Ухвала

від 03.10.2012 по справі к-19366/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2012 р. м. Київ К-19366/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року

у справі № 2-а-24256/09/1270

за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

до Приватного підприємства «Стройінтерстріт»

за участю третьої особи: начальника Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради -державного реєстратора

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Стройінтерстріт»(далі -відповідач) про визнання недійсним запису від 23 серпня року реєстраційний № 13821020000009426 про державну реєстрацію ПП «Стройінтерстріт»код 34579439 з моменту реєстрації; припинення юридичної особи ПП «Стройінтерстріт».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року позов задоволено частково. Припинено юридичну особу -ПП «Стройінтерстріт», ід. код 34579439, зареєстроване за адресою: м. Луганськ, вул. Цимлянська, буд. 5. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2006 року Виконавчим комітетом Луганської міської ради було здійснено державну реєстрацію юридичної особи ПП «Стройінтерстріт», місцезнаходження -м. Луганськ, вул. Цимлянська, буд. 5, код 34579439, про що зроблено запис за № 13821020000009426.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 17 червня 2006 року № 582274, 08 серпня 2008 року було внесено інформацію про відсутність ПП «Стройінтерстріт»за адресою: м. Луганськ, вул. Цимлянська, буд. 5.

Суд першої інстанції, частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду з такими позовними вимогами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

При цьому зі змісту Прикінцевих положень розділу VIII цього ж Закону »(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відтак положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в України»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 1 частини 2 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на підставу позовних вимог про визнання недійсною державної реєстрації підприємства посилався на те, що: при створенні юридичної особи були порушені вимоги закону, які не можна усунути, а саме -ПП «Стройінтерстріт»зареєстроване ОСОБА_1 на прохання невідомої особи за винагороду без мети провадження підприємницької діяльності.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Ленінська МДПІ у м. Луганську не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду з такими позовними вимогами.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна