Рішення

від 18.10.2012 по справі 20/5005/6599/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.12р. Справа № 20/5005/6599/2012 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Житлово - будівельного кооперативу №379, м. Дніпропетровськ

про стягнення 87 760 грн. 15 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: Остапенко О.І.., представник за довіреністю №108 від 02.02.11р.;

від відповідача: голова ЖБК - Копцова Т.А., довідка з ЄДРПОУ №21095 від 02.12.03р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 54701/12 від 25.09.12р.), просить стягнути з відповідача - ЖБК №379 грошові кошти у сумі 65900,15 грн., з яких 61033,91 грн. основного боргу, 4866,24 грн. пені та судові витрати.

Позивач надав довідку станом на 11.10.2012р., згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем складає 25 533,91 грн.

11.10.12р. відповідач надав заяву, в якій просить зменшити розмір пені та розстрочити борг на 2 місяці до 01.01.2013р., в зв'язку з затримками оплати комунальних послуг фізичними особами (споживачами).

Ухвалою господарського суду від 15.09.12р. строк вирішення спору продовжено на 15 календарних днів до 17.10.12р.

В судовому засіданні 11.10.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2005 року між позивачем Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (постачальник) та відповідачем Житлово - будівельним кооперативом (споживач) був укладений договір № 020401 про постачання теплової енергії, предметом якого є постачання постачальником споживачеві теплової енергії в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно договору позивач постачав через свої теплові магістралі теплову енергію до відповідача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе №2, відповідно додатку № 1, за яку відповідач повинен здійснити, згідно п. 7.3. договору, передплату по власним платіжним дорученням, а остаточну оплату здійснити після одержання рахунку енергопостачальної організації не пізніше 10 числа місяця, слідую чого за розрахунковим (п. 7.4. договору).

За опалювальний період з 2011 - 2012 р.р. позивач здійснив постачання відповідачу теплової енергії на суму 212 628,96 грн., що підтверджується актами прийому -передачі виконаних робіт за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р., які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 7.2. договору обсяг відпущеної теплової енергії підтверджується двостороннім актом на відпуск - отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

Відповідач в порушення умов договору не повністю розрахувався з позивачем з порушенням строків оплати, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг станом на 01.09.2012р. у сумі 61 033,91грн.

Після 01.09.2012р. сторони провели залік зустрічних позовних вимог -09.09.2012р. на суму 30000,00грн. та сплатили 5500,00грн. звернення позивача до суду відповідач частково оплатив борг, таким чином згідно довідки позивача станом на 11.10.2012р. розмір заборгованості відповідача складає 25533,91 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів оплати боргу не надав, позовні вимоги не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний платити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п.1,2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом п. 8.2.3. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 4866,24 грн. за період прострочення з 15.11.11р. по 05.06.12р.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи заяву відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні те, що платниками є фізичні особи, суд вважає за можливе з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій до 10 %, таким чином, пеня підлягає стягненню у розмірі 486,62 грн.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 35 500,00 грн. основного боргу підлягають припиненню за відсутності предмету спору відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, стягненню підлягають позовні вимоги в частині 25 533,91 грн. основного боргу, 486,62 грн. пені.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, та підлягають стягненню у сумі 742,47 грн. судового збору.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно п. 2 Роз'яснення ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України (зі змінами) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши заяву відповідача щодо розстрочки виконання рішення, суд визнав її такою, що підлягає задоволенню.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення 25 533,91 грн. основного боргу та 486,62 грн. пені. на 2 місяці за наступним графіком погашення заборгованості:

листопад 2012р. -13 010,26 грн.,

грудень 2012р. -13 010,26 грн.,

Керуючись статтями 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80 , 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити провадження в частині стягнення 35 500,00 грн. основного боргу.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 379 (49000, м. Дніпропетровськ, Шосе Донецьке, б. 2, код ЄДРПОУ 23068414) на користь Міського комунального підприємства „Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) -25 533 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 91 коп . основного боргу, 486 (чотириста вісімдесят) грн. 62 коп . пені, 742 (сімсот сорок дві) грн. 47 коп . судового збору.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення 25 533,91 грн. основного боргу та 486,62 грн. пені. на 2 місяці за наступним графіком погашення заборгованості:

листопад 2012р. -13 010,26 грн.,

грудень 2012р. - 13 010,26 грн.,

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

16.10.2012р.