Рішення

від 20.09.2012 по справі 5011-47/10263-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/10263-2012 20.09.12

За позовом Державне підприємство "Завод Радіореле"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстальснаб"

про стягнення 6 565,34 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Суржан Р.Д. -представник за довіреністю

від відповідача: Клещуков В.В. -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6 565,34 грн., а також про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/10263-2012, розгляд справи було призначено на 13.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 розгляд справи було відкладено до 20.09.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

13.09.2012 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми боргу та про збільшення розміру позовних вимог в частині суми пені. Заява мотивована тим, що під час провадження у справі відповідач частково повернув грошові кошти позивачу, що були перераховані ДП "Завод Радіореле" на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за договором № 38/123 від 12.03.2012, а тому з урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача 3 290,64 грн., 358,27 грн. -пені та 492,84 грн. -штрафу.

В судовому засіданні 20.09.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог. Позові вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов договору № 38/123 від 12.03.2012 було перерахована на розрахунковий рахунок відповідача платіжним дорученням № 720 від 04.04.2012 грошові кошти в розмірі 7 040,64 грн. в якості попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури № СФ-0000275 від 12.03.2012. Проте, відповідач не здійснив поставку товару позивачу на суму 7 040,64 грн. за договором № 38/123 від 12.03.2012 , у зв'язку з чим ДП "Завод Радіореле" звернулося до відповідача з претензією про повернення грошових коштів попередньої оплати у вищенаведеній сумі. Однак, відповідач повернув лише частину перерахованих позивачем грошових коштів в якості попередньої оплати за товар за договором № 38/123 від 12.03.2012, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 3 290,64 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 358,28 грн. та 7 % штрафу від вартості товару в розмірі 492,84 грн.

Представник відповідача в даному судовому засіданні надав пояснення по суті спору.

Також, в судовому засіданні судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині суми боргу та про збільшення розміру позовних вимог в частині суми пені.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині суми боргу та про збільшення розміру позовних вимог в частині суми пені до розгляду.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 між позивачем -Державного підприємства "Завод Радіореле" , як постачальником, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Главстальснаб", як покупцем, було укладено договір № 38/123 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Умовами договору № 38/123 від 12.03.2012 сторони погодили, що оплата товару позивачем здійснюється платіжними дорученнями на поточний рахунок відповідача в установі банку, на підставі рахунку відповідача на умовах попередньо оплати в повному обсязі протягом 5 днів банківських днів від дати виставлення такого рахунку відповідача ( п. 2.3.). Відповідач зобов'язаний передати товару позивачу протягом 5 днів з дати одержання оплати у відповідності з п. п. 2.3.-2.4. цього договору (п. 3.2.).

22.03.2012 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Главстальснаб", виставив позивачу -Державному підприємству "Завод Радіореле" рахунок-фактури № СФ-0000275 від 12.03.2012 на оплату товару за договором № 38/123 від 12.03.2012 на загальну суму 7 040,64 грн. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000275 від 12.03.2012 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в якості передньої оплати за товар за договором № 38/123 від 12.03.2012 в розмірі 7 040,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 720 від 04.04.2012 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач так і не поставив товар згідно рахунку-фактури № СФ-0000275 від 12.03.2012 за договором № 38/123 від 12.03.2012 на загальну суму 7 040,64 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання відповідачем за договором № 38/123 від 12.03.2012, позивач 24.05.2012 звернувся до останнього з претензією № 1, в якій просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 7 040,64 грн., що були перераховані ДП "Завод Радіореле" на розрахунковий рахунок відповідача на підставі рахунку-фактури № СФ-0000275 від 12.03.2012 в якості попередньої оплати за товар за договором № 38/123 від 12.03.2012. Надсилання вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 4142 від 24.05.2012 та повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.05.2012 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач лише частково повернув грошові кошти попередньої оплати, здійсненої позивачем на виконання умов договору № 38/123 від 12.03.2012.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач так і не повернув всі грошові кошти, що були перераховані ДП "Завод Радіореле" 2012 на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар за договором № 38/123 від 12.03.2012, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати в сумі 3 290,64 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право

вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 6.2. договору № 38/123 від 12.03.2012 встановлено, що за порушення відповідачем строку поставки (передачі) товару, він зобов'язаний сплатити позивачу пеню в подвійному розмірі облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення, а за прострочення більше 15 календарних днів, крім того додатково сплатити штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як покупець, на виконання умов договору № 38/123 від 12.03.2012, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000275 від 12.03.2012, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 7 040,64 грн. в якості попередньої оплати за товар за вищевказаним договором, що підтверджується платіжними дорученнями № 720 від 04.04.2012. Проте відповідач, як постачальник, свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару за договором № 38/123 від 12.03.2012 - не виконав, у зв'язку із чим позивач 24.05.2012 звернувся до останнього в порядку ст. 693 Цивільного кодексу України з претензією № 1, в якій просив останнього повернути грошові кошти попередньої оплати в сумі 7 040,64 грн. Відповідач отримав вказану претензію 06.06.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.05.2012. Однак, ТОВ "Главстальснаб" лише частково повернуло позивачу грошові кошти попередньої оплати, здійсненої ДП "Завод Радіореле" на виконання умов договору № 38/123 від 12.03.2012.

Отже, у зв'язку із наведеним, у ТОВ "Главстальснаб" виник борг перед ДП "Завод Радіореле" в сумі 3 290,64 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань за договором № 38/123 від 12.03.2012, а також доказів повернення ним позивачу грошових коштів попередньої оплати в сумі 3 290,64 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 38/123 від 12.03.2012, а також положення ст. ст. 525, 526, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 3 290,64 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 3 290,64 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо поставки товару за договором № 38/123 від 12.03.2012, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 10.04.2012 до 11.09.2012 в сумі 358,28 грн.

Суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 358,28 грн. - пені, з огляду на наступне.

Приписами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо поставки товару мало негрошовий характер. Щодо обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати , то зазначений обов'язок, як відповідальність, виник внаслідок неналежного виконання негрошового зобов'язання, і не породжує собою виникнення іншого грошового зобов'язання (новація).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 10.04.2012 до 11.09.2012 в сумі 358,28 грн., з огляду на вищевикладене, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Серед іншого, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо поставки товару за договором № 38/123 від 12.03.2012, позивач просить стягнути з відповідача 7 % штрафу від вартості товару в розмірі 492,84 грн.

Судом перевірено розрахунок позивача 7 % штрафу від вартості товару в розмірі 492,84 грн., з яким суд погоджується щодо суми та ставки нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання зобов'язання щодо поставки товару за договором № 38/123 від 12.03.2012 більш, ніж на 15 календарних днів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 % штрафу від вартості товару є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 492, 84 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главстальснаб" (код ЄДРПОУ -37415004, місцезнаходження: 02225, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 10, кв. 99) на користь Державного підприємства "Завод Радіореле" (код ЄДРПОУ - 32444638, місцезнаходження: 61105, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 181) 3 290 (три тисячі двісті дев'яносто) грн. 64 коп. -заборгованості, 492 (чотириста дев'яноста дві) грн. 84. коп. -штрафу, 1 470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 27 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -25.09.2012