Рішення

від 08.10.2012 по справі 5006/41/60/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.10.12 р. Справа № 5006/41/60/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца», м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

про стягнення 17332,14 гривень

Представники сторін:

Від позивача: не прибув.

Від відповідача: не прибув.

Від третьої особи: не прибув.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ, позивач, звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца», м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, про стягнення 17332,14 гривень, з яких: 12731,27 гривень - основний борг, 1109,20 гривень - інфляційні витрати, 590,56 гривень - 3% річних, 991,29 гривень - пеня, 1909,82 гривень - штраф.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.07.2012року справа №5011-30/9317-2012 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца», м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, про стягнення 17332,14 гривень, була передана за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

07.08.2012року справа надійшла до Господарського суду Донецької області.

Також позивач в позовній заяві в порядку підготовки справи до розгляду та враховуючи позицію відповідача по умисному ухиленню від виконання взятих на себе зобов'язань та з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в сумі 17 332,14 гривень. Та також просив суд витребувати від відповідача інформацію про всі відкриті на його ім'я в банківських установах рахунки. Суд відповідною ухвалою витребував від відповідача довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків.

Стосовно вимог позивача щодо накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в сумі 17 332,14 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При вивченні позову та наданих до нього документів, враховуючи суму позову, суд дійшов висновку, що загроза того, що невжиття заходів по забезпеченню позову може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду відсутня, а задоволення вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення економічної та фінансової діяльності юридичної особи - відповідача. З огляду на це, судом прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Таким чином, у задоволені клопотання позивача щодо накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в сумі 17 332,14 гривень слід відмовити.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органами місцевого самоврядування м. Києва від 29.08.2007р. №00311 в частині здійснення оплати за таким договором.

Позивач у жодне судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до пояснень третьої особи б/н від 16.08.2012р., остання просила суд позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца», м. Донецьк задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців." При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу», п.3 «Типових правил розміщення реклами», затверджених постановою КМУ №2067 від 29.12.2003р., зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів в порядку встановленому діючим законодавством.

На підставі протокольного рішення Київської міської державної адміністрації № 10 від 13.07.2007р. відповідачу було видано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №15560-07 строком з 13.07.2007 р. по 31.07.2012р.

29.08.2007р. між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), далі «Робочий орган», Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», далі - «Підприємство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца», далі - «Розповсюджувач зовнішньої реклами» укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органами місцевого самоврядування м. Києва від 29.08.2007р. №00311 (далі Договір), за умовами якого Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надані місця відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м.Києві та здійснює оплату за їх користування.

Згідно додаткової угоди №ТК/0001 до Договору Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце відповідно Дозволу №15560-07 за адресою Голосіївський район, вул. Червоноармійська. 48. Тип рекламоносія - рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді площею 1,75 кв.м., місячна базова плата за місяць з ПДВ - 172,73 гривень.

Строк дії Договору зазначається у додаткових угодах до цього Договору по кожному місцю розміщення РЗ окремо (п.8.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №ТК/0001 до Договору, строк дії такої додаткової угоди встановлено до 31.07.2012р. Тобто, строк користування носієм зовнішньої реклами (відповідно до дозволу №15560-07) та строк розповсюдження дії Договору на такий носій встановлено за взаємною згодою сторін до 31.07.2012р.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в спірний період Договір був чинним.

Пунктом 4.1 Договору передбачений розмір плати за право тимчасового користування місцем розміщення рекламного засобу, який встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ, та коригуючих коефіцієнтів.

Базова місячна плата з урахуванням ПДВ встановлена вищевказаними додатковими угодами, зокрема, в п.2.1 додаткової угоди №ТК/0001 до Договору місячна базова плата з ПДВ складає 172,73 грн.

Підставою для нарахування та внесення Розповсюджувачем зовнішньої реклами на поточний рахунок Підприємства плати є цей Договір та відповідні Додаткові угоди до нього (п.4.2 Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються Розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства (п.4.3 Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що плата сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами окремо по кожному рахунку-фактурі. Об'єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Неотримання розповсюджувачем зовнішньої реклами рахунку (ів) фактури в строки визначені цим Договором, не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від внесення ним плати за Договором та не є перешкодою для нарахування Підприємством штрафних санкцій, передбачених цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.3.4.2 Договору, до 5 числа наступного після звітного місяця Підприємство зобов'язується надати акт приймання-передачі наданих послуг.

При цьому, Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується отримати акт приймання - передачі наданих послуг до 5 числа наступного після звітного місяця та протягом 5 днів повернути підписаний акт приймання-передачі підприємству. Якщо Розповсюджувач протягом вказаного періоду не поверне підписаний акт, то вважається, послуги надані належним чином (п.3.6.3 Договору).

Згідно п. 3.6.14 та п.3.6.15 Договору, Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується своєчасно та у повному обсязі вносити на поточний рахунок Підприємства плату за право тимчасового користування місцем (ями) для розміщення РЗ у порядку та в розмірах передбачених розділом 4 цього Договору; щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати в Підприємстві рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ, а у випадку, передбаченому п.4.4 цього Договору - на протязі 3 (трьох) днів з моменту прийняття рішення про встановлення чи продовження пріоритету.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання.

Дослідивши наявні в матеріалах страви документи судом з'ясовано, що відповідач свої зобов'язання щодо внесення на користь позивача плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв згідно рахунків фактур за період з 10.07.2009р. по 12.06.2012р. не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору зазначені рахунки не отримав та не сплатив, акти приймання-передачі за такий період не підписав.

Як встановлено судом, та з огляду на умови Договору, обов'язкок на отримання таких документів покладено саме на відповідача по справі.

З огляду на викладене, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача значиться борг перед позивачем борг в сумі 12731,27 грн., який доведений позивачем та підтверджений матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 12731,27грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 1109,20 грн., 3% річних в сумі 590,56 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат перевірено судом, ця сума нарахована позивачем арифметично вірно, відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 590,56 грн. та інфляційних витрат у розмірі 1109,20 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1909,82 грн. штрафу та 991,29 грн. пені за Договором станом на 09.07.2012р.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.4 та п.7.5 Договору, за несвоєчасне або неповне внесення плати Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (ями) для розміщення рекламного засобу, що складає більше 1 місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами додатково сплачує штраф в розмірі 15% простроченої суми.

Перевіривши розрахунок позивача, судом з'ясовано, що розрахунок суми штрафу та пені здійснено позивачем арифметично вірно та у відповідності до приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення штрафу та пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 27, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца», м.Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чілі-Піца» (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 21-б, 04128, м. Київ, вул. Туполєва, 19, 83086, м.Донецьк, пр.-т Полеглих Комунарів, 7, ЄДРПОУ 33633767, р/р 2600317978 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (01030, м.Київ, вул.М.Коцюбинського, 12-а; 03035, м.Київ, вул.Василя Липківського (Урицького), 45, ЄДРПОУ 26199714, п/р 26002003029541 в ПАТ КБ «Хрещатик» Києво-Святошинське відділення, МФО 300670) 12731,27 гривень - основний борг, 1109,20 гривень - інфляційні витрати, 590,56 гривень - 3% річних, 991,29 гривень - пеня, 1909,82 гривень - штраф, судовий збір в сумі 1609,50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 15.10.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.