Рішення

від 16.10.2012 по справі 5011-18/13296-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/13296-2012 16.10.12 За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва;

до Дочірнього підприємства «Прогрессо-Італія Плюс»Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія»;

про стягнення 32 810,71 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Острова В. В., представник, довіреність № 64-5768 від 31.08.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 року порушено провадження у справі №5011-18/13296-2012, розгляд справи призначено на 16.10.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 29 719,97 грн. основного боргу, 2 222,56 грн. інфляційних втрат, 868,71 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 1 653,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач -Дочірнє підприємство «Прогрессо-Італія Плюс»Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія», повноважних представників в судове засідання не направив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.10.2012 року, яке отримане відповідачем 04.10.2012 року.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2001 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (посередник) та Дочірнім підприємством «Прогрессо-Італія плюс»Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія»(споживач) було укладено договір №542/421 на користування комунальними послугами, відповідно до умов якого посередник згідно укладених договорів з відповідними комунальними підприємствами надає комунальні послуги споживачеві за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 39, площею 85,9 кв. м., а саме: холодне водопостачання, каналізація, гаряче водопостачання, центральне опалення, електроенергія.

Додатковою угодою про зміну договору №542/421 були внесені зміни до додатку №2 до договору та погоджений перелік послуг, а саме: з централізованого опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання та каналізації, а також холодної води на підігрів.

На виконання умов договору позивач уклав наступні договори:

- договір №510010 на постачання теплової енергії у гарячій воді із Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»;

- договір №02723/2-04 на послуги водопостачання та водовідведення з ВАТ «АК «Київводоканал».

Відповідно до п. 1.10. договору №542/421, споживачу припиняється нарахування сум за комунальні послуги з тієї дати, коли відповідні підприємства по продажу комунальних послуг припиняють виставляти рахунки в табуляграмах, пред'явлених до оплати посереднику.

Згідно з п. 2.1. договору, споживач повинен сплачувати до 1-го числа наступного місяця:

1-відшкодування внутрішньобудинкових мереж;

2-експлуатаційні витрати;

3-вивіз сміття;

4-комунальні послуги минулого місяця, згідно групрозрахунків та табулярів, які надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше (до моменту встановлення лічильників обліку комунальних послуг).

Відповідно до п. 2.2. договору, за несвоєчасну сплату платежів, перелічених в п. 2.1. цього договору на користь посередника, споживач сплачує пеню в розмірі 1% від суми платежа за кожний день прострочення, але не більше, ніж за 180 днів.

Цей договір укладено строком на 5 років з 01.11.2001 року по 01.11.2006 року (п. 3.8. договору).

Згідно з п. 3.9. договору, якщо одна із сторін не заявить про припинення дії договору, або його розриву, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих же умовах.

В матеріалах справи немає заяви про припинення договору, тому він вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямований на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показними мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Частинами 2 і 3 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1. договору, споживач повинен сплачувати до 1-го числа наступного місяця:

1-відшкодування внутрішньобудинкових мереж;

2-експлуатаційні витрати;

3-вивіз сміття;

4-комунальні послуги минулого місяця, згідно групрозрахунків та табулярів, які надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше (до моменту встановлення лічильників обліку комунальних послуг).

Обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги передбачений також підпунктом 5 пункту 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором у частині оплати вартості комунальних послуг, у відповідача виникла заборгованість за період з 01.01.2009 року по 01.09.2012 року у розмірі 29 719,97 грн.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи розробками по групрахункам за спірний період, а також платіжними вимогами-дорученнями за спірний період.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 868,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 222,56 грн.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Господарським судом встановлено, що розмір трьох відсотків річних з простроченої суми та інфляційних втрат є фактично більшим, ніж вимагає позивач, однак, враховуючи той факт, що господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають 2 222,56 грн. інфляційних втрат та 868,71 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Отже,оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Прогрессо-Італія Плюс»Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія»(інд. 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 39, код ЄДРПОУ 25290772) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (інд. 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 29 719 (двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 97 коп. заборгованості, 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 71 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (інд. 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 43 (сорок три) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 19.10.2012 р.