Рішення

від 11.10.2012 по справі 13/5005/6971/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.12р. Справа № 13/5005/6971/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалдрін Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - Промислова Група "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 710 грн. 91 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакалдрін Україна", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група "Рейнфорд" про стягнення заборгованості за договором поставки № 80826 від 01.04.2011 року суми основного боргу у розмірі 6 941 грн. 46 коп., пені у розмірі 422 грн. 37 коп., додаткових витрат у розмірі 347 грн. 08 коп. Також позивач просить судові витрати у справі покласти на Відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті грошових коштів, покладених на нього за договором поставки № 80826 від 01.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2012 року розгляд справи відкладено на 11.09.2012 року у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

У судове засідання 11.09.2012 року відповідач не з'явився у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 27.09.2012 року.

25.09.2012 року до господарського суду від Позивача надійшли письмові пояснення № 50 від 24.09.2012 року (а. с. 60-62) в яких зазначив, що у замовленнях не надав жодної інформації щодо призвіща, ім'я та по - батькові особи, яка уповноважена на приймання товару, постачальник при складанні видаткових накладних не мав можливості зазначити особу, яка буде приймати товар на складі покупця, а також, просить суд розглянути спір за наявними в матеріалах справи документами у зв'язку з відрядженням представника позивача.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2012 року розгляд справи відкладено на 11.10.2012 року у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання 11.10.2012 року не з'явився, надіслав до суду заяву в якій повідомив про неможливість представника позивача приймати участь у судовому засіданні у зв'язку з чим просив розглянути спір за матеріалами, які наявні у матеріалах справи (а. с. 71).

Відповідач у судові засідання 28.08.2012 року, 11.09.2012 року, 27.09.2012 року та 11.10.2012 року не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а. с. 70).

Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакалдрін Україна" (далі - Позивач/Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група "Рейнфорд" (далі - Відповідач/Покупець) укладений договір поставки № 80826 від 01.04.2011 року (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити товар у строки, обумовлені цим договором, згідно замовлення покупця, що є невід'ємною частиною договору (далі -додаток № 3 "Замовлення товару"), а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених у додатку № 4 до даного договору "Додаткові умови", який є невід'ємною частиною договору (далі -додаток № 4 "Додаткові умови").

Згідно п.1.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Відповідно до п. 2.1. договору асортимент і ціна товару погоджується у специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (додаток № 1 "Специфікація") і є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1. договору постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки згідно замовлення покупця власними транспортними засобами за свій рахунок. Адреси пунктів доставки покупця вказані в додатку № 4 до даного договору "Додаткові умови".

Постачальник зобов'язаний надати у пункт доставки разом з кожною поставкою наступні документи: товарну (товаротранспортну) накладну; копію замовлення, підтвердженого і завіреного печаткою постачальника; податкову накладну; у разі повернення товару - довіреність на отримання повернення і коригувальну податкову накладну; сертифікат якості товару (посвідчення якості товару); санітарно-гігієнічний висновок; на товари, що підлягають сертифікації, постачальник надає належним чином оформлений сертифікат відповідності, і копії свідоцтв про визнання відповідності; а також інші документи, передбачені законодавством України. Всі перелічені документи мають бути складені на українській (російській) мові і надані в оригіналах або засвідчених належним чином копіях. Поставка вважається нездійсненою, якщо дані документи не будуть надані разом з поставкою товару, за виключенням товарів, при поставці яких надання вказаних документів не визначено законодавством України, як обов'язкове. Датою отримання товару вважається дата отримання усіх необхідних документів. На строк оформлення (надання) необхідних документів покупець проводить відстрочку дати платежу постачальнику (п. 3.15. договору).

Пунктом п. 12.2. договору передбачено, що строк дії договору автоматично продовжується на один рік у разі, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або зупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії договору.

На виконання умов договору позивач поставив товар, що підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи ( а.с.11-16).

25.09.2012 року до господарського суду від Позивача надійшли письмові пояснення № 50 від 24.09.2012 року (а. с. 60-62) до яких додано докази часткового погашення боргу, а саме, копії платіжних доручень № 1908 від 17.10.2011 року та № 1799 від 01.07.2011 року, в яких зазначено призначення платежу "сог. дог. № 80826 від 01.04.2011 року в т.ч. НДС 339, 87 коп."

Таким чином вбачається, що сторони за спірним договором проводили господарську діяльність продавали та купували товар і відповідно сплачували за нього.

Відповідно до п. 7.1 договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним. Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 додатку № 4 до договору "Додаткові умови" (п. 7.2 договору).

Позивач зазначає, що відповідач частково здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 941 грн. 46 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача ( а.с.17).

Доказів повної оплати за поставлений товар Відповідачем не подано, станом на 07.06.2012 року основний борг становить 6 941 грн. 46 коп.

При викладених обставинах вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 6 941 грн. 46 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.8.9. договору у випадку прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк за кожний день прострочки платежу.

За несвоєчасну оплату поставленого товару Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі 422 грн. 37 коп.

Але, позивачем до позовної заяви не надано обґрунтованого розрахунку, не зазначено періоду за який стягується пеня у зв'язку з чим господарський суд не має можливості здійснити перерахунок відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку відмовити Позивачу в позовних вимогах щодо стягнення пені на загальну суму 422 грн. 37 коп. за порушення строків оплати, у зв'язку з ненаданням обґрунтованого розрахунку.

Відповідно до ст. ст. 224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На підставі вищезазначеної норми закону Позивач просить суд стягнути з Відповідача додаткові витрати на юридичні послуги у розмірі 347 грн. 08 коп., які складають 5 % від суми боргу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення додаткових збитків у розмірі 347 грн. 08 коп., вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає основна заборгованість у розмірі 6 941 грн. 46 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 4, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група "Рейнфорд" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, код ЄДРПОУ 33972597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакалдрін Україна" (03680, м. Київ, вул. Качалова, будинок 5, код ЄДРПОУ 35557018) основний борг у сумі 6 941 грн. 46 коп., та судовий збір в сумі 1 448 грн. 89 коп.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 15.10.2012 року.