,01 гривень заборгованості та 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 жовтня 2012 року.

Суддя Калантай М.В.

Справа №5023/4019/12