Рішення

від 09.10.2012 по справі 5009/3034/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/102/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.12 Справа № 5009/3034/12

за позовом Асоціації «Дім авторів музики в Україні»(04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12) в інтересах Приватного підприємства «Лавіна Паблішинг»(69071, м. Запоріжжя, пр. Соколиний, 7)

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

суддя І.А.Попова

Представники :

Позивача -Немерюк О.А., дов. від 24.01.2012 р

Відповідача -ОСОБА_4, дов. № 819430 від 20.09.2012 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 9600 грн. компенсації за публічне виконання музичного твору без отримання дозволу.

Розгляд справи, призначений на 10.09.2012 р., відкладався до 27.09.2012 р., в судовому засідання оголошувалися перерви до 03.10.2012 р., 09.10.2012 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 09.10.2012 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 14 червня 2012 року до асоціації «Дім авторів музики в Україні», як організації колективного управління, звернулося Приватне підприємство «Лавіна Паблішинг», яке на підставі договору № П095ДУ від 14.06.2012 р. передало асоціації в колективне управління свої майнові авторські права. В своєму зверненні товариство зазначило, що 13 серпня 2011 року під час господарської діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 у нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1»були порушені майнові права ПП «Лавіна Паблішинг»щодо музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2»та просило асоціацію з метою реалізації статутних повноважень, в порядку ст. 49 та ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»виступити на захист інтересів товариства, подавши позов про стягнення з СДП ОСОБА_2 компенсації. Подання музичного твору здійснювалось шляхом ді-джєєм динаміків та ді-джейського пульту та відбувалося у формі фонограми цього твору. Даний факт задокументований представниками Асоціації «Файненшл. Протекшн. Ло»об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»у акті № КБР/2/13/08/2011 від 13.08.2011, а також знайшов своє підтвердження у зробленому асоціацією «Файненшл. Протекшн. Ло»відеозаписі. В свою чергу, виключні майнові права на публічне виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2»(автор музики та тексту «ОСОБА_5», виконавець «ОСОБА_5») належать ПП «Лавіна Паблішинг»на підставі: видавничого договору про передачу виключних авторських та суміжних прав № 21/1/09-1/Р від 21.01.2009р., укладеного з ТОВ «Лавіна мюзік». Відповідач, публічно використавши вказаний твір, за дозволом на таке використання твору до ПП «Лавіна Паблішинг», як суб'єкта авторського права, не звертався, чим порушив його виключні майнові авторські права, передбачені ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Позивач просить стягнути з СПД-ФО ОСОБА_2 9600 грн. компенсації за використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що особи, якими підписано акт від 13.08.2011 р. не є державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, тобто не наділені правом складання будь-яких документів стосовно порушення права інтелектуальної власності. Позивач не є органом стягнення штрафів до державного бюджету України у розумінні вимог діючого законодавства. Акт перевірки від 13.08.2011 р. складний за відсутності відповідача, ним не підписаний. Доказів направлення поштою або вручення примірника цього акту відповідачу не надано. Поданий позивачем відеозапис відповідач не вважає належним доказом вчинення відповідачем дій, про які зазначено в позовній заяві. Відеокамера Sony та Відеокамера мобільного телефону Nokia, на які посилається відповідач не мають відповідної сертифікації та не проходили державної експертизи з метою визначення можливості цих пристроїв для фіксування порушень авторського права та їх наступного збереження. Відповідач зазначає, що додана позивачем відеограма на містить інформації щодо автора, дати відеозапису, джерела звукового супроводу та способу трансляції цих звуків, технічних характеристик, умов збереження оригіналу та примірника відеозапису, що поряд з іншими недоліками не виключає можливості компонування зображення з відповідним звуковим супроводом, в якому прослуховується фрагмент пісні ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_2». Крім того, відповідач вважає, що позивачем не зазначено обставин, які створили для нього перешкоди для обчислення завданих збитків та отриманого від цього доходу відповідачем, через що він просить стягнути саме компенсацію.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню внаслідок наступного:

21 січня 2009 р. ТОВ «Лавіна Мюзік»(ліцензіар) та ПП «Лавіна Паблішинг»(видавництво) укладено договір про передачу виключних авторських та суміжних прав № 21/01/09-1/Р.

