Рішення

від 18.10.2012 по справі 5006/24/70/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.12 р. Справа № 5006/24/70/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛГ-Класік», м. Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля», м.Єнакієве

про: стягнення 461 110,10 грн.

за участю представників:

від позивача: Гукасян А.Ю. - за дов. № 2 від 10.09.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛГ-Класік» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля» про стягнення заборгованості за договором поставки № 25 від 03.07.2012 року у сумі 461 110,10 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує статтями 509, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору № 25 від 03.07.2012р., копії рахунку-фактури № 1554 від 18.07.2012р., № 1555 від 19.07.2012р., копії акту приймання-передачі від 18.07.2012р., від 19.07.2012р., копії податкових накладних, копії посвідчення про якість вугілля, копії залізничних накладних.

Відповідач надав до суду письмовий відзив на позовну заяву б/н від 15.10.2012р., яким визнав у повному обсязі заборгованість у сумі 461 110,10 грн. за договором поставки № 25 від 03.07.2012р., пояснивши виникнення заборгованості несприятливими економічними умовами в державі та тимчасовими фінансовими труднощами у товариства.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Господарський суд вважає, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи по суді, неявка представника відповідача не перешкоджає такому розгляду, тому спір вирішується за наявними доказами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

03.07.2012р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладений договір поставки № 25 (а.с.7), за яким постачальник зобов'язується поставити вугільну продукцію, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених договором.

Відповідно до п.2.2 договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCА - станція відправника, відповідно ІНКОТЕРМС 2010р. Мінімальна партія - вагон (62 тон). Перехід права власності на товар настає в момент прийняття вагонів до перевезення залізною дорогою (п. 2.3).

Умовами п.3.2 договору передбачено, що покупець у випадку виконання постачальником п.2.7 цього договору і підписання акта приймання-передачі, здійснює оплату у гривні за банківськими реквізитами постачальника протягом 30 календарних днів від дати поставки товару, але не раніше надання постачальником всіх документів згідно пункту 2.7 договору.

Пунктом 9.8 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2012 року.

03.07.2012р. сторони підписали специфікацію №1 до договору №25 від 03.07.2012р. (а.с.10), в якій визначили марку продукції - ДГ (13-100) мм, якісні характеристики продукції: зола - 10,0%, волога - 12,0%, вантажоотримувач - ПАО «Стаханівський завод феросплавів», ціна за 1 тонну без ПДВ - 1 023,87 грн., кількість (+/- 10%) - 400, 00 тонн.

Як вбачається, позивач поставляв відповідачу вугільну продукцію, про що свідчать наявні у справі залізничні накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі. Також позивач виставляв відповідачу до сплати відповідні рахунки (а.с.11-29).

Так, на виконання умов укладеного договору постачальником 18 липня 2012 року поставлено покупцю вугілля марки ДГ (13-100) мм у кількості 126,50 тон на суму 155 423,47 грн. (з ПДВ), про що був складений акт приймання-передачі № 1554 від 18.07.2012 р. (а.с. 24).

19 липня 2012 року постачальником поставлено покупцю вугілля марки ДГ (13-100) мм у кількості 248,80 тон на суму 305 686,63 грн. (з ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі № 1555 від 19.07.2012р. (а.с.11). Відповідні акти приймання-передачі підписані та скріплені печатками обох товариств.

За поясненнями позивача, у порушення умов п.1.1, п.3.2 договору покупець не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 461 110,10 грн., яка стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

За своєю правовою природою договір № 25 від 03.07.2012р. є договором поставки.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як встановлено судом, позивач поставляв відповідачу вугільну продукцію, про що свідчать наявні у справі залізничні накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі та виставляв до сплати відповідні рахунки (а.с.11-29).

За поясненнями позивача, відповідач не розрахувався за поставлений товар і сума заборгованості станом на момент звернення з відповідним позовом до суду складає 461 110,10 грн.

Відповідач не заперечує проти факту отримання вугільної продукції саме у визначеному позивачем розмірі, також визнає пред'явлену до стягнення позивачем суму боргу в повному обсязі, про що надано відзив за підписом керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля».

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується і відповідачем не заперечується факт отримання вугільної продукції, доказів оплати відповідачем спірної продукції матеріали справи не містять, відповідач визнає наявність заборгованості саме у визначеному позивачем розмірі, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення боргу у розмірі 461 110,10 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛГ-Класік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля» про стягнення заборгованості за договором поставки № 25 від 03.07.2012 року у сумі 461 110,10 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля» (86406, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Марата,1, ЄДРПОУ 36596236, р/р 26001007298001 в ПАТ КБ «ТК «Кредит» м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛГ-Класік» (91021, м. Луганськ, вул. Линьова, 106, ЄДРПОУ 38175309, р/р 26008007785001 в АТ КБ «ТК Кредит» м. Київ, МФО 322830) - 461 110,10 грн. боргу, 9 222,20 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18.10.2012 р.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2012 р.

Суддя Величко Н.В.