Рішення

від 02.10.2012 по справі 5011-38/11126-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/11126-2012 02.10.12

За позовомДержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Джон Вагнер" Простягнення 7975,77 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаКоноваленко І.М. Від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення грошових коштів в розмірі 7975,77 грн., з яких 6600,00 грн. сума основного боргу, 1147,61 грн. пені, 224,86 грн. 3% річних та 3,30 грн. інфляційних втрат.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв та розрахувався за поставлений товар разом з ПДВ, включеним Позивачем до ціни поставленого товару.

Проте, як було виявлено пізніше, свідоцтво платника податку на додану вартість Позивача було анульовано до поставки товару в 2010р., відповідно Позивач не мав права включати до вартості товару податок на додану вартість, у зв'язку з чим повинен повернути безпідставно отриману суму, включену до вартості товару як суму податку на додану вартість з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 20.09.12р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений господарський договір поставки №02.2-14.4.3-21, за умовами якого Відповідач зобов'язався в 2011р. поставити Позивачу товар на умовах DDP відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2000, виданих Міжнародною торговою палатою під №560, а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити такі товари,в кількості та за ціною згідно зі специфікацією, яка наведена у п. 1.2. договору.

Відповідно до п.1.2. договору найменування товару: скло листове формоване чи оброблене, в кількості 2 шт., вартістю за одиницю без ПДВ 16500,00 грн., сума без ПДВ 33000,00 грн. Всього до сплати за договором 39600,00 грн.

Згідно з п.3.1. договору ціна цього договору включає в себе ціну товару, витрати на послуги і вартість всіх затрат з транспортування товару Відповідачем до м'ясця передачі товару Відповідачем Позивачу та становить 39600,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 6600,00 грн.

Згідно з п.4.1. договору розрахунки проводяться наступним шляхом: Позивач протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами договору перераховує на поточний рахунок Відповідача аванс у розмірі 50% ціни договору, що становить 19800,00 грн., включаючи ПДВ 20% - 3300,00 грн. Решту 50% ціни договору, що становить 19800,00 грн., включаючи ПДВ 20% - 3300,00 грн., Позивач сплачує протягом 15-ти банківських днів після поставки товару та підписання сторонами накладної на товар.

Відповідно до п.5.1.1. договору датою передачі товару за договором вважається дата підписання сторонами накладної на товар.

Згідно з п.5.1.2. договору Відповідач зобов'язаний підготувати товар до вивезення, про що повідомити Позивача та передати його Позивачу протягом 40 календарних днів з дати перерахування Позивачем авансу, визначеного п. 4.1.1. договору на поточний рахунок Відповідача.

Відповідно до п.12.4. договору Позивач та Відповідач мають статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.8.2. договору у разі порушення термінів поставки товару, зазначених в п.5.1.2. договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пені, від ціни договору, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання Відповідачем зобов'язань за цим договором. За порушення термінів поставки товару понад 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% ціни договору. При проведенні розрахунків за поставлений товар, сума виплат буде зменшена на фактичну суму пені в разі її застосування.

07.04.11р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода №1 до договору №02.2-14.4.3-21, відповідно до якої було внесено зміни до місцезнаходження та банківських реквізитів сторін.

На виконання умов договору Позивач здійснив перерахування авансу у сумі 19800,00грн. (в т.ч. ПДВ 3300,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №206 від 19.04.11р., проте Відповідач поставку товару не здійснив у строки передбачені договором.

18.07.11р. Відповідач поставив, а Позивач прийняв поставлений товар на суму 39600,00 грн., в т.ч. ПДВ 6600,00 грн.

Відповідачем були виписані Позивачу податкові накладні №08 від 19.04.11р. та №10 від 26.07.11р., при цьому як вбачається з матеріалів справи 13.07.10р. свідоцтво платника податку на додану вартість №35636405, видане Відповідачеві, було анульовано за ініціативою Податкової служби України.

05.08.11р. Позивач перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 16187,18грн. з призначенням платежу «оплата за скло листове дог.02.2-14.4.3-21 від 02.03.11 за вирахуванням штрафних санкцій 3612,82 грн. в тому числі ПДВ 3300,00 грн.», що підтверджується платіжним дорученням №2035 від 05.08.11р.

08.08.11р. Позивач направив на адресу Відповідача лист вих. №08-22-77, в якому повідомив про нарахування штрафних санкцій за прострочку з поставки товару.