Відповідно до пункту 2.1 вищевказаного договору ліцензіат (ТОВ «Лавіна Мюзік») передав видавництву (ПП «Лавіна Паблішинг») права на об'єкти прав, а видавництво прийняло права та зобов'язалось виплачувати ліцензіару винагороду в розмірі та порядку, визначеним даним договором та додатками до нього.

Пунктом 5.1 договору від 21.01.2009 р. узгоджено, що права видавництва, передбачені пунктами 4.1.1- 4.1.5 дозволяють видавництву на свій лад використовувати, дозволяти та забороняти використовувати об'єкти прав, а також збирати та отримувати за використання об'єктів прав, встановленими способами.

Згідно п. 10.1 договору № 21/01/09-1/Р строк дії договору встановлено до 31.12.2009 р. При цьому, відповідно до п. 10.2 договору в разі, якщо жодна із сторін не повідомить іншу про розірвання даного договору за один місяць до закінчення строку його дії, договір вважається пролонгованим на один рік з збереженням відповідних прав та обов'язків сторін, і так кожний наступний раз.

До матеріалів справи додано додаток № 7 до договору № 21/01/09-1/Р, відповідно до якого позивач має виключні майнові авторські та суміжні права на визначені твори, зокрема, «ІНФОРМАЦІЯ_2» (автор музики, тексту та виконавець «ОСОБА_5»).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 01.08.2011 р. ТОВ «Українська музична видавнича група»звернулося до Асоціації "Файненшл.Протекшн.Ло." як неприбуткової організації, яка покликана сприяти розвитку та законному обігу об'єктів інтелектуальної власності, з проханням щодо проведення компанії з виявлення фактів без договірного використання творів та фонограм у кафе, барах, ресторанах, торговельно-розважальних центрах та інших подібних закладах, повідомляючи підприємство позивача про кожний факт для прийняття подальших рішень.

Як свідчать вивчені матеріали, 13 серпня 2011 р. представником Асоціації "Файненшл.Протекшн.Ло." Немерюком Олексієм Андрійовичем, що діяв в інтересах, зокрема, товариства «Лавіна Мюзік», за участю представника об'єднання підприємств "Українська Ліга Музичних Прав" складено Акт № КБР/2/13/08/2011 фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності.

Вказаним актом зафіксовано, що СПД-ФО ОСОБА_2, яка здійснює господарську діяльність в нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою: АДРЕСА_1, 13.08.2012 р. з 02:14 год. по 02:22 год. в процесі своєї діяльності використовувала музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2». Подання зазначеного музичного твору здійснювалось шляхом застосування ді-джеєм динаміків та ді-джейського пульту. Подання музичного твору відбувалося у формі фонограми. Фіксування використання об'єктів інтелектуальної власності здійснювалося за допомогою відеокамери SONY модель №HDR-TG1E.

З наданого акту вбачається, що суб'єкт господарювання про проведення перевірки не повідомлявся, акт складався без присутності представника відповідача, підписи або зауваження власника чи уповноваженого представника СПД-ФО ОСОБА_2 у зазначеному Акті відсутні.

Посилаючись на те, що виключні майнові авторські права на публічне виконання вказаних музичних творів належать приватному підприємству «Лавіна Паблішинг», Асоціація «Дім авторів музики в України», яка за договором № П095ДУ від 14.06.2012 р. уповноважена здійснювати колективне управління майновими правами ПП «Лавіна Паблішинг», звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з СПД-ФО

ОСОБА_2 компенсації за використання даного твору.

Відповідно до статті 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно зі статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 445 ЦК України встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 15 та п. "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно статті 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права»суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Статтею 49 вказаного Закону передбачено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень певні функції, зокрема, вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Матеріалами справи підтверджено факт передачі підприємству «Лавіна Паблішинг»виключних авторських прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_2»за видавничим договором № 21/01/09-1/Р від 21.01.2009 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" термін «публічне виконання»має таке значення:

публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори. Згідно статті 441 ЦК України використанням твору є, зокрема, його публічне виконання.

За сталою практикою під час розгляду справ даної категорії суд має з'ясувати наступне: обсяг виключних майнових прав позивача на спірний твір; правомірність дій відповідача щодо використання ним твору; наявність необхідного дозволу суб'єкта майнових авторських прав або договору з організацією колективного управління; чи мало місце використання спірного твору в приміщенні відповідача в зазначений час та в який саме спосіб.

В матеріалах справи міститься акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 13.08.2011 р., до якого доданий DVD-диск з відео та аудіозаписом, який здійснено відеокамерою SONY.

За умовами ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із змісту документів, які є наявними в матеріалах справи, позивач звертався асоціації «Файненешл. Протекш. Ло»з пропозицією провести моніторинг кафе, барів, ресторанів тощо на предмет виявлення фактів використання тих музичних творів, відносно яких підприємство володіє певним обсягом прав. В даному випадку законодавство не обмежує право позивача обирати спосіб відповідного контролю за дотриманням належних йому прав відносно об'єктів інтелектуальної власності.

Суд зазначає, що чинне процесуальне законодавство не містить вичерпного переліку можливих доказів, а також не надає переважної сили доказу - акту, складеному саме державним інспектором з питань інтелектуальної власності та не містить положень щодо недопустимості доказів, зібраних без участі державного інспектора. Тому заперечення відповідача про те, що зазначений акт фіксації складений не Державними інспекторами з питань інтелектуальної власності є безпідставними, оскільки така позиція суперечить законодавчим актам з питань інтелектуальної власності. Також безпідставними суд вважає доводи відповідача щодо неможливості ідентифікувати місце та час події.

В судовому засіданні переглянуто відеозапис, який надано позивачем в якості доказу на підтвердження неправомірного використання відповідачем музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2»шляхом його публічного виконання. Під час дослідження відеозапис не викликав сумнів з точки зору достовірності відображеної в ньому інформації. Як вбачається, відеозапис вівся безперервно (про що свідчить фіксація часу), відображає події в часі та просторі (внутрішній та зовнішній інтер'єр клуба «ІНФОРМАЦІЯ_1»),

За таких обставин, подані позивачем акт фіксації від 13.08.2011 р., відеозапис (переглянутий у судовому засіданні в оригіналі, наданому позивачем) та фотознімки відповідають визначенню доказів у розумінні статей 32, 34, 36 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено факт використання у приміщенні клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1»твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», виключні майнові права на які належать ПП «Лавіна Паблішинг». При цьому відповідач не подав доказів наявності у нього необхідного дозволу суб'єкта майнових авторських прав або договору з організацією колективного управління, чи доказів на спростування висновків, викладених в акті від 13.08.2011 р., а також того, що під час розважального заходу в нічному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1»будь-яка інша особа відтворювала музичні твори, зокрема музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем майнових авторських прав ПП «Лавіна Паблішинг».

Стягнення компенсації за визначенням Закону України "Про авторське право та суміжні права" є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації мають враховуватися конкретні обставини справи та загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно зі статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права такі суб'єкти мають право звертатися до суду з позовом, зокрема, про стягнення компенсації.

У пункті "г" частини другої статті 52 Закону зазначено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При цьому, частиною третьою названої статті Закону передбачено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з СПД-ФО ОСОБА_2 9600 грн. компенсації за використання вказаного музичного твору.

Позовні вимоги з зазначених підстав задовольняються.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства «Лавіна Паблішинг»(03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, ЄДРПОУ 36309033) компенсацію в розмірі 9600 (дев'ять тисяч шістсот) грн. Видати наказ.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_2) в доход державного бюджету України Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО: 813015, Код ЄДРПОУ: 38025409, № рахунку 31215206783007) 1609 (одна тисяча шість дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 18 жовтня 2012 року.

Суддя І.А. Попова