Постанова

від 24.09.2012 по справі 65/164

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2012 № 65/164

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Лобаня О.І.

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 24.09.2012 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»

на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року

у справі №65/164 (головуюча суддя Головіна К.І., судді Мандичева Д.В., Ващенко Т.М.)

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»

про звернення стягнення заборгованості у сумі 19 598 182,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі

№65/164 у позові відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі №65/164 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розпорядженням секретаря судової палати від 05.07.2012 року за №01-22/3/5, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у щорічній відпустці, розгляд справи було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді - Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 року у справі №65/164 апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 06.08.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року у справі №65/164, у зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г у відпустці, розгляд справи було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді - Федорчука Р.В., суддів Корсакової Г.В., Лобаня О.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року розгляд справи №65/164 відкладено на 10.09.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року розгляд справи відкладено на 24.09.2012 року.

Представник позивача у судових засіданнях надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити; представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 24.09.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.08.2008 року між ВАТ «Кредобанк» (замінено ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012 року на ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у зв'язку з переходом до останнього прав кредитора) (далі - банк) та ТОВ «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест» (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №16 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та комісії.

Відповідно до п. 2.1.1. договору розмір кредиту та валюта кредиту - 10 000 000,00 гривень.

Згідно з п. 2.2. договору дата остаточного повернення кредиту - 05.08.2009 року.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що виконання зобов'язань позичальником за цим договором забезпечуються способами, що обумовлені в ньому та/або договорах, укладених з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за цим договором.

Відповідно до п. 3.2. договору позичальник зобов'язується надати банку наступні види забезпечення:

- майнові права на земельну ділянку (для введення садівництва), площею 5,9976 га (кадастровий №3222788600:04:009:0051), що знаходиться на території Юрівської сільської ради, Макарівського району Київської області згідно договору купівлі-продажу, що укладений між ТОВ «Укрполінвест» та Парходько Ю.М. заставною вартістю 5 799 672,50 грн. (еквівалент 1 148 450,00 дол. США).

- майнові права на земельну ділянку (для введення садівництва), площею 5,9976 га (кадастровий №3222788600:04:009:0050), що знаходиться на території Юрівської сільської ради, Макарівського району Київської області згідно договору купівлі-продажу, що укладений між ТОВ «Укрполінвест» та Суріним А.О. заставною вартістю 7 620 197,50 грн. (еквівалент 1 508 950,00 дол. США).

На підставі п. 3.2. договору, 06.08.2012 року між ВАТ «Кредобанк» (далі - іпотекодержатель) та ТОВ «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест» (далі - іпотекодавець) було укладено два договори іпотеки майнових прав (далі - договори іпотеки).

Відповідно до п. 1.1. договорів іпотеки встановлено, що ці договори забезпечують виконання зобов'язань іпотекодавця та вимог іпотекодержателя за кредитним договором №16 від 06.08.2008 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на земельні ділянки вказані у п. 3.2. кредитного договору.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 3 Закону «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 5.2. договорів іпотеки іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а якщо його вимога не буде задоволена протягом 30 днів, - звернути стягнення на предмет іпотеки:

- у разі надання іпотекодавцем недостовірної інформації іпотекодержателю згідно пункту 2.1. цих договорів, в тому числі при не попередженні іпотекодержателя про всі відомі іпотекодавцю права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки (в т.ч. ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку);

- у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, в тому числі при не застрахуванні предмету іпотеки;

- у разі погіршення матеріально-фінансового становища іпотекодавця;

- якщо у момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлений кредитним договором строк суми відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій), збитків.

Отже, враховуючи зазначене, іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки лише у разі повідомлення іпотекодавця письмовою вимогою про усунення порушення за кредитним договором в не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження дотримання позивачем визначеного законом та договором порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, не надано доказів які могли б підтвердити надсилання відповідачу вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на земельні ділянки вказані у договорах іпотеки, оскільки позивачем недотримано процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічна правова позиція викладена в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 07.10.2010 року (судова палата у цивільних справах Верховного Суду України), в яких також зазначено, що у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України «Про іпотеку» банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, в його задоволенні може бути відмовлено. Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.

Разом з тим, слід відзначити, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог за рахунок предмету іпотеки, а лише просить дотриматися порядку звернення встановленого розділом 5 договорів іпотеки, що підтверджується листом від 24.04.2012 року.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Викладені скаржником у апеляційній скарзі доводи не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують законних та огрунтованих висновків суду першої інстанції.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, скаржником не обгрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставами для задоволення його апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі №65/164 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Транспортник» на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі

№65/164 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі

№65/164 залишити без змін.

3. Справу №65/164 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Корсакова Г.В.

Лобань О.І.