Рішення

від 09.10.2012 по справі 10/088-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 10/088-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/088-12

за позовом приватного підприємства «Конекс», м. Вінниця;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фарматрансагро», смт. Терезине;

про стягнення 87 100,30 грн.

Представники сторін:

від позивача: Афросімова О.В., довіреність б/н від 20.09.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось приватне підприємство «Конекс»(надалі -позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фарматрансагро»(надалі -відповідач) про стягнення 87100,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 881-СТ від 28.11.2011р. у визначений строк не повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 49209,22 грн., за прострочення сплати якої нараховані штраф у сумі 9841,84 грн., плата за користування чужими грошовими коштами -28049,24 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2012р. порушено провадження у справі № 10/088-12 та призначено її розгляд на 25.09.2012р.

Ухвалою суду від 25.09.2012 р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2012р.

В судових засіданнях 25.09.2012р. та 09.10.2012р. представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 25.09.2012р. та 09.10.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу канцелярії на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 29.08.2012р. та від 25.09.2012р. щодо направлення її на адресу відповідача.

Вимоги ухвал суду від 29.08.2012р. та від 25.09.2012р. відповідач не виконав, витребуваних документів, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2011р. між приватним підприємством «Конекс»(за договором -постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фарматрансагро»(за договором -покупець) було укладено Договір поставки № 881-СТ, згідно п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених договором, поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною договору.

Ціна товару визначається постачальником в гривнях, є договірною та фіксується в накладних на кожну партію, які є невід'ємною частиною договору. Постачальник має право змінювати ціну товару до моменту оплати вказаного товару. Розрахунок за поставлений по договору товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 21 календарний день з моменту поставки. З моменту передання товару до його повної оплати постачальнику належить право застави на товар (п.п. 2.1., 2.2., 2.4. договору).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору, приймання товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками покупця в пункті поставки. Приймання товару по кількості здійснюється на підставі даних, зазначених в супроводжуючих документах. Факт приймання товару по кількості засвідчується підписом уповноваженого представника покупця на супроводжуючих документах. При виявленні невідповідності кількості та якості товару, зазначеної в документах, покупець приймає фактичну кількість товару, про що складається відповідний акт. У випадку виявлення браку або пошкодження товару, що сталося не з вини покупця, такий товар підлягає поверненню постачальнику або заміні на якісний товар.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині взаєморозрахунків -до повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов договору позивач у період з 28.11.2011р. по 13.03.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 102099,22 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, та актом звірки розрахунків, складеного станом на 13.06.2012р. та який підписаний і скріплений печатками обох сторін договору.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Проте, відповідач, в порушення п. 2.3. договору, свої зобов'язання з оплати отриманого товару виконав неналежним чином, сплативши на рахунок позивача 52 890,00 грн., що підтверджується довідкою Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у м. Вінниці, виданої станом на 26.07.2012р., решту заборгованості за договором відповідач, на момент судового розгляду справи, не погасив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 49209,22 грн. Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару на сум 49209,22 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, виходячи з вищезазначених обставин та враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості на день розгляду справи, судом визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 49209,22 грн. заборгованості.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач також просить суд стягнути з останнього штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, що становить 9841,84 грн., та плату за користування чужими грошовими коштами в сумі 28049,24 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у випадку несплати покупцем повної вартості товару в строк більше ніж на 25 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф за ухилення від оплати в розмірі 20% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи те, що положення пункту 6.4. договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплаченого у встановлений строк вартості товару, і є правовим наслідком прострочення оплати товару з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, п. 6.3. договору передбачено, що у разі прострочки виконання зобов'язань по сплаті вартості товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, а також 1% від суми боргу за кожний день прострочки платежу, що є оплатою за користування чужими грошовими коштами (в порядку ст.ст. 536, 625 ЦК України).

Як вбачається з умов п. 2.2. договору, товар був проданий відповідачу у кредит з відстроченням платежу 21 календарний день з моменту поставки.

Приписами ст. 694 Цивільного кодексу України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням палетку. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до ня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами є самостійним способом захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказана вимога підлягає задоволенню.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 28049,24 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, а також вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 9841,84 грн.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «Конекс»обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фарматрансагро»(09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Шкільна, 2; код ЄДРПОУ 37547279) на користь приватного підприємства «Конекс»(21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шоссе, 23; код ЄДРПОУ 23060192) 49209 грн. 22 коп. -боргу, 9841 грн. 84 коп. - штрафу, 28049 грн. 24 коп. -процентів за користування чужими грошовими коштами, 1742,00 грн. -витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення -16.10.2012 р. Суддя А.І.Привалов А.І. Привалов