30.11.11р. Позивач направив на адресу Відповідача лист вих. №14-22-972, в якому просив внести зміни до договору поставки щодо суми ціни та анулювати податкові накладні №8 від 19.04.11р. та №10 від 26.07.11р. на підставі того, що 13.07.10р. анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість Відповідача, проте Відповідачем лист залишений без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.184.5. ст.184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п.201.8. ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом, 02.03.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений господарський договір поставки №02.2-14.4.3-21, за умовами якого Відповідач зобов'язався в 2011р. поставити Позивачу товар на умовах DDP відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2000, виданих Міжнародною торговою палатою під №560, а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити такі товари,в кількості та за ціною згідно зі специфікацією, яка наведена у п. 1.2. договору. Відповідно до п.1.2. договору найменування товару: скло листове формоване чи оброблене, в кількості 2 шт., вартістю за одиницю без ПДВ 16500,00 грн., сума без ПДВ 33000,00 грн. Всього до сплати за договором 39600,00 грн. Згідно з п.3.1. договору ціна цього договору включає в себе ціну товару, витрати на послуги і вартість всіх затрат з транспортування товару Відповідачем до м'ясця передачі товару Відповідачем Позивачу та становить 39600,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 6600,00 грн. Згідно з п.4.1. договору розрахунки проводяться наступним шляхом: Позивач протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами договору перераховує на поточний рахунок Відповідача аванс у розмірі 50% ціни договору, що становить 19800,00 грн., включаючи ПДВ 20% - 3300,00 грн. Решту 50% ціни договору, що становить 19800,00 грн., включаючи ПДВ 20% - 3300,00 грн., Позивач сплачує протягом 15-ти банківських днів після поставки товару та підписання сторонами накладної на товар. Відповідно до п.5.1.1. договору датою передачі товару за договором вважається дата підписання сторонами накладної на товар. Згідно з п.5.1.2. договору Відповідач зобов'язаний підготувати товар до вивезення, про що повідомити Позивача та передати його Позивачу протягом 40 календарних днів з дати перерахування Позивачем авансу, визначеного п. 4.1.1. договору на поточний рахунок Відповідача. Відповідно до п.12.4. договору Позивач та Відповідач мають статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно з п.8.2. договору у разі порушення термінів поставки товару, зазначених в п.5.1.2. договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пені, від ціни договору, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного виконання Відповідачем зобов'язань за цим договором. За порушення термінів поставки товару понад 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% ціни договору. При проведенні розрахунків за поставлений товар, сума виплат буде зменшена на фактичну суму пені в разі її застосування.

Як встановлено судом, 07.04.11р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода №1 до договору №02.2-14.4.3-21, відповідно до якої було внесено зміни до місцезнаходження та банківських реквізитів сторін.

Як встановлено судом, на виконання умов договору Позивач здійснив перерахування авансу у сумі 19800,00грн. (в т.ч. ПДВ 3300,00 грн.), проте Відповідач поставку товару не здійснив у строки передбачені договором. 18.07.11р. Відповідач поставив, а Позивач прийняв поставлений товар на суму 39600,00 грн., в т.ч. ПДВ 6600,00 грн. Відповідачем були виписані Позивачу податкові накладні №08 від 19.04.11р. та №10 від 26.07.11р., при цьому як вбачається з матеріалів справи 13.07.10р. свідоцтво платника податку на додану вартість №35636405, видане Відповідачеві було анульовано за ініціативою податкової служби України. 05.08.11р. Позивач перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 16187,18грн. з призначенням платежу «оплата за скло листове дог.02.2-14.4.3-21 від 02.03.11 за вирахуванням штрафних санкцій 3612,82 грн. в тому числі ПДВ 3300,00 грн.».

Як встановлено судом, 08.08.11р. Позивач направив на адресу Відповідача лист вих. №08-22-77, в якому повідомив про нарахування штрафних санкцій за прострочку з поставки товару.

Як встановлено судом, 30.11.11р. Позивач направив на адресу Відповідача лист вих. №14-22-972, в якому просив внести зміни до договору поставки щодо суми ціни та анулювати податкові накладні №8 від 19.04.11р. та №10 від 26.07.11р. на підставі того, що 13.07.10р. анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість Відповідача. Проте Відповідачем лист залишений без задоволення.

З наведеного вбачається, що на час підписання договору та на момент здійснення поставки товару Відповідач не був зареєстрований як платник податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу, а тому не мав права включати до ціни товару суму податку на додану вартість в сумі 6600,00 грн. Доказів протилежного Відповідач суду не надав. Таким чином, Відповідач безпідставно отримав від Позивача грошові кошти в сумі 6600,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача, заборгованості в сумі 6600,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 224,86 грн. В частині стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу з урахуванням індексу інфляції слід відмовити за безпідставністю нарахування даної суми.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 505,98 грн. виходячи зі строків початку її перебігу, заявлених Позивачем, та строків нарахування, визначених відповідно до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джон Вагнер»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11; код 33884972) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код 20572069) основний борг в сумі 6600 (шість тисяч шістсот) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 86 коп., пеню в сумі 505 (п'ятсот п'ять) грн. 98 коп. та судовий збір в сумі 1479 (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять) грн. 35 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 17.10.2012 р